Головні помилки при лікуванні сезонних хвороб — деталі від лікаря

В Україні залишається поширеною небезпечна практика — без потреби вживати антибіотики. З настанням холодів дедалі більше людей підхоплюють застуду, грип чи COVID-19, плутаючи їх і лікуючись неправильно.

Про це пише українська лікарка, народна депутатка та членкиня Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Вікторія Вагнєр для NV.

Висока температура — ворог чи союзник організму

Лікарка зазначає, що більшість українців схильні збивати температуру при сезонних захворюваннях, що негативно впливає на перебіг лікування. 

За її словами, це ситуативно полегшує стан, але погіршує видужання. Адже організм підвищує температуру у відповідь на атаку вірусів.

При температурі вище 38 градусів віруси перестають розмножуватися, і організм поборює їх. Тому збивати температуру варто лише якщо вона надто висока та у разі захворювань серця. При нормальному здоров'ї варто потерпіти кілька діб: зазвичай організм сам почне поборювати вірус і температура знизиться.

Вагнєр наголошує, що усі недешеві "протипростудні" препарати можуть лише тимчасово полегшити симптоматику, при цьому збільшуючи навантаження на печінку. Тому вживати їх варто у виключних випадках, коли немає можливості кілька днів провести у щадному режимі в домашніх умовах.

"Наприклад, наші захисники вимушено застосовують симптоматичне лікування. Але це не має бути загальноприйнятою практикою реагування на простудні захворювання", — пояснює лікарка.

Водночас вона додає, що головне завдання — допомогти організму впоратися з вірусом. За її словами, людська імунна система має адекватні механізми для подолання сезонних захворювань. Рекомендовано тепле питво, зокрема, бульйони, та відпочинок у комфортному температурному режимі.

Антибіотики — коли їх потрібно вживати

Лікарка зазначає, що в Україні й досі зберігається небезпечна звичка безпідставно вживати антибіотики. Через це держава має один із найвищих у Європі рівнів антибіотикорезистентності. 

До 2022 року такі препарати в українських аптеках можна було придбати без рецепта. Навіть нині багато хто отримує їх без належного обстеження чи консультації з лікарем. 

Особливо поширена помилка — використання антибіотиків при сезонних вірусних захворюваннях. Грип, ГРВІ та COVID-19 спричиняються вірусами, проти яких антибіотики не діють. Ба більше, безконтрольне їх застосування шкодить організму, знищуючи корисну мікрофлору та підвищуючи стійкість бактерій до лікування. 

"Кожен має усвідомити: антибіотики ефективні лише проти бактеріальних інфекцій, а не вірусів", — наголосила Вікторія Вагнєр.

Зокрема вона прокоментувала аргумент, який іноді наводять українці: "Але ж при COVID-19 антибіотики призначали". 

Лікарка пояснила, що така практика дійсно існувала і довела свою згубність. Призначення відбувалися в силу недостатніх знань про захворювання та спроб діяти у критичних ситуаціях.

Також, ураховували той факт, що на фоні ковідного вірусу нерідко розвивалися саме бактеріологічні зараження. На даному етапі, COVID-19 добре вивчений. Жодні міжнародні чи українські протоколи лікування COVID-19 не рекомендують призначати антибіотики для профілактики або лікування неускладненого захворювання. У разі ускладнень їх призначають тільки за результатами лабораторних аналізів. 

Одна з ознак імовірного бактеріологічного зараження — висока температура, яка тримається понад 5−7 днів. Але це лише одна з імовірностей. Якщо температура продовжує підніматися більше 5 днів варто, щоб лікар направив на бактеріологічне дослідження: аналіз крові та бакпосів. Без підтвердженого таким способом зараження жоден лікар не має права призначити антибіотики. 

"На жаль, в умовах війни в прифронтових районах не завжди є можливість провести відповідне дослідження, тому можливі ситуації призначення "навмання", спираючись на симптоматику", — зауважила Вагнєр.

Які помилки українці роблять з антибіотиками

Зазначається, що застосування антибіотиків є доцільним і безпечним лише за призначенням лікаря — після проведення бактеріологічних досліджень. Та навіть за правильного призначення українці часто шкодять власному здоров’ю, порушуючи правила прийому препаратів.

Найпоширеніші помилки:

• Передчасне припинення курсу лікування. Пацієнти часто перестають приймати ліки, щойно відчувають полегшення. У результаті частина бактерій виживає та стає стійкою до антибіотиків;
• Недотримання режиму та дозування. Пропуски прийому або самовільна зміна дози знижують ефективність препарату;
• Запивання неправильними напоями. Кава, чай, молоко чи соки, особливо грейпфрутовий, можуть зменшувати засвоєння ліків.

Лікарка застерігає, що такі дії не лише погіршують стан здоров’я конкретного пацієнта, а й сприяють розвитку антибіотикорезистентності — стійкості бактерій до лікування.

За даними ВООЗ, у 2019 році майже 5 мільйонів смертей у світі були пов’язані з антибіотикорезистентністю, з них 1,27 мільйона — безпосередньо спричинені нею.

В Україні ситуація залишається однією з найгірших у Європі. Війна лише погіршила проблему: через велику кількість поранень, перевантаженість лікарень і слабкий інфекційний контроль у прифронтових зонах резистентні інфекції поширюються швидше.

"У таких умовах важливо максимально широко проводити просвітницьку роботу серед населення, для того, щоб зменшити ризики непрофільного застосування антибіотиків", — наголосила Вікторія Вагнєр.

Нагадаємо, що в Україні стартував новий епідемічний сезон захворюваності на грип, COVID-19 та інші ГРВІ.

Раніше ми інформували, що вчені провели дослідження, яке довело, що вплив COVID-19 на нюх має серйозні та тривалі наслідки.