Купують попри санкції — хто не відмовився від російської нафти

Нафтові вежі. Фото: Freepok

Росія залишається ключовим гравцем на світовому ринку нафти, попри санкції та глобальні енергетичні зміни. У 2025 році країна адаптується до нових реалій, використовуючи як традиційні, так і альтернативні маршрути експорту. 

Редакція Новини.LIVE розповідає, які основні марки нафти експортує РФ та хто є головними покупцями.

Яку нафту Росія постачає на експорт

Основна експортна марка сирої нафти з Росії — Urals. Це суміш важкої західносибірської та легкої волзької нафти. До 2022 року її активно купували європейські країни, однак після повномасштабного вторгнення РФ в Україну від цього сорту почали масово відмовлятися.

Зараз Urals продається зі значним дисконтом до світових еталонів — зокрема, до Brent. У 2025 році середня ціна бареля Urals коливається в межах 55-65 доларів США, залежно від місяця та напрямку поставок. Для порівняння: Brent торгується вище 80 доларів.

Інші марки, які Росія експортує в обмежених обсягах:

  • Sokol (легка нафта з Сахаліну, раніше йшла до Японії);
  • ESPO (марка, яку прокачують на схід через нафтопровід Східний Сибір — Тихий океан).

Втім, саме Urals лишається ключовим експортним сортом. Саме вона є "робочим активом" тіньового російського флоту та неофіційних трейдерів.

Хто купує російську нафту у 2025 році

За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), найбільші споживачі російської нафти у 2025 році — країни Азії. Вони фактично замінили собою європейський ринок. Основні покупці:

Китай — лідер за обсягами закупівель. У 2025 році щомісячно імпортує близько 2 млн барелів на добу з Росії. Частина постачань іде трубопроводом, решта — морем. Китай користується ситуацією, отримуючи нафту за зниженими цінами. Проте китайські компанії уникають нових контрактів через ризик вторинних санкцій.

Індія — другий за обсягом покупець морської нафти Urals. З початку санкцій вона наростила закупівлі майже в 10 разів. У 2025 році обсяги коливаються на рівні 1,5-1,8 млн барелів на добу. Імпорт іде через посередників, часто без зазначення справжнього джерела.

Туреччина — лідер з імпорту нафтопродуктів, закуповує до 300 тис. барелів на добу безпосередньо або через офшорні компанії. Частина палива далі реекспортується до ЄС під виглядом місцевого продукту. У травні 2025 року доходи Росії від експорту до Туреччини зросли на 18% завдяки збільшенню поставок нафтопродуктів на 34%.

Євросоюз — попри санкції, ЄС імпортує 6% російської сирої нафти, переважно через трубопровід "Дружба" до Угорщини та Словаччини. У травні 2025 року імпорт нафти та газу з Росії склав 1 млрд євро, з яких 30% припадає на нафту.

Інші країни — Бразилія (11% нафтопродуктів) та Японія (невелика частка нафти) також купують російські енергоресурси, залежно від ринкових умов.

Обхідні маршрути

Окрему нішу займає так званий "тіньовий флот" — судна без чіткої належності, з вимкненими транспондерами. Через такі схеми російська нафта потрапляє до:

  • Об'єднаних Арабських Еміратів,
  • Малайзії,
  • Сінгапуру (як "суміш"),
  • країн Африки.

Деякі з цих вантажів після змішування з іншими сортами змінюють походження, отримуючи "чисте" походження і доступ до ринків, формально закритих для Росії.

Вплив санкцій та зміни у транспортуванні

Санкції G7 та ЄС, запроваджені у 2022 році, встановили стелю цін на російську нафту на рівні 60 дол. США за барель для морських перевезень. Однак у 2025 році Росія частково обходить ці обмеження. 

У травні 2025 року морський експорт сирої нафти знизився на 3% порівняно з квітнем, а доходи від нього впали на 8% до 176 млн євро на день — найнижчий показник із січня 2024 року. 

При цьому 54% морського експорту нафти забезпечували танкери країн G7+, що значно більше, ніж 35% у січні. Частка "тіньових" танкерів, які раніше домінували, скоротилася з 65% до 46%.

Для сирої нафти частка танкерів G7+ зросла з 19% у січні до 39% у травні, тоді як "тіньові" судна перевозили 61% (проти 81% у січні). Крім того, у водах ЄС зросли трансфери нафти з судна на судно ( STS), які у травні склали 142 млн євро на день — на 55% більше, ніж у квітні. Танкери G7+ забезпечили 93% цих трансферів, а "тіньові" судна – лише 7%.

Доходи від трубопровідного експорту сирої нафти у травні знизилися на 8% до 59 млн євро на день, попри стабільні обсяги. Водночас експорт нафтопродуктів морем зріс на 11%, хоча доходи залишилися на рівні 164 млн євро на день.

Чому світ досі купує нафту з РФ

Російська нафта — одна з найдешевших на ринку. В умовах глобальної нестабільності, високих відсоткових ставок і енергетичних викликів для Азії, Urals виглядає привабливо. Але це тимчасове явище, впевнені експерти.

На їхню думку, попри обмеження, російська нафта не зникне з ринку, але тенденції показують:

  1. Дисконти зростатимуть, якщо санкції посилюватимуться.
  2. Китай і Індія продовжать купувати, але будуть вимагати ще вигідніших умов.
  3. ЄС не повернеться до Urals, навіть у разі глибокої енергетичної кризи.
  4. Нове нафтове ембарго з боку G7, яке охоплює судноплавство і страхування, може значно ускладнити логістику.

Як повідомлялось, світова морська індустрія серйозно стурбована хвилею вибухів, що з січня 2025 року вразила вже п'ять нафтових танкерів, які раніше заходили до російських портів. Ці невипадкові атаки відбулися у стратегічно важливих акваторіях — переважно в Середземному морі та один раз у Балтійському, а об'єднує їх те, що всі судна перед інцидентами відвідували порти РФ та здійснювали зупинки поблизу Мальти або в Лівії.

Також ми розповідали, що Велика Британія готується запровадити санкції проти понад 100 нафтових танкерів, які входять до так званого "тіньового флоту". Ці судна допомагають Росії обходити нафтові обмеження та експортувати свою нафту по всьому світу. Лондон прагне посилити тиск на російську економіку, щоб зменшити її можливості фінансувати війну.