Що передбачає законопроєкт про цифрові платформи?

Як він пов’язаний із Директивою ЄС DAC7, який поріг оподаткування, коли, кому  і з чого доведеться сплачувати податок? Чи торкнеться це продажу старого телефона чи інших товарів, що були вжитку?

Чому появився законопроєкт 14025.

Законопроєкт 14025 імплементує європейське законодавство (Директива ЄС DAC7) щодо обміну даними про доходи громадян, які були отримані на цифрових платформах. У Меморандумі з МВФ було передбачено граничний термін його підготовки Урядом до кінця квітня 2025 року, за інформацією Мінфіну доходи від імплементації цього законопроєкту уже включені у доходах Державного бюджету на 2026 рік.

Основні положення законопроєкту 14025, який був розроблений Урядом:

• Євроінтеграція: імплементація правил DAC7 (запровадження нової податкової звітності цифрових платформ і обмін даними між країнами);
• Податковий агент — цифрова платформа;
• Нова система оподаткування доходів громадян, які отримують доходи від цифрових платформ і не зареєстровані фізичними особами-підприємцями (5% ПДФО та 5% — військовий збір);
• Оподаткування доходів громадян,  які були отримані від цифрових платформ з першої гривні (за задумом Мінфіну, після розгляду в комітеті депутати погодились, що для продажу товарів оподаткування буде у разі перевищення річного доходу суми, еквівалентної 2000 євро);

Суть Директиви DAC7

DAC7 — Директива ЄС про звітність цифрових платформ, яка зобов’язує їх:
ідентифікувати продавців, агрегувати доходи, надсилати дані до податкової, а держави вже обмінюються цими даними.

Це не про нове оподаткування, вона про моніторинг доходів громадян, які заробляють онлайн, і прозорі правила їх оподаткування.

Що саме пропонує 14025

Цифрові платформи ідентифікують своїх користувачів та звітують у податкову службу про проведені виплати. Країни ЄС обмінюються між собою даними про виплачені доходи раз на рік, якщо річний дохід громадянина країни перевищує 2000 євро.

Коли це запрацює в Україні

Технічно регулювання "вмикається" після ухвалення закону та набуття ним чинності. У народних депутатів з фінансового комітету ВРУ є настрій прийняти його до кінця цього року, щоб Державний бюджет 2026 року отримав додаткові фінансові ресурси. За інформацією Мінфіну мова йде про 14 млрд грн.

Неоподатковуваний поріг у розмірі 2000 євро

Після розгляду законопроєкту в комітеті депутати дійшли згоди, що пропозиція Мінфіну оподаткувати будь який дохід, навіть від продажу вживаної речі, є помилкою. Тому консенсус був про наступне.

Для товарів: якщо ваші річні продажі, які були отримані від цифрової платформи, не перевищують 2000 євро, податку немає. Продали на OLX вживану річ за 500 грн — спокійно витрачаєте ці кошти. Продали більше, на невеликі суми — теж. Податок зʼявляється тоді, коли сума продажу перевищить 2000 євро, і то, у разі, коли кошти були отримані від цифрової платформи. Якщо ж ви з покупцем зустрілись і отримали кошти з рук в руки, або на банківську картку напряму, ці кошти поки не попадатимуть в обрахунок ліміту у сумі 2000 євро, оскільки платформа (і податкова, поки що)  їх "не бачитиме".

Для послуг (таксі, репетиторство тощо) — все буде, як і пропонував Мінфін,  оподаткування з першої гривні.

Окремо слід зазначити, що для платформ, які виконують функції лише "дошки оголошень" цей законопроєкт не матиме ніякого впливу.

Найбільш часті питання від громадян:

"Я продав один старий телефон" — що робити?

Нічого. Разова угода нижче 2000 євро — податку не буде.

Хто буде фактично сплачувати податок — платформа чи я сам?

Якщо ви утримуєте дохід на одній цифровій платформі та вона сама має відслідкувати неоподатковуваний ліміт (якщо мова про продаж товару) і сплатити податок. Якщо на кількох платформах, побачимо у кінцевому варіанті прийнятого Закону.

Якщо мова про надання послуг, то податок сплачуватиме цифрова платформа самостійно з першої гривні.

Як держава дізнається про мої продажі?

Законопроєкт передбачає обов’язкову звітність для цифрових платформ — ідентифікація користувачів та надання даних про виплачені доходи.

Чи доведеться реєструвати ФОП для роботи з цифровою платформою?

Ні. Законопроєкт 14025 саме легалізує цей вид заробітку без реєстрації ФОП.

Якщо я продаю нерегулярно "для себе"?

Слідкуйте за річною сумою виплат від платформ. Перевищили 2000 євро за товари — з’являється обов’язок сплати (в обраній державою моделі).

І ще деталь, про яку йшла мова на засіданні фінансового комітету ВРУ: дохід із кількох платформ сумується.

Чи вплине це нововведення на ріст цін вживаних речей?

Ймовірно, ні. За даними, які були озвучені на комітеті, 99% продаж не перевищують 2000 євро. Тож масового подорожчання це не дасть. Податок зачепить лише системних продавців з доходом вище встановленого "порогу" у сумі 2000 євро..

Чи підуть усі "в тінь"?

Ймовірно, більша частина продавців будуть схильні до розрахунків напряму, щоб уникати ідентифікації.

Чи відповідає це стандартам ЄС?

Так. 14025 — про імплементацію DAC7: звітність платформ, річний обмін інформацією між податковими службами, моніторинг доходів громадян. Це крок до євроінтеграції з мінімальним навантаженням для користувачів. Єдине питання, яке викликає дискусію - це наділення цифрової платформи обов'язком податкового агента, цієї вимоги у Директиві ЄС DAC7 немає. В ЄС є річне декларування доходів громадян, коли кожний декларує свій дохід, і самостійно сплачує податок.

Чи дійсно законопроєкт передбачає відкриття банківської таємниці?

Так. У законопроєкті 14025 є положення, які передбачають надання органам податкової служби прав щодо "розкриття банками інформації, що містить банківську таємницю, інформацію щодо операцій за поточними рахунками підзвітних продавців". Під час обговорення цього законопроєкту з Мінфіном, мова йшла про надання доступу до одного спеціального рахунку користувача платформи, який надається цифровій платформі  під час ідентифікації її користувача. Наразі наявне формулювання у законопроєкті звучить більш ширше і загрозливіше, тому воно потребує перегляду. Також, варто було б зазначити, що у Національній стратегії доходів до 2030 року, яку готувало Міністерство фінансів України передбачалось посилення повноважень податкової служби в частині отримання доступу до банківської таємниці, але цьому мали передувати заходи Мінфіну щодо централізації даних податкової та митної, їх захисту та деперсоналізації. Наразі це питання знаходиться лише на початковому етапі його реалізації, тому надання таких повноважень податковій службі є, як мінімум,  передчасним.

Читайте також колонки пана Мирослава про блокування податкових накладних, та про те Як зробити Програму уряду ефективною.