ВВП України впав — чому енергокриза веде до рецесії

За даними Держстату, за підсумками першого кварталу 2026 року реальний ВВП України зменшився на 0,5 відсотків у порівнянні з першим кварталом минулого року та 0,7 відсотків у порівнянні із четвертим кварталом 2025-го, хоча темпи зростання тоді були не такі вже й високі — лише 2,8 відсотків. Національний банк погіршив прогноз зростання економіки до 1,3 відсотків, Світовий банк — до 1,2 відсотків. Але треба розуміти, що якщо падіння валового продукту відбувається два квартали поспіль — це означатиме офіційне настання економічної рецесії.

Коли Україна востаннє фіксувала падіння ВВП

Останній раз квартальний ВВП в Україні падав у 2024 році. А якщо взяти річне падіння ВВП, останній раз це було зафіксовано на хвилі шоку війни у 2022 році.

Втім, до річного падіння валового продукту, на щастя, ще дуже далеко і в Уряду є значний запас часу для виправлення ситуації. Але треба розуміти, що відповідно до міжнародних стандартів, якщо падіння валового продукту відбувається два квартали поспіль — це означатиме офіційне настання економічної рецесії.

Перші статистичні квартальні дані цього року вплинули на прогнози НБУ. Національний банк погіршив прогноз зростання української економіки на поточний рік до 1,3 відсотків. Попередній прогноз був трохи вищим — 1,8 відсотків.

Світовий банк ще песимістичніший — зменшення прогнозу зростання до 1,2 відсотків. Попередній прогноз був навпаки більш оптимістичним — 2 відсотки.

Що відбувається на енергетичному ринку України

Одна з причин падіння ВВП — енергетична криза, викликана масштабними ракетними ударами РФ по енергетічній інфраструктурі України.

Постійно зростає прогноз по структурному дефіциту електроенергії. Наприклад, Національний банк вдвічі погіршив прогноз щодо дефіциту електроенергії в 2026 році з 3 до 6 відсотків і це при тому, що промислове споживання електроенергії суттєво падає, в тому числі через ціновий фактор.

Енергетичний ринок зараз — це, можна так висловитись, суцільний клубок проблем. Удари РФ по енергетичній інфраструктурі — це окрема тема. Основні проблеми — це високі ціни на електроенергію для промисловості, зростання заборгованості між учасниками ринку та падіння промислового базового споживання.

Боргова криза постійно структурно зростає як сніжний ком, при цьому найбільші проблеми накопичуються на балансуючому ринку. Станом на квітень 2026 року Укренерго сформувало борг перед учасникам ринку у розмірі 44 мільярди гривень, в той же час учасники ринку заборгували цій державній компанії 67 мільярдів гривень.

При цьому існують такі проблеми як перманентний дефіцит генерації, проблеми з передачею електроенергії та ціновий фактор: на піках вартість електроенергії для бізнесу може досягати 10-15 тисяч гривень за мегават-годину.

Чому високі ціни на електроенергію вбивають промисловість

Це вже дорівнює вартості самостійного продукування електроенергії за допомогою промислових генераторів на дизелі за ціни на дизель до подорожчання внаслідок війни в Перській затоці. Але великі підприємства та металургійні комбінати на генератори не переведеш.

Одна з причин збільшення цін на електроенергію — підвищення прайс-кепів державним регулятором. Внаслідок цього у лютому 2026 року ціни на електроенергію для промисловості в Україні зросли на 22,3 відсотків порівняно з січнем. Крім того, відбувся адміністративний перегляд тарифів на передачу електроенергії на 53,1 відсотків, що сформувало сталий тренд на збільшення вартості електроенергії та деіндустріалізацію економіки в цілому.

Як енергокриза створює цінові кліщі для промисловості

Імпорт ціни на електроенергію в структуру собівартості споживчих товарів ще має досить обмежений характер — часовий лаг впливу тут досить тривалий від 3 до 6 місяців.

Якщо взяти споживчу інфляцію квітень 2026 до квітня 2025-го — ціни зросли на 8,6 відсотків, а інфляція за період січень-квітень становила 7,9 відсотків, що значно вище інфляційного таргету НБУ в 5 відсотків.

В той же час в секторі промислових цін — справжній ідеальний шторм. Промислові ціни березень 2026 до березня 2025 зросли на 36,6 відсотків. А інфляція за період січень-березень 2026-го склала 27,5 відсотків.

Це свідчить про катастрофічні цінові кліщі для промисловості: ціни на фактори виробництва — промислова інфляція — у порівнянні із цінами на готові товари — споживча інфляція — зростають в 3-4 рази стрімкіше.

До чого це призводить? Беремо період січень-березень 2026 року. Вартість факторів виробництва для промислових підприємств зросла в середньому на 27,5 відсотків — в основному через зростання вартості електроенергії, а середня вартість ціни реалізації споживчих товарів зросла на 7-8 відсотків внаслідок слабкого споживчого попиту населення та падіння його платоспроможності.

Чому промисловість працює у збиток або зупиняється

В ідеалі для промислового підприємства цінові кліщі мають функціонувати з точністю до навпаки: промислова інфляція має бути трохи меншою за споживчу цінову динаміку.

Але зараз в Україні склалась критична для промисловості ситуація — промислова інфляція в рази вища за споживчу.

Залишатись на плаву в таких умовах можна лише за рахунок скорочення в нуль рентабельності виробництва. Багато підприємств саме так і роблять: продовжують працювати за рахунок амортизації рентабельності, що дозволяє випускати продукцію з використанням такої дорогої енергії за умови слабкої рухливості відпускних цін.

Але багато підприємств вже вичерпали цей резерв рентабельності і почали працювати у збиток — і зупинились. Це призвело до скорочення ВВП.

На жаль, таргетування ціни на електроенергію для промисловості — це той критично важливий індикатор, яким не займається ані Уряд, ані спеціальний державний регулятор.

Падіння ВВП на 0,5 відсотків — це не тимчасовий провал, а симптом глибших проблем. Енергетична криза створила цінові кліщі для промисловості: вартість електроенергії зросла на 22-53 відсотки, промислова інфляція досягла 36,6 відсотків проти споживчої 8,6 відсотків. Підприємства працюють у збиток або зупиняються. Без таргетування ціни на електроенергію для промисловості Україна ризикує опинитись в економічній рецесії вже у другому кварталі.