Нові правила ціноутворення — як цифровізація змінить будівельний ринок

Відбудова України, відновлення інфраструктури та запуск масштабних житлових проєктів із залученням іноземних інвесторів в умовах війни більше не можуть фінансуватися за застарілими схемами. Час, коли вартість цементу, цегли чи арматури в державних тендерах могла визначатися "на око" або за кулуарними домовленостями, незворотно минає.

Цифрова трансформація будівельного сектору України вийшла на фінішну пряму. Головний маркер цієї зміни — жорстка вимога держави документально обґрунтовувати кожну гривню, витрачену на матеріальні ресурси в публічних закупівлях. Замовнику вже недостатньо просто задекларувати очікувану вартість робіт. Тепер її відповідність ринковим умовам необхідно документально підтверджувати й завіряти цифровим підписом.

Кодифікатор будівельної продукції: цифровий паспорт будматеріалів

Одним із фундаментальних інструментів боротьби з маніпуляціями та корупційними ризиками стає Кодифікатор будівельної продукції (КБП) в межах Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ).

КБП — це система присвоєння кожному будівельному матеріалу унікального цифрового коду. Фактично це означає перехід від хаосу до європейської моделі управління ресурсами. Що саме зміниться з введенням Кодифікатора:

• Кінець маніпуляціям із назвами. Більше не вдасться видати дешевий і менш якісний аналог за дорогий бренд через розмиті формулювання в документах.
• Чесне порівняння цін. Система дозволяє коректно аналізувати вартість ідентичних позицій у різних постачальників по всій країні.
• Єдина аналітична база. Формується прозорий інформаційний простір, де кожен матеріал має свій чіткий "цифровий паспорт".

Наразі зазначення Кодифікатора в системі ЄДЕССБ є добровільним, але його повноцінна обов'язковість — це питання найближчого часу. Тому ринок має готуватися до цього вже зараз.

Як база даних цін змінить алгоритми роботи підрядчиків?

Аналіз цін перестає бути внутрішнім допоміжним документом підрядника чи замовника. Відтепер він офіційно інтегрується в систему державного цифрового контролю.

Згідно з повідомленням Міністерства розвитку громад та територій України, стартував тримісячний період наповнення єдиної Бази даних цін на будівельні матеріали в межах ЄДЕССБ. Це означає, що звіт з аналізу ринкових цін перетворюється на повноцінний електронний документ, завірений кваліфікованим електронним підписом (КЕП). Друкована (паперова) форма звіту для будівництва тимчасово залишається лише як проміжний робочий документ.

Профільне міністерство вже проводить серію роз'яснювальних вебінарів. Хто не встигне адаптуватися до нових алгоритмів протягом перехідного періоду, той опиниться поза ринком державних замовлень.

Відповідальність за перевитрати бюджету та розподіл ролей на ринку

Досить дискусійним наразі залишається питання, на кого покласти обов'язок моніторити ринок — на замовника, підрядну організацію чи проєктувальника.

Технічну роботу з підготовки відомостей та збору прайсів можна делегувати проєктувальнику, чітко прописавши це в договорі. Але це жодним чином не звільняє замовника від фінальної відповідальності. Якщо під час майбутніх перевірок контролюючі органи виявлять штучне завищення цін та розтрату бюджету — відповідатиме саме замовник як головний суб'єкт будівництва.

Саме тому для державних структур, громад та інвесторів розробка власного внутрішнього регламенту аналізу цін — не додаткова бюрократія, а єдиний дієвий спосіб контролю та юридичного самозахисту.

Чи потрібно оприлюднювати звіт про аналіз цін у Prozorro

Наразі закон прямо не зобов'язує оприлюднювати звіти з аналізу цін будівельних матеріалів у системі Prozorro — вони залишаються всередині електронного будівельного проєкту в ЄДЕССБ. Замовник самостійно вирішує, залишити ці дані як внутрішню документацію чи викласти у відкритий доступ у Prozorro.

Оприлюднення моніторингу цін у складі тендерної документації має дві важливі переваги. По-перше, це дозволяє відсікти недобросовісних підрядних організацій — учасники тендеру одразу бачать межи ринкової вартості й не можуть закласти в договірну ціну необґрунтовано завищені показники. По-друге, замовник отримує інструмент контролю: якщо ціни учасника суттєво перевищують моніторинг, включається прозорий механізм перерахунку ціни у бік зменшення ще на етапі наміру укласти договір.

Якщо ж уникати публічності й не оприлюднювати результати аналізу, для замовника виникає ризик тривалих процедурних спорів, додаткових аудитів з боку контролюючих органів та уточнень ціни, а в подальшому — потенційна відповідальність через неефективне використання державних коштів.

Майбутнє будівельної галузі за прозорістю та цифровізацією

Масштабні житлові програми та відновлення зруйнованої інфраструктури потребують колосального ресурсу. І цей ресурс прийде лише тоді, коли міжнародні донори, великі інвестори та українське суспільство побачать, що гроші не зникають у кошторисних "чорних дірах".

Нова фінансова архітектура ціноутворення в будівництві — це болючий перехід для тих, хто звик працювати в тіні. Але для зрілого бізнесу та відповідальної держави цифровізація кошторисів — єдиний шлях побудувати нову та сильну Україну.