Варті уваги світу — винаходи українців, про які знають не усі
Україна відома світу своїми видатними науковцями та винахідниками. Але за гучними іменами часто залишаються в тіні не менш цікаві відкриття, які здатні здивувати навіть знавців історії науки й техніки.
Про найцікавіші винаходи українців за роки незалежності розповіло видання Mind.
Гнучкий суперконденсатор
Автори винаходу — група науковців "Львівської політехніки". На вигляд — це шматок тканини, який можна причепити на рюкзак, куртку чи закріпити в наметі.
Суперконденсатор — автономне джерело живлення, яке акумулює і розподіляє енергію. Пристрій можна використовувати для обігріву чи освітлення. Відомо, що над винаходом працювали три наукові групи Національного університету "Львівська політехніка" під керівництвом Григорія Ільчука.
У 2006 році проєкт зацікавив Тайванський текстильний науково-дослідний інститут. У 2011-му винахід увійшов в найкращі 100 світових розробок за версією американського наукового журналу Research & Development.
Безкровний аналіз крові
Офіційна назва винаходу "Неінвазивний аналізатор формули крові АМП". Його розробив харків’янин Анатолій Малихін — доктор медичних наук, провідний науковий співробітник інституту неврології, психіатрії та наркології НАМН України. Науковець працював над винаходом 25 років. Наразі його розробку використовують у Китаї, Арабських Еміратах, Саудівській Аравії, Німеччині.
Щоб взяти аналіз крові не потрібна кров пацієнта. П’ять датчиків приладу закріплюють на шиї, під пахвами та на животі. У такий спосіб можна отримати 131 показник із точністю даних до 98%.
Діагностика раку на ранній стадії
Киянин Євген Суслов — доктор медичних наук, автор 20 винаходів, серед яких "Онкотест". Тестування дає можливість діагностувати рак на ранній стадії, коли пухлина достатньо мала та ніяк не виказує себе. Точність діагностики — 95%.
Щоб виявити хворобу, достатньо краплини крові або слини пацієнта. За допомогою реактивів тест виявляє кальцієво-білкові комплекси, які виділяють ядра ракових клітин. Також тест визначає, на якому етапі розвитку пухлина: зростає чи розпадається.
Ще один винахід професора — діагностика туберкульозу. Хвороба ідентифікується за допомогою реактивів на основі крові пацієнта.
Антибіотик "Батумін"
Автори — співробітники Інституту мікробіології та вірусології НАН
Батумін — антибіотик, який діє на стафілококи. Ці бактерії досить стійкі до антибіотиків та здатні виживати за будь-яких умов. В організмі людини вони можуть знаходитися роками, але нагадують про себе, коли імунітет ослаблений.
Група науковців з Інституту мікробіології та вірусології НАН України винайшла антибіотик, який діє на всі види стафілококів і майже не впливає на інші бактерії.
Неінвазивний глюкометр для діабетиків
Закарпатець Петро Бобанич винайшов неінвазивний глюкометр, що допомагає діабетикам дізнаватися рівень цукру без аналізу крові. Цей пристрій науковець створив для дружини, яка захворіла на діабет.
Прилад завбільшки з мобільний телефон вимірює цукор за допомогою кліпси, що одягається на вухо. Він не лише зручний у використанні, а й найдешевший. Бобанич безплатно передав креслення та схеми в наукові журнали, щоб кожен охочий зміг створити апарат для власного використання.
Хірургічний шов-блискавка
Військовослужбовець ЗСУ Віталій Запека у 2006 році розробив шов, який допомагає "зашити" рану за 10–15 секунд. На початку 1990-х Віталій потрапив до лікарні з травмою ноги, де дійшов висновку, що традиційний спосіб зашивання ран потребує удосконалення.
На розробку знадобилося 10 років, протягом яких Віталій штудіював підручники з хірургії. Так з’явився пристрій із силікону, пластику та клейкої перфорованої хірургічної плівки. Шов клеїться до країв рани, яку за потреби можна розкривати та закривати як блискавку. Такий шов зупиняє кровотечу, позбавляє від шрамів і загноєнь.
Винахід оцінили в Інституті Шалімова, але серійне виробництво в Україні налагодити не вдалося.
Пристрій для боротьби з ураганами
Науковець фізико-технологічного факультету Рівненського державного університету Віктор Бернацький розробив пристрій, який може зберегти життя людей під час урагану. Конструкція вловлює потоки вітру та зменшує їх.
Щоб приборкати стихію, достатньо кількох сотень пристроїв. За свій винахід Бернацький отримав нагороду Європейської науково-промислової палати.
Електрозварювання м’яких тканин
Винахідники — Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона. Ідея належить академіку Борису Патону. Спосіб зварювання живих тканин високочастотним електрострумом розробляли протягом 1992–1993 років.
Нині метод використовується в Україні та за її межами. Завдяки зварюванню потрібно менше часу для операції, шви легше загоюються, крововтрата під час операції виключена. Метод не потребує шовного матеріалу, скоб, кліпсів і зшивальних апаратів. Технологію можна застосовувати в гінекології, урології, торакальній хірургії, офтальмології, онкології.
Ротор Оніпко
Полтавець Олексій Оніпко — автор унікального винаходу у галузі альтернативної енергетики. Ротор виробляє енергію навіть при швидкості вітру від 0,3 м/с, тобто може використовуватись будь-де. Прилад безшумно працює та безпечний для птахів.
Рідкий струменевий скальпель
Винахідник — Віктор Бочаров, доктор наук, який довгий час працював конструктором на заводі "Антонов". У 2012 році команда вчених Національного авіауніверситету й Аерокосмічного інституту презентувала новий хірургічний інструмент.
В основі апарату — струменева технологія, що активно використовується в авіапромисловості. Скальпель працює під тиском води. Потужний струмінь роз’єднує тканини й капіляри, залишаючи судини неушкодженими. Це допомагає зменшити втрати крові, скоротити тривалість операції та зменшити період реабілітації.
Папір з опалого листя
Студент-біотехнолог з Закарпаття Валентин Фречка ще в 17 років виявив, що опале листя можна й треба переробляти на папір. 2017 року технологія отримала нагороду на фестивалі інновацій МОН, здобула "золото" на Міжнародній олімпіаді з екології в Кенії та на Олімпіаді геніїв у США.
У 2020 році Фречка запустив стартап RE-leaf, який виробляє екологічно чисті пакети. Відомо, що для виготовлення тонни паперу потрібно 2,3 тонни листя. Плани у винахідника амбітні, він збирається побудувати фабрику, яка перероблятиме листя. Валентин Фречка отримав від ЄС 2,5 млн євро на будівництво.
Біонічний протез зі штучним інтелектом
У 2022 році цей винахід увійшов до переліку найкращих за версією журналу Time і навіть потрапив на обкладинку. Засновник стартапу Дмитро Газда — лікар-дерматолог за спеціальністю. У 2006 році Дмитро проходив хірургічну практику в американській лікарні, де познайомився з дівчиною, що втратила руку внаслідок аварії. Це знайомство надихнуло Дмитра на створення протеза.
Це перший робот-протез на базі штучного інтелекту. У процесі використання штучний інтелект аналізує дані 24 переносних датчиків та удосконалюється.
Раніше ми писали, що японські науковці представили нову технологію бездротової передачі енергії, яка може стати важливим кроком на шляху до "повністю бездротового суспільства". Вона дозволяє заряджати різні пристрої стабільно, незалежно від типу навантаження.
Також дізнавайтеся, яке неочікуване відкриття зробили вчені щодо вуглекислого газу й повітря.
Читайте Новини.live!