Риболовля на тисячі гривень: рибалок попередили про штрафи

Рибалки на березі. Фото: УНІАН

Для багатьох українців літня риболовля — це можливість відпочити біля води та провести час із вудкою. Однак навіть звичний улов може створити проблеми, якщо риба виявиться меншою за дозволений розмір або була спіймана забороненим знаряддям. За порушення правил рибалці загрожує відповідальність і відшкодування збитків, а штафи за одну незаконно виловлену рибу можуть сягати кількох тисяч гривень.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Чи потрібно платити за любительську риболовлю

Любительське рибальство на водоймах загального користування в Україні є безкоштовним. Водночас воно дозволене виключно для особистих потреб — без права продажу виловлених водних біоресурсів.

Але безкоштовна риболовля не означає відсутність правил. Рибалка повинен дотримуватися встановлених норм щодо знарядь лову, кількості та розміру улову.

Які знаряддя заборонені

Під час риболовлі не можна використовувати:

  • електровудки;
  • ості;
  • павуки;
  • раколовки;
  • сітки;
  • ятері;
  • волоки;
  • драчі;
  • топтухи;
  • вибухові та отруйні речовини;
  • інші заборонені знаряддя лову.

Що має бути у рибалки

Кожен рибалка повинен мати при собі документи, що посвідчують особу, а також засіб для вимірювання розміру водних біоресурсів. Це дає змогу одразу перевірити, чи відповідає спіймана риба або рак установленим нормам.

Розмір риби визначають за довжиною від вершини рила при закритому роті до початку середніх променів хвостового плавника.

Розмір рака вимірюють по спині — від лінії, що поєднує середину очей, до краю середньої хвостової пластини.

Яку рибу можна забирати

Для різних видів водних біоресурсів встановлено мінімальні розміри. Наприклад:

  • сом європейський — від 80 см;
  • щука — від 50 см;
  • судак — від 42 см;
  • лящ — від 35 см у дніпровських водосховищах та від 30 см в інших водоймах;
  • сазан (короп) — від 35 см у дніпровських водосховищах та від 30 см в інших;
  • білизна — від 30 см;
  • сиг — від 25 см;
  • головень і чехоня — від 24 см;
  • синець — від 22 см;
  • лин, струмкова форель і рибець — від 20 см;
  • плітка та тараня — від 18 см у дніпровських водосховищах;
  • річковий рак — від 11 см у дніпровських водосховищах та від 10 см в інших водоймах.

Для інших видів риб у внутрішніх водоймах мінімальні розміри не встановлені. Виняток становлять види, занесені до Червоної книги України: їхній вилов заборонений незалежно від розміру. Якщо на гачок потрапила риба, менша за дозволений розмір, її потрібно обережно зняти та одразу випустити у водойму.

Скільки коштує незаконний улов

Порушення правил рибальства може спричинити адміністративну або кримінальну відповідальність, а також обов’язок відшкодувати завдані рибному господарству збитки.

Такси за незаконно виловлені водні біоресурси є значними. За одного екземпляра:

  • форелі — 7225 гривень;
  • сома — 5117 гривень;
  • сазана (коропа) — 3706 гривень;
  • товстолоба або білого амура — 3638 гривень;
  • судака — 3587 гривень;
  • щуки — 3468 гривень;
  • окуня — 3162 гривень;
  • ляща або білизни — 1649 гривень;
  • лина або головня — 1598 гривень;
  • синця, чехоні, сріблястого карася або рибця — 1581 гривень;
  • плітки, краснопірки або плоскирки — 1564 гривень.

За незаконно виловленого рака доведеться відшкодувати 3332 гривень.

Раніше Новини.LIVE писали, що у серпні українці можуть рибалити без нерестових обмежень, але правила вилову все одно діють. Водночас є сім видів риби, які дозволено ловити без добового ліміту, тоді як заборонений улов може обернутися штрафом.

Також Новини.LIVE розповідали, що з 15 серпня в Україні діє сезонна заборона на вилов раків, яка триватиме до 30 вересня. За одного незаконно виловленого рака доведеться компенсувати 3 332 гривень збитків, а в окремих областях обмеження починаються ще раніше.