Найглибша свердловина в Європі — що там видобувають

На території Полтавської області розташоване Семиренківське родовище, яке дало Україні унікальний інженерний об’єкт — найглибшу газову свердловину. Її глибина становить 6 750 метрів, що робить її рекордною не лише в Україні, а й серед промислових свердловин Європи. 

Роботи були завершені у 2016 році, і відтоді вона стабільно забезпечує видобуток газу, повідомляють у ДТЕК.

Видобуток газу на Семиренківському родовищі

Свердловина дозволила вийти на новий рівень газовидобутку. Зараз щодоби з надр дістають понад 100 тисяч кубометрів природного газу. Для України це значний показник, адже ще кілька десятиліть тому буріння на такій глибині вважалося майже неможливим. Успіх цього проєкту став підтвердженням, що сучасні технології дають змогу освоювати навіть найскладніші ділянки надр.

Інвестиції у глибоке буріння

Генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко неодноразово підкреслював, що подібні проєкти вимагають великих фінансових вкладень.

"Глибоке буріння — це перспективні, але складні високотехнологічні проєкти. Інвестиції в кожну глибоку свердловину у 3-4 рази більші за звичайні, а ризики також зростають. Але у глибокого буріння великий потенціал у частині інтенсивного нарощування видобутку газу в Україні", — зазначив Тимченко.

Перспективи ще глибших свердловин

Науковці та інженери вже планують новий рекорд. На тому ж родовищі передбачено буріння ще однієї свердловини, яка сягне глибини 7 050 метрів.

Якщо цей задум буде реалізовано, Україна отримає ще більш потужний об’єкт, здатний зміцнити енергетичну незалежність та стати прикладом сучасних інженерних рішень у буровій справі.

Досвід Європи у глибокому бурінні

Європа має інші рекорди у сфері буріння, хоча не завжди вони були пов’язані з видобутком корисних копалин. Наприклад, у Німеччині в межах наукової програми KTB пробурили свердловину на 9 101 метр. Її використовували як "лабораторію в глибині" для вивчення температури, структури кори та підземних процесів. Видобутку там не здійснювали.

У 2025 році Польща завершила інший цікавий проєкт — геотермальне буріння в селі Szaflary, де глибина склала понад 6 100 метрів. Його завданням було дослідження теплових ресурсів та забезпечення опалення на місцевому рівні. Це приклад того, як глибоке буріння може мати прикладне значення не лише для газу чи нафти, а й для відновлюваної енергетики.

Українські амбіції та міжнародний контекст

На тлі таких прикладів українська свердловина на Семиренківському родовищі є унікальною тим, що поєднала науковий підхід і реальний промисловий видобуток. Вона стала символом технологічного прориву у вітчизняній енергетиці.

"Успіх Семиренківської свердловини показав, що Україна здатна конкурувати з найсильнішими країнами Європи у сфері буріння", — наголошує Тимченко.

Як повідомлялось, українські родовища нафти, попри їхню значущість для вітчизняної економіки та промисловості, мають різні масштаби і відіграють неоднакову роль у регіональному розвитку. Цінний ресурс залишається одним із ключових джерел енергії, що безпосередньо впливає на економічний та промисловий прогрес країни.

Також ми розповідали, що самородна сірка в Україні є осадового походження, що утворилась у вапняках та гіпсах під впливом підземних вод і бактерій, які відновлювали сульфати. Це призвело до формування потужних покладів, особливо на заході країни, які вважаються одними з найбільших у Європі.