Ліміти на перекази — як не потрапити у групу високого ризику

З огляду на нововведення, яке торкнеться банківських клієнтів у 2025 році, постає питання: як не потрапити під фінансовий моніторинг? Перевірка може торкнутися будь-якого громадянина, що користується послугами банків. І важливо слідкувати за своїми платежами, аби не спровокувати систему.

Доктор економічних наук Олексій Плотніков розповів в ексклюзивному коментарі редакції Новини.LIVE, як мінімізувати ризик від фінмоніторингу.

Що чекає українців з лютого 2025 року

Фінансовий моніторинг допомагає банкам виявляти незаконні операції з відмивання доходів, а також запобігати фінансуванню тероризму і розповсюдженню зброї масового знищення. Але здебільшого установи ініціюють перевірки, аби знайти ознаки ухилення від сплати податків. Бо чимало українців отримують зарплати і кошти від підприємницької діяльності на звичайні картки.

З лютого 2025 року банки почнуть задіювати ризик-орієнтований підхід до клієнтів, поділяючи людей на три категорії. Від цього залежить ліміт на P2P-перекази і транзакції за реквізитами IBAN:

• група високого ризику — 50 000 грн на місяць;
• група середнього і низького ризику — 150 000 грн на місяць (з 1 червня — 100 000 грн).

"У цих обмеженнях не забороняється переводити кошти з картки на картку. Нею можна користуватися вільно і надалі. Можна сплачувати за товари/послуги чи знімати готівку. Проте якщо на картку приходить заробітна плата чи інші платежі без підтвердженого джерела, тоді введуть ліміти", — зазначив експерт.

Які операції можуть привернути увагу банку

Щоб за результатом моніторингу не потрапити у групу високого ризику, необхідно слідкувати за операціями по банківській карті., Економіст порадив мінімізувати перекази, якщо існує можливість замінити їх готівковим платежем. І намагатися не провокувати систему, привертаючи увагу банку до нетипових для вас транзакцій.

Установи не розкрили ознаки, за якими класифікуватимуть клієнтів. Але можна зробити припущення на основі актуальних маркерів підозрілої діяльності. Українцям радять уникати таких ситуації на рахунках:

• різкого приросту обсягів операцій за невеликий проміжок часу;
• системного поповнення картки на суму з подальшим дробленням платежів;
• отримання регулярних переказів від різних фізичних осіб;
• здійснення регулярних фінансових відправлень одній людині;
• великих зарахувань готівки через термінали;
• невідповідності витрат соціальному статусу і джерелам прибутку.

Бажано завжди прописувати призначення платежу, щоб у банку не виникало питань ні до адресата, ні до отримувача. Наприклад, можна вказувати "Надходження коштів від родини", "Повернення боргу", "Безповоротна фінансова допомога", "Продаж вживаної речі" тощо.

"Якихось обмежень щодо оплати послуг немає. Українці можуть здійснювати розрахунки в торгівельній мережі, сплачувати за мобільний зв'язок через Інтернет, оскільки ці платежі не пов’язані з картками фізичних осіб та реквізитами IBAN. Щоб точно не натрапити на фінмоніторинг, краще перейти на безготівкові розрахунки", — констатував Олексій Плотніков.

Він додав: чимало українців взагалі не відчують на собі впливу нових обмежень. Варто поглянути на середні доходи громадян — сума становить орієнтовно 20 000 грн. Тож навіть ліміт 50 000 грн на місяць не спричинить значних незручностей клієнтам банків. Проблема буде актуальною лише для людей, які дійсно використовують картки для ухилення від податків і отримання коштів із підприємницької діяльності.

Нагадаємо, Ощадбанк також погодився користуватися стандартизованими підходами до здійснення фінансового моніторингу. За словами голови правління Сергія Наумова, нововведення допоможе виявляти українців, які ухиляються від сплати податків.

Також ми писали, що експерти прогнозують неминучі наслідки для економіки внаслідок запровадження нових банківських лімітів. Через обмеження та посилений фінмоніторинг українці будуть змушені перейти на готівку або криптовалюту.