1000 днів великої війни з РФ — ціна для України та прогнози
Поділитися
19 листопада виповнюється тисяча днів з того часу, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Тоді мало хто очікував, що війна, спочатку задумана як блискавичне вторгнення, перетвориться на вимотуюче протистояння довжиною в роки. При цьому жодна зі сторін, схоже, не горить бажанням вести переговори.
Новини.LIVE дослідили, яку ціну Україна заплатила за 1000 днів війни, скільки коштує для бюджету один день протистояння і що можна було б побудувати за ці кошти, а також які кроки необхідно зробити вже зараз, щоб забезпечити економічний бум після закінчення війни.
Бюджет війни: $150 млн на день
За 1000 днів війни, починаючи з 24 лютого 2022 року, Україна перетворилася на державу з максимально мілітаризованою економікою. У 2022 році, за даними Міністерства фінансів України, витрати на оборону становили близько 1,14 трлн грн, що у 9 разів більше, ніж у попередні роки. 2023 року ці витрати продовжили зростати, досягнувши 1,8 трлн грн. У 2024 році, згідно з бюджетом, витрати на оборону становитимуть 1,69 трлн грн, що також становить 57,6% від усіх видатків державного бюджету.
Таким чином, сумарні витрати України на оборону та безпеку за 1000 днів війни вже перевищують 4,63 трлн грн, або 111,6 млрд дол. Іншими словами, один день війни обходився бюджету більш ніж у 110 млн дол. А у 2025 році Україна планує виділити на сектор безпеки та оборони 2,22 трлн грн, або майже 150 млн дол. на день. При цьому власні доходи з урахуванням податкових змін очікуються у розмірі 2,3 трлн грн.
Щоб краще зрозуміти, що можна було б побудувати на суму, еквівалентну фінансуванню одного дня війни у 2025 році, ми порівняли вартість тендерів у системі Prozorro на будівництво різних соціальних об'єктів в Україні. Виявилося, що за один день війни можна побудувати 75 дитсадків на 100 дітей, 30 шкіл на 700 дітей, 6 лікарень широкого профілю на 100 ліжок, один стадіон або щодня виплачувати 1 млн пенсіонерів середню пенсію. Докладніше див. інфографіку Новини.LIVE.
Але замість соціальної сфери та інфраструктури всі ці кошти йдуть на утримання понад мільйонної армії, закупівлю озброєння, мобілізацію та інші витрати, пов'язані з обороною. Як розповів 29 жовтня у Верховній Раді секретар Ради нацбезпеки та оборони Олександр Литвиненко, до січня 2025 року планується мобілізувати ще понад 160 тисяч, щоб доукомплектувати діючі частини до 85% штатного розкладу. За оцінкою експертів, утримання одного мобілізованого коштує державі щонайменше 1,3 млн грн щороку. Відповідно, мобілізація та річне утримання 160 тисяч військовослужбовців для бюджету України коштуватиме приблизно 208 млрд гривень додатково.
"Всі гроші йдуть на війну"
Як розповіла Новини.LIVE заступник голови Комітету з питань бюджету Леся Забуранна, всі власні гроші, які заробляє країна, йдуть на оборону.
"Після закінчення тисячі днів війни наш бюджет має рекордний дефіцит, оскільки всі доходи спрямовуються на сектор безпеки. Усі гроші, які заробляє країна, ми віддаємо на армію. Усі інші витрати ми здійснюємо за рахунок міжнародної допомоги. Це головна складність бюджету. Ми залежні в контексті фінансування соціальної сфери. Ще одним наслідком стало те, що ми не можемо підвищувати соціальні стандарти. На це немає грошей. Крім того, таке підвищення потрібно узгоджувати з партнерами", — сказала Новини.LIVE Забуранна.
Водночас, за її словами, навіть у такий складний час країна знаходить можливості платити зарплати та виплати, проводити індексацію пенсій та виплачувати соціалку.
"Бюджет виконується. Працюють програми підтримки бізнесу, пенсії та соціальні виплати виплачуються відповідно до Закону", — додала нардеп.
Для покриття дефіциту уряд регулярно залучає міжнародну допомогу. США, Європейський Союз та МВФ є основними донорами, забезпечуючи Україну фінансуванням на суму понад 100 мільярдів доларів із початку війни. Які країни та скільки перерахували Україні допомоги, див. інфографіку Новини.LIVE.
Міжнародна допомога, яка надається Україні у період війни, спрямовується на підтримку соціальних програм, охорони здоров'я та освіти. А також не може бути використана на військові цілі. Ці кошти використовуються для забезпечення виплат уразливим категоріям населення, закупівлі медикаментів, відновлення зруйнованої інфраструктури та інших гуманітарних та соціальних програм.
Однак, попри зовнішнє фінансування, державний бюджет України на 2025 рік передбачає скорочення соціальних видатків на 50 млрд грн. Щоправда, як стверджує Забуранна, на громадянах це не позначиться. "Всі, хто потребує допомоги, отримає її. Ми провели верифікацію одержувачів державної допомоги. І таких людей поменшало. Але суми, які отримують люди. залишилися колишніми ", — сказала Новини.LIVE Забуранна.
Економічні підсумки — чи може економіка зростати швидше
З кінця 2022 року після різкого економічного спаду Україна демонструє ознаки стабілізації. У 2023 році ВВП зріс на 5,3%, однак у 2024 році зростання сповільнилося до 4%. За час війни економіка країни зазнала суттєвих потрясінь. Інфляція сягнула 40%, а гривня знецінилася на 48%, довівши курс до 41,5 грн за долар. Збитки інфраструктури оцінюються в $400 млрд: знищено понад 300 мостів, пошкоджено понад 1,5 млн житлових будинків, а посівні площі скоротилися на 20%. Понад 14 млн українців були змушені залишити свої будинки, а рівень безробіття досяг 14,2%. За прогнозами економістів, відновлення країни триватиме щонайменше 10-15 років.
Як розповів Новини.LIVE ексрадник президента Зеленського з економічних питань Олег Устенко, швидко поновити економіку в умовах війни неможливо.
"За підсумками 2023 і 2024 років, ми втратимо близько 9% економіки. Це означає, що ми все ще на 20% нижче довоєнного рівня. У довгостроковій перспективі можливе повернення до довоєнного рівня. Але правда в тому, що це не швидка історія. Наступного року закладено зростання 4%. Але за фактом воно може бути трохи меншим або більшим", — сказав Новини.LIVE Устенко.
При цьому зростати швидше за 5% в умовах війни Україна навряд чи зможе.
"Щоб відповісти на це питання, спершу потрібно розібратися, за рахунок чого ми можемо зростати швидше. Вищі темпи можна досягти різними шляхами. Одні з них — за рахунок збільшення доходів громадян і зростання внутрішнього споживання. Зростати економіці більш ніж на 5% під час війни виглядає як нонсенс", — каже Устенко.
Можна також стимулювати споживання з допомогою кредитної політики. "Але я не думаю, що настав час для цього, тому що у нас є обмеження, а саме суттєва інфляція. Ще один варіант — це наростити державне стимулювання. Але існуючі бюджетні обмеження настільки значні, що навряд чи вдасться виділити на це необхідні суми", — сказав Устенко, додавши, що уряд намагатиметься це робити, але у них у розпорядженні дуже незначний бюджет і великий дефіцит у вигляді близько 15% ВВП. А коли дефіцит перекривається за рахунок партнерів, думати, що є люфт для маневрів, дуже наївно.
Нарешті, можна очікувати вищі темпи зростання за рахунок залучення інвестицій. Як внутрішніх, так і зовнішніх. "Але чи віримо ми, що країна отримуватиме суттєві інвестиції під час війни? Я думаю, на це розраховувати не варто. Це дуже ризиковано для інвесторів ", — каже Новини.LIVE Устенко.
Таким чином, у середньостроковій перспективі навряд чи Україна зможе показати зростання понад 5%. Але все вищезгадане може спрацювати в післявоєнний період.
"Коли це станеться — невідомо. Але коли ми все таки до цього періоду перейдемо, то Україна може демонструвати квантові стрибки в розвитку. Поствоєнний період означатиме не тільки мир, а й гарантії безпеки. А це буде стахуванням для внутрішніх і зовнішніх інвесторів. Тоді можна очікувати зростання інвестиційної активності. Крім того, держава отримає суттєвий ресурс, який можна буде спрямувати на стимулювання економіки. І тоді можна очікувати зростання швидшими темпами — на 10% і більше на рік", — сказав Устенко.
А щоб зростання було стале, Україні необхідно зосередитись на покращенні бізнес-клімату. Це включає ключові реформи, які стимулюють інвестиції і створюють сприятливі умови для підприємництва. Партнери України неодноразово наголошували на важливості таких змін, як зміцнення верховенства закону, створення ефективної антикорупційної інфраструктури, реформування судової системи та усунення адміністративних бар'єрів. Все це не лише привабить інвесторів, а й забезпечить довгострокову економічну стабільність та зростання.
"У довгостроковій перспективі є багато можливостей. Крім того, Україна є кандидатом у членство в ЄС. І, як показує практика, економічні стрибки, які демонстрували країни ЄС, вони досягали якраз у період приєднання ", — резюмував експерт.
Трансформація економіки: від індустріальної до сировинної
За сухими цифрами ховаються глибші зміни. Країна, яка колись відома своєю індустріальною потужністю, все більше перетворюється на сировинного експортера. У центральних регіонах, де колись домінували металургійні заводи, сьогодні переважають фермерські угіддя. 2024 року аграрний сектор забезпечив понад 40% експорту, що зробило сільське господарство ключовим джерелом валютних надходжень.
У той час як машинобудування, металургія та переробна промисловість — галузі, які формували експортний потенціал країни — опинилися під вогнем. Багато підприємств або повністю знищені, або працюють на мінімальній потужності, що суттєво змінило структуру економіки України.
Все це відображає серйозне зрушення у структурі економіки України. Якщо у 2021 році частка промисловості у ВВП становила 27%, то у 2024 році вона скоротилася до 15%. Частка металургії у ВВП скоротилася з 10,3 до 5,7%, а виробництво сталі впало на 60%. Якщо 2021 року експорт сталі приносив 10 млрд дол., то 2024 року цей показник упав до 3 млрд дол. І хоча спостерігається поступове відновлення галузі, у січні-вересні 2024 року виробництво сталі збільшилося на третину, порівняно з роком раніше, для досягнення довоєнних показників знадобиться значний час та інвестиції у відновлення та модернізацію виробничих потужностей.
Машинобудування, яке раніше генерувало близько 10% ВВП, тепер функціонує лише на 20-30% довоєнного рівня. Водночас частка сільського господарства зросла з 18% до 35%, що посилює сировинний ухил економіки. З одного боку, попит на аграрні продукти залишається стабільним навіть за умов війни, що забезпечує економіці необхідну ліквідність. З іншого — залежність від експорту сировини робить Україну вразливою до коливань світових цін та знижує її конкурентоспроможність.
Однак, як каже Устенко, ці зміни мають скоріше тимчасовий характер. "Я б не казав, що ми остаточно перейшли до сировинної моделі. Це не стійкі зміни. І у повоєнні роки Україна повертатиме свій індустріальний потенціал", — сказав Новини.LIVE Устенко.
Поки сільське господарство та сировинний експорт підтримують країну на плаву, довгострокове зростання неможливе без відновлення індустрії та розвитку переробних галузей. Міжнародні партнери, включаючи Світовий банк та МВФ, одразу ж після початку війни почали обговорювати "План Маршалла" для України, що передбачає інвестиції у розмірі 750 млрд дол.
Курс гривні та інфляція: 1000 днів війни
Війна також кардинально змінила вартість життя українців. Курс національної валюти та рівень інфляції стали ключовими індикаторами, що відбивають наслідки війни. До повномасштабного вторгнення курс гривні до долара становив близько 28 грн/дол., але до листопада 2024 року він сягнув 41,5 грн/дол., що означає девальвацію на 48%.
Цей обвал викликаний втратою експортного потенціалу, зростанням імпорту критично важливих товарів та значними військовими витратами. Міжнародна допомога від МВФ, ЄС та США частково стабілізувала валютний ринок, але не змогла повністю запобігти падінню гривні.
Інфляція за 1000 днів війни становила 40%, що значно знизило купівельну спроможність громадян. У 2022 році рівень інфляції досяг 26,6% через шок, викликаний руйнуваннями інфраструктури та різким зростанням цін на продовольство та паливо. У 2023 році вона сповільнилася до 5,1%, проте у 2024 році знову прискорилася до 8,6% на тлі зростання вартості імпортних товарів та збільшення оборонного бюджету.
Ці чинники посилили соціально-економічне становище: середня зарплата в перерахунку на долари знизилася, а ось пенсія трохи підросла, але залишається на дуже низьких значеннях. До війни середня зарплата в Україні становила приблизно $535, а середня пенсія — $125 за курсу 28 грн за дол. У листопаді 2024 року, за курсу 41,5 грн/дол, середня зарплата становить близько $498, а пенсія — $141. Війна не тільки знецінила гривню, а й змінила структуру споживання та ведення бізнесу. Збільшення витрат на імпорт та логістику ускладнило діяльність підприємств, а зростання цін на базові товари вдарило по домогосподарствах.
Демографія: українців залишилося 30 млн
Однією з найболючіших тем для України є демографія. Як зазначає директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова, сьогодні у межах 1991 року проживає від 36 до 37 млн осіб. На території, яку контролює Україна, лише 30 млн. "Я переконана, що одна з цілей російської агресії — вигнати українців зі своєї території. Я маю на увазі не етнічних українців, а всіх людей, які вважають себе громадянами України", — цитує Лібанову німецький журнал Der Spiegel. За даними Європейського статистичного управління, в ЄС проживає близько 4,2 млн українців зі статусом тимчасового захисту. Тим часом в Україні, за оцінкою Мінекономіки, не вистачає близько 4,5 млн працівників.
Ще одна проблема — це рівень народжуваності, який під час війни впав до рекордного рівня — менш як 1 дитина на жінку. Після війни прогнозується зростання до 1,5, але все одно, щоб відновити демографічну ситуацію, потрібний приток мігрантів та покращення якості життя. Щодо перспектив повернення біженців з-за кордону, на думку Лібанової, є ймовірність, що повернеться третина чи навіть половина. Зокрема, тому, що жінки за кордоном працюють не за фахом.
Також, за її словами, в Україні спостерігається величезна внутрішня міграція: багато хто залишив райони на північному сході та південному сході країни, спочатку переважно у напрямку Західної України. З осені 2022 року все більше людей оселяється у центральній Україні.
"У Києві живе майже стільки людей, скільки до війни, лише кияни поїхали, а на їхнє місце прийшли люди з інших областей", — зазначає Лібанова.
20% України під окупацією
Станом на 18 листопада, згідно з даними проєкту DeepStateMap, під окупацією РФ залишається 111 тис. кв. км, або 18,4% території України. При цьому більша частина — 67 тис. кв. км — захоплена після 24 лютого 2022 року. До речі, на початку вторгнення, коли Росія частково захопила північні регіони України, окупанти контролювали приблизно 24,4% української території. Проте успішні контрнаступи допомогли ЗСУ повернути під контроль України 42 тис. кв. км територій — до 40% від площі, захопленої Росією після 24 лютого. В останні місяці оборона України перебуває у кризі. Війська РФ, незважаючи на втрати, що зростають, продовжують наступ на півдні Донбасу, в Курській області, на Куп'янському фронті, на міста Сіверськ і Часів Яр і навіть у Запорізькій області, де кілька місяців було затишшя. Почався штурм Курахового — найважливішого логістичного хаба південного Донбасу.
При цьому, як вважає політолог Руслан Бортник, попри те, що РФ сьогодні володіє тактичною ініціативою, всі ці бойові дії та їхні наслідки далекі від капітуляції однієї зі сторін.
"Навряд чи бої за Суджу в Курській області або бої в Запорізькій області змусять Москву або Київ відмовлятися від своїх початкових цілей війни. А вони не досягнуті. РФ намагалася встановити в Києві лояльний режим і створити на території буферну зону, що відокремлює РФ і країни НАТО, а Україна намагалася відвоювати всю свою територію. Тому жодна зі сторін не досягла своїх цілей. Так, РФ окупувала 111 тис. кв. км у 5 регіонах країни. Але це не означає, що Україна програла. Але водночас і нічого хорошого не придбала", — резюмував Бортник.
До трагічної дати — 1000 днів від початку повномасштабної війни — Новини.LIVE також нагадали світу про найжорстокіші та найкривавіші атаки Росії на цивільні об'єкти в Україні. Ці злочини стали символами болю та страждань мільйонів українців, які щодня втрачають рідних, домівки та спокій через безжальну агресію.
Водночас світова спільнота продовжує стояти поруч з Україною, забезпечуючи її всебічною підтримкою. Як підрахували Новини.LIVE, за 1000 днів Україна отримала понад 185 млрд дол. фінансової допомоги від міжнародних партнерів. Найбільшими донорами стали США, країни Європейського Союзу та міжнародні фінансові організації, які надають не лише кошти, але й озброєння, необхідне для боротьби з ворогом. Ця підтримка є життєво важливим сигналом солідарності світу з народом України у найскладніші часи.
Редакція Новини.LIVE висловлює щиру вдячність усім героям і воїнам, які щодня боронять нашу землю, ризикуючи власним життям заради свободи України.
Читайте Новини.LIVE!
