Коли можна жити окремо від батьків — вік і штрафи за порушення

В Україні батьки та діти мають законодавчо встановлені права/обов’язки. Після досягнення певного віку фізичній особі дозволяється на власний розсуд обирати місце свого проживання. Тобто дитина може вирішити, чи залишитися в одному домі з батьками, чи з’їхати.

Сайт Новини.LIVE розповідає, з якого віку можна жити окремо від батьків.

Коли можна з’їхати від батьків

Згідно зі статтею 160 Сімейного кодексу, до досягнення 10-річного віку місце проживання дитини визначається за згодою батьків. Потім необхідна спільна згода батьків і самої дитини.

"У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом", — йдеться в документі.

Після досягнення 14 років підліток має право самостійно обирати місце проживання, якщо батько і матір роз’їхалися. За певних обставин дозволяється жити з іншими родичами (наприклад, бабусею та дідусем).

Як тільки особі виповниться 16 років, вона може на власний розсуд вирішувати, де мешкати. Це включає можливість з’їхати з оселі, де батьки проживають разом.

Які покарання за порушення

Батьків чекає адміністративна відповідальність за вигнання неповнолітнього з дому. Якщо вони вимагають від дитини покинути оселю, це можуть класифікувати як незабезпечення необхідних умов життя та невиконання обов’язків щодо виховання.

Стаття 184 Кодексу про адміністративні правопорушення визначає таке покарання:

• попередження;
• штраф від 850 до 1 700 грн;
• штраф від 1 700 до 5 100 грн — за повторно вчинені порушення.

За вигнання дитини з дому батьків можуть звинуватити у нехтуванні, залишенні без нагляду чи без батьківського піклування протягом певного періоду. Але, маючи право власності на житло, родичі можуть виселити повнолітнього сина чи доньку за рішенням суду. Наприклад, у разі непроживання за місцем реєстрації довгий час або ведення аморального способу життя.

Що ще варто знати українцям

Нагадаємо, закон зобов’язує повнолітніх дітей матеріально підтримувати непрацездатних батьків, які потребують допомоги, за умови споріднення чи усиновлення. Обов’язок не поширюється на українців, яких позбавили батьківських прав.

Також ми писали, що українців можуть позбавити батьківських прав за жорстоке поводження з дітьми, експлуатацію, ухилення від виховання та утримання, несплату аліментів тощо. Навіть засудження за умисний злочин проти дитини є підставою.