У пошуках виходу — чому український бізнес покидає країну

За останні місяці українська економіка отримала новий тривожний сигнал — бізнеси масово залишають країну. Підприємці реєструють компанії за кордоном, будують заводи в Польщі, Угорщині, Узбекистані. Замість створення робочих місць в Україні, вони запускають виробництва там, де немає тиску силовиків і хабарництва.

Український бізнес перебуває під серйозним тиском з боку державних інституцій, заявив доктор економічних наук Андрій Длігач в ефірі Ранок.LIVE. 

"Бізнес все більше потерпає від тиску: вимоги хабарів збільшились, рейдерство, яке спровоковано державними інституціями, теж зросло", — зазначає експерт.

У таких умовах підприємці мають лише три варіанти: погоджуватись на корупційні схеми, йти в тінь або залишати країну. Все частіше обирають останнє. За даними Длігача, кожного місяця за кордоном відкриваються тисячі нових українських підприємств. Це — симптом глибокої кризи довіри до держави.

Угорщина, Польща, Узбекистан: чому саме туди

Ці країни пропонують те, чого сьогодні бракує Україні: прозорі правила гри, низькі податки на працю, мінімальне втручання правоохоронних органів у господарську діяльність. Угорщина, наприклад, надає податкові пільги для релокованого бізнесу, а Узбекистан спрощує доступ до фінансів і стимулює індустріальні проєкти.

"Бізнес продовжує будувати заводи — але ці заводи не в Україні. Ось результат", — наголошує Длігач.

Коли все почало йти вниз

На початку 2025 року 38% українських підприємців оцінювали свій стан як позитивний. Нині — лише 18%. Причина — не тільки війна, а й внутрішні проблеми. Длігач наголошує: ще є вікно можливостей. Але потрібно діяти вже зараз.

Що має зробити держава: 6 кроків порятунку

Усунення силовиків від бізнесу

"Необхідно усунути правоохоронців від бізнесу, декриміналізувати економічні злочини і сконцентрувати економічні підслідства на одному органі", — вважає Длігач.

Це дасть змогу зменшити корупцію і повернути довіру підприємців.

Податкова реформа

Зниження податків на працю — це не втрата для бюджету, а інвестиція в легалізацію економіки.

"Минулого року збільшення ставок податків не дало бажаного ефекту. А от зменшення податків – детінізує економіку і збільшує надходження", — підкреслює експерт.

Реформа митниці

Корупційна рента на митниці оцінюється у 150 мільярдів гривень щороку. Ця система гальмує як імпорт, так і експорт. Наведення порядку на митниці — питання національного економічного виживання.

Продовження дерегуляції

Мінекономіки вже зробило значний крок у цьому напрямку, але дерегуляція має бути системною — і без винятків.

Фінансові програми — не для звітності, а для дії

Програми типу "5-7-9" працюють, але їх недостатньо. Необхідно спрямувати кошти туди, де створюється додана вартість — у виробництво, індустріалізацію, експорт.

"Нам потрібен масштаб, автоматизація, конкурентоспроможність. Сюди й мають іти гроші", — закликає Длігач.

Час діяти: чи є шанс на прорив

Зараз Україна має унікальний шанс скористатися міжнародною підтримкою для впровадження цих шести кроків, але завтра все може змінитись. Без змін у корупційній системі, податковій політиці та митниці економіка продовжить занепадати.

Ліберальні реформи та підтримка бізнесу можуть повернути довіру підприємців і зупинити відтік капіталу.

"В принципі цього достатньо для того, щоб зробити перший етап економічного прориву", — підсумовує Длігач.

Що ще варто знати українцям

Повномасштабна війна кардинально змінила підхід українських підприємців до ведення бізнесу. Вони були змушені оптимізувати виробництво та долати гострий дефіцит кадрів, що ставить питання про глибину цих змін у їхній роботі.

А президент України Володимир Зеленський оголосив про доручення підготувати запровадження тривалого мораторію на перевірки бізнесу. Він вважає, що такий крок значно посилить економічний потенціал України.