Працівник запізнився на роботу: чи можна стягнути штраф із зарплати

Запізнення на роботу може стати приводом для дисциплінарних претензій з боку роботодавця, однак це не означає, що працівника можна автоматично позбавити частини зарплати. Українське законодавство не передбачає у більшості випадків грошового штрафу за порушення трудової дисципліни. Водночас працівник справді може отримати менше. 

Про це повідомила "Судово-юридична газета", передають Новини.LIVE. 

Чи можуть оштрафувати працівника за запізнення

Кодекс законів про працю України визначає, які дисциплінарні стягнення роботодавець може застосовувати за порушення трудової дисципліни. Для більшості працівників це догана або звільнення. Для окремих категорій можуть діяти спеціальні правила, передбачені законодавством, статутами чи положеннями про дисципліну.

Тому роботодавець не може просто встановити внутрішнім наказом правило, за яким за кожне запізнення із зарплати працівника автоматично відраховуватимуть, наприклад, 500 чи 1 000 гривень.

Крім того, КЗпП передбачає, що відрахування із заробітної плати допускаються лише у випадках, визначених законодавством. Сам факт запізнення не є самостійною підставою для довільного утримання коштів.

Водночас менша виплата після запізнення не завжди означає незаконний штраф. Тут важливо з'ясувати, чому саме працівник отримав менше грошей.

Коли зарплата справді може бути меншою

Якщо працівник запізнився і через це фактично не відпрацював частину робочого часу, відповідна кількість годин може бути відображена в табелі. За погодинної системи оплати праці зарплата нараховується за фактично відпрацьований час. Держпраці також зазначає, що у разі відсутності працівника частина часу, протягом якої він не працював, не оплачується.

У такій ситуації йдеться не про штраф, а про оплату фактично виконаної роботи або відпрацьованого часу.

Інша ситуація може виникнути з премією. Якщо порядок її нарахування визначений положенням про оплату праці, колективним чи трудовим договором і передбачає певні показники для отримання премії, недотримання встановлених умов може вплинути на її розмір або факт виплати.

Тому працівнику важливо відрізняти три різні речі: незаконне утримання грошей, оплату лише фактично відпрацьованого часу та ненарахування премії відповідно до заздалегідь встановлених правил.

Штраф, догана і премія — у чому різниця

Грошовий штраф за запізнення — це фактичне вилучення частини зароблених працівником коштів як покарання. Для більшості працівників такий вид дисциплінарного стягнення КЗпП не передбачає.

Догана є офіційним дисциплінарним стягненням. Її застосування потребує дотримання встановленої законодавством процедури.

Премія має іншу правову природу. Якщо вона залежить від визначених у документах роботодавця умов, її розмір може змінюватися відповідно до цих правил. Саме тому відсутність премії не завжди означає, що працівника оштрафували.

Окремо слід розглядати оплату часу, який людина фактично не відпрацювала. За погодинної системи оплати це може вплинути на загальну суму зарплати без будь-якого дисциплінарного штрафу.

Як роботодавець має оформити дисциплінарне стягнення

Якщо запізнення розглядається саме як порушення трудової дисципліни, роботодавець повинен дотримуватися встановленої процедури.

Перед застосуванням дисциплінарного стягнення працівника мають попросити надати письмові пояснення. Після цього роботодавець, якщо є відповідні підстави, може видати наказ про застосування стягнення. За кожне порушення трудової дисципліни допускається лише одне дисциплінарне стягнення.

Закон також встановлює строки для застосування дисциплінарного стягнення. Воно має бути накладене безпосередньо після виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, а загалом — не пізніше шести місяців із дня вчинення порушення.

Отже, роботодавець не може довільно покарати працівника за запізнення, проігнорувавши передбачені законом вимоги.

Що робити, якщо із зарплати вже забрали гроші

Якщо працівник побачив, що після запізнення отримав менше грошей, насамперед варто з'ясувати підставу такого зменшення виплати.
Для цього можна письмово попросити роботодавця надати документи та інформацію, на підставі яких була нарахована зарплата. Зокрема, варто отримати:

• розрахунковий лист;
• дані табеля обліку робочого часу;
• наказ або інший документ, на підставі якого було зроблено утримання;
• положення про оплату праці;
• положення про преміювання;
• правила внутрішнього трудового розпорядку.

Після цього можна визначити, що саме стало причиною меншої виплати: невідпрацьований час, невиконання умов преміювання чи безпосереднє утримання частини зарплати як "штрафу".

Якщо кошти були утримані без передбаченої законом підстави, працівник може вимагати їх повернення та, за необхідності, звернутися для захисту своїх трудових прав до компетентних органів або до суду.

Які наслідки можуть бути для роботодавця

Роботодавець зобов'язаний дотримуватися законодавства про оплату праці та правил щодо відрахувань із заробітної плати. Якщо встановлено незаконне утримання, працівник може вимагати виплати належних йому коштів.

КЗпП прямо передбачає, що відрахування із зарплати проводяться лише у визначених законом випадках. При цьому існують і встановлені законодавством межі загального розміру таких відрахувань.

Тому саме по собі правило роботодавця "за запізнення забираємо 500 гривень із зарплати" не створює законної підстави для такого утримання.

Працівнику важливо перевірити, чи йдеться про реальне відрахування, оплату лише фактично відпрацьованого часу або зміну преміальної виплати відповідно до встановлених правил. Від цього залежить і правова оцінка ситуації.

Раніше Новини.LIVE розповідали, що роботодавці будуть змушені віддавати більше грошей державі. Адже проєкт Держбюджету на 2027 рік передбачає підвищення мінімальної заробітної плати майже на 1 000 грн — до 9 546 грн. Це безпосередньо впливає і на суму податків та внесків, які сплачує бізнес.

Також Новини.LIVE писали, що мінімальну зарплату в Україні хочуть рахувати за новим принципом. Це передбачає проєкт Трудового кодексу, який зараз перебуває на розгляді в уряді. Загалом документ пропонує детальніше врегулювати сферу оплати праці та зробити розрахунки прозорішими.