Нерухомість, гроші та інше майно: як правильно прийняти спадщину

Документи на столі. Фото: Новини.LIVE

Щоб отримати спадщину в Україні, потрібно дотриматися встановлених законом правил і строків. Зазвичай спадкоємці мають шість місяців, щоб подати заяву про прийняття майна, однак у певних випадках діють винятки. Важливо також знати, до якого нотаріуса звертатися, що робити в разі пропуску строку та коли можна отримати свідоцтво про право на спадщину.

Про правила прийняття спадщини розповіли у Міністерстві юстиції України, передають Новини.LIVE.

Коли відкривається спадщина та як визначають місце оформлення

Процедура оформлення спадщини в Україні передбачає дотримання визначених законом строків і звернення до нотаріуса. Основні правила встановлює Цивільний кодекс України.

Відповідно до статті 1220 Цивільного кодексу, спадщина відкривається внаслідок смерті людини або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини вважається день смерті або день, з якого особу оголошено померлою.

Місцем відкриття спадщини за загальним правилом є останнє місце проживання померлого. Якщо його неможливо встановити, враховують місцезнаходження нерухомого майна або його основної частини. Якщо нерухомості немає, орієнтуються на місце розташування основної частини рухомого майна.

Для окремих випадків законодавство передбачає спеціальні правила. Наприклад, вони стосуються людей, які перед смертю проживали в інтернатних установах, перебували в місцях позбавлення волі або мешкали за кордоном.

Спадкова справа заводиться за місцем відкриття спадщини. Водночас для територій, де тривають активні бойові дії, які тимчасово окуповані або де органи державної влади не здійснюють повноваження в повному обсязі, передбачена можливість звернутися до нотаріуса незалежно від місця відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець не знає, чи заведена спадкова справа, він може звернутися до будь-якого нотаріуса з документом, що підтверджує смерть спадкодавця. За допомогою Спадкового реєстру нотаріус зможе перевірити відповідну інформацію.

Хто має право на спадщину та кому не потрібно подавати заяву

Право на спадкування мають особи, зазначені в заповіті. Якщо його немає, визнано недійсним або спадкоємці за заповітом не прийняли майно чи відмовилися від нього, спадкування відбувається за законом відповідно до встановлених черг.

Спадкоємець може прийняти спадщину або відмовитися від неї. При цьому прийняти лише частину майна, а від іншої відмовитися не можна. Якщо людина приймає частину спадщини, вона вважається такою, що прийняла всю спадщину, яка їй належить.

Окремі правила діють для тих, хто постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент його смерті. Такі спадкоємці вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо протягом установлених шести місяців не заявили про відмову від неї.

Спільне проживання потрібно підтвердити документально. Для цього можуть використовувати витяг із реєстру територіальної громади, довідку про реєстрацію місця проживання або інший документ, який засвідчує відповідний факт.

Малолітні, неповнолітні, недієздатні особи та люди з обмеженою цивільною дієздатністю також за загальним правилом вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо немає передбачених законом підстав для іншого.

Як подати заяву про прийняття спадщини

Якщо спадкоємець не проживав постійно разом із померлим, для прийняття спадщини він має подати відповідну заяву нотаріусу.

Зробити це можна кількома способами:

  • Особисто у нотаріуса. У такому разі окремо засвідчувати справжність підпису на заяві не потрібно.
  • Поштою. Заяву надсилають із нотаріально засвідченим підписом.
  • В електронній формі. Документ можна надіслати засобами електронних комунікацій із використанням кваліфікованого електронного підпису або відповідного удосконаленого електронного підпису.

Якщо заява надходить поштою або в електронній формі без особистого звернення, нотаріус може завести спадкову справу, але повідомить заявника про необхідність належного підтвердження підпису або особистого прибуття.

Особи, які досягли 14 років, можуть самостійно подати заяву про прийняття спадщини без згоди батьків чи піклувальника. Від імені малолітніх і недієздатних осіб заяву подають батьки, усиновлювачі або опікуни.

Подану заяву про прийняття спадщини можна відкликати протягом установленого строку — шести місяців.

Скільки часу є на прийняття спадщини

Загальний строк для прийняття спадщини становить шість місяців від часу її відкриття.

Якщо право на спадкування виникає через те, що інший спадкоємець відмовився від спадщини або не прийняв її, для наступного спадкоємця передбачено три місяці від моменту виникнення такого права. Якщо залишок загального строку менший за три місяці, його продовжують до трьох місяців.

Під час воєнного стану діє також спеціальне правило щодо обчислення строку. Якщо смерть людини зареєстрована пізніше ніж через місяць після її смерті або дня, з якого її оголошено померлою, строк прийняття спадщини обчислюється з дня державної реєстрації смерті. Це правило передбачене на період воєнного стану та протягом двох років після його припинення або скасування.

Що робити, якщо пропустили строк прийняття спадщини

Якщо спадкоємець не подав заяву протягом установлених шести місяців і не належить до категорій осіб, які вважаються такими, що прийняли спадщину, він вважається таким, що її не прийняв.

Однак закон передбачає можливість врегулювати ситуацію двома способами:

  • Перший — отримати письмову згоду спадкоємців, які вже прийняли спадщину. За наявності такої згоди людина, яка пропустила строк, може подати заяву нотаріусу.
  • Другий — звернутися до суду. Якщо строк пропущено з поважної причини, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Вибір способу залежить від обставин справи та наявних доказів. Сам факт пропуску строку не означає, що додатковий час буде надано автоматично.

Коли видають свідоцтво про право на спадщину

Спадкоємець, який прийняв спадщину, має право отримати свідоцтво про право на спадщину. Документ видають на підставі заяви після завершення встановленого строку — зазвичай через шість місяців від часу відкриття спадщини.

У передбачених законом випадках відлік ведуть від дня державної реєстрації смерті або застосовують інші спеціальні строки.

У свідоцтві зазначають спадкоємця та частку майна, яка йому належить. Документ видають кожному спадкоємцю окремо.

Водночас відсутність свідоцтва сама собою не позбавляє людину права на спадщину. Проте якщо до складу спадщини входить нерухомість, майно чи майнові права, для яких передбачена державна реєстрація, спадкоємець зобов’язаний звернутися за оформленням відповідного свідоцтва.

Якщо спадщина заповідана зачатій, але ще не народженій дитині, видачу свідоцтва та розподіл майна відкладають до її народження. Це правило застосовується також у випадках спадкування за законом, коли дитина була зачата за життя спадкодавця, але народилася після його смерті.

У деяких ситуаціях нотаріус може дозволити отримати частину банківського вкладу померлого ще до завершення строку прийняття спадщини, якщо для цього є обставини, що мають істотне значення.

Важливо: видача свідоцтва про право на спадщину не обмежена окремим кінцевим строком. Тобто після належного прийняття спадщини спадкоємець може звернутися за його отриманням і пізніше, але це не скасовує вимоги своєчасно прийняти спадщину або належно оформити право на неї.

Раніше Новини.LIVE розповідали, за що спадкоємців не допустять до прийняття спадщини. Водночас у Цивільному кодексі України існує низка винятків, за яких людина не має права отримати спадщину. Зокрема, спадкоємцем не може бути людина, яка умисно позбавила життя спадкодавця або будь-кого з можливих спадкоємців.

Також Новини.LIVE писали, як оскаржити свідоцтво про право на спадщину. Звернутися до суду можуть не лише спадкоємці, а й інші особи, якщо видача документа порушила їхні права або законні інтереси. Водночас самого факту зацікавленості недостатньо.