Великі штрафи за продаж товарів — кого зачепила перевірка ДПС

Банківська картка в руці. Фото: Pexels

Контролюючий орган ініціював активний моніторинг грошових переказів українців. Перевірка допомогла виявити близько 11 000 людей, які ухилилися від виконання податкового зобов’язання, оскільки здійснювали онлайн-продажі товарів без відкриття ФОП. Тобто вони отримували оплату на банківські рахунки замість підприємницького.

Про це йдеться в Опендатаботі.

Скільки заробили українці

З березня 2025 року Державна податкова служба розпочала моніторинг фінансових переказів громадян, які здійснюють продаж товарів через Інтернет. В цьому допоміг новий інструмент контролю — доступ до Системи обліку даних РРО.

З ним можна автоматично виявляти осіб, які систематично отримують дохід на карту, але не зареєстрували ФОП чи не використовують реєстратор розрахункових операцій. У перід з 1 по 20 березня податкова зафіксувала 1,4 млн транзакцій на суму 1,6 млрд гривень.

"Під нагляд потрапили 11 тисяч осіб, які отримали понад 50 переказів у 2025 році. В середньому, за цей період на одну людину припадало 127 переказів. Проте в окремих випадках кількість операцій на одного одержувача досягала кількох сотень. Середній чек транзакцій склав 1142 грн", — йдеться в повідомленні.

Яка відповідальність за порушення

Цього разу ДПС не притягувала порушників до відповідальності. Але систематичне отримання заробітку від онлайн-продажу вимагає відкриття ФОП і сплати податків, а також встановлення РРО і видачі чеків. Станом на 2025 року діють такі штрафні санкції:

  • за здійснення господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта підприємництва — від 17 000 до 85 000 грн плюс конфіскація виготовленої продукції та грошей (стаття 164 Кодексу про адміністративні правопорушення);
  • за відсутність РРО, невидачу чеків — від 100% до 150% від вартості проданого товару;
  • за ухилення від сплати податків, якщо це призвело до ненадходження в бюджет коштів у значних розмірах — від 85 000 до 170 000 грн (стаття 212 Кримінального кодексу).

Загалом моніторинг охопив фізичних осіб, які регулярно отримували доходи за продаж товарів і надання послуг (особливо через соціальні мережі чи цифрові платформи), а також ФОПів, які не встановили касовий апарат. Водночас перевірка не торкнулася українців, які разово продали особисті речі на OLX.

Що ще варто знати українцям

Нагадаємо, в Україні хочуть зробити цифрові платформи податковими агентами, аби автоматично стягувати податки з доходів користувачів. Відповідний законопроєкт зареєстрували у Верховній Раді, а ставка податку сягає 23%.

Також ми писали, що українські моделі на платформі OnlyFans заробили понад 100 млн доларів у 2020-2022 роках. Податкова служба проводить перевірки та нараховує борги. Користувачів не блокуватимуть, але кошти планують стягнути через добровільні або судові методи.