Промислове забруднення — чому точаться суперечки навколо законів

В Україні спалахнули суперечки щодо законопроєкту №13157 "Про внесення змін до Податкового кодексу України через ухвалення Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення". Бізнес скаржиться на те, що під виглядом турботи про екологію влада знову намагається просто змусити учасників ринку платити більше.

Новини.LIVE розбирались, чи дійсно це так.

Що відомо про законопроєкт №13157

Ще на початку червня документ, який є важливим для аграрного сектору та екології України, було ухвалено за основу. Відповідно невдовзі законопроєкт знову з'явиться у сесійній залі для остаточного затвердження, адже основний закон "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" набуде чинності менш ніж за місяць — 8 серпня. 

Нагадаємо: цей закон розроблений урядом в рамках проведення реформи про запобігання промисловому забрудненню. Документ встановлює єдині вимоги до форми та змісту заяви про отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу.

Тож уже з 8 серпня 2025 року підприємства для отримання комплексного дозволу, який об'єднує в собі вимоги щодо викидів, водокористування, поводження з відходами та інших аспектів впливу на довкілля, повинні будуть подавати відповідні заяви до Міндовкілля.

Що зміниться після ухвалення законопроєкту

Цей документ потрібен для того, щоб податкові органи могли отримувати дані з інтегрованих довкіллєвих дозволів від органів, що їх видаватимуть. Йдеться саме про такі аспекти:

• належне адміністрування екологічного податку;
• рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин;
• рентна плата за спеціальне використання води.

Чому навколо нього виникли суперечки

Джерела у Верховній Раді України розповіли Новини.LIVE, що найбільшу паніку здіймають великі гравці ринку. А саме — газовидобувні компанії:

"Ви думаєте, їм немає чим платити? Якраз у них, якщо збільшити рентну плату чи знизити ліміти на забруднення навколишнього середовища, кошти на сплату точно знайдуться. Завдяки цьому до бюджету може надійти понад 20 мільярдів гривень".

Річ у тім, що у статті 10 Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" йдеться, що умови інтегрованого довкіллєвого дозволу включають, зокрема, гранично допустимі викиди, а також різні ліміти та вимоги щодо поводження підприємств з відходами. 

Нагадаємо: у 2025 році ставка екологічного податку, згідно з Податковим кодексом, коливалась від 145,5 грн/т за 5 клас шкідливих речовин до 18 413,24 грн/т за 1 клас шкідливих речовин.

Також зазначимо, що екологічний податок кожне підприємство розраховує для себе окремо за спеціальними формулами, які є у Податковому Кодексі.

"Уявіть, які у нас будуть витрати: спочатку отримати новий дозвіл — це гроші. Потім закупити та встановити обладнання, яке відповідатиме вимогам нового закону. Потім через ліміти й ставки, які ще переглядатимуться. Це, відповідно, негативно відобразиться на всіх, хто розробляє чи планує розробляти надра. І я не виключаю, що пізніше це відіб'ється на вартості газу", — розповів Новини.LIVE представник газовидобувної компанії з Полтавщини.

Водночас співрозмовник Новини.LIVE, член профільного комітету ВРУ, зазначив, що через війну Росії проти України необхідно шукати різні можливості наповнення бюджету:

"З одного боку, ці закони — вимога Європейського союзу. Таким чином ми приводимо своє законодавство у відповідність до європейського. З іншого — наші компанії, які розробляють надра, дуже звикли "сидіти" на різноманітних пільгах та субвенціях, отримувати надвисокі прибутки, а до держбюджету платити копійки. Через війну нам необхідно всюди, де можна, шукати можливості для наповнення бюджету".

Бо це насамперед — виплати нашим військовим, бюджетникам та пенсіонерам, аргументував член профільного комітету ВРУ.

Раніше ми писали, що Кабмін затвердив перелік важливих мінералів та понад 80 ділянок надр, які виставлять на аукціони та конкурси. Також читайте, де розташована найбільша нафтова свердловина в Україні.