МВФ зняв попередні умови — що це означає для українського бізнесу

Міжнародний валютний фонд скасував prior actions для нової кредитної програми на 8,1 мільярда доларів. Це безпрецедентне рішення дозволяє Україні отримати перший транш без попередніх умов щодо внесення до Верховної Ради України законопроєкту про відміну пільг з ПДВ в частині обов'язкової реєстрації платників податків, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, відміни пільг з оподаткування міжнародних посилок, імплементації директиви ЄС щодо обміну даними про отримані доходи від цифрових платформ. Однак, ці вимоги нікуди не зникли – тепер вони стануть структурними маяками.

Чому МВФ погодився на компроміс?

Скасування попередніх умов стало першим випадком у співпраці України з Фондом, коли попередні вимоги перевели у статус структурних маяків для виконання після затвердження самої програми.

Запропонований Міністерством фінансів України законопроєкт щодо обов’язкової реєстрації платниками ПДВ платників єдиного податку з річним оборотом понад 1 млн грн викликав консолідовану критику з боку аналітичних центрів, бізнес об’єднань та народних депутатів.

Аналітичні центри, зокрема, CASE Україна та інші, вказують, що аналіз регуляторного впливу (АРВ) до законопроєкту суттєво занижує адміністративні витрати бізнесу. У матеріалах Мінфіну закладено припущення, що для адміністрування ПДВ необхідно 56 людино годин на рік для, тоді як дослідження Світового банку свідчать, що український бізнес витрачає на податкове адміністрування в середньому понад 595 людино годин на рік. За оцінками експертів, реальні непродуктивні витрати для підприємців можуть становити 61–116 млрд грн щорічно, що перевищує очікувані бюджетні надходження, задекларовані Мінфіном (40.1 млрд грн).

Критичну позицію щодо цієї ініціативи зайняла Спілка українських підприємців, яка у своїй публічній заяві назвала запропонований підхід передчасним та економічно необґрунтованим, особливо в умовах воєнного часу. За оцінкою СУП, запровадження ПДВ для мікро  та малого бізнесу з таким низьким порогом не забезпечить очікуваного зростання доходів бюджету, натомість створить стимули для закриття бізнесу та тінізації економіки.

Спільною позицією аналітичних центрів і бізнес асоціацій є те, що запропонований ліміт у 1 млн грн є аномально низьким у порівнянні з європейською практикою та суперечить логіці захисту мікробізнесу, яка застосовується в країнах ЄС. Як альтернативу, експертне середовище пропонує зосередити зусилля держави на боротьбі з масштабними схемами ухилення від оподаткування у великому бізнесі та тіньових секторах економіки.

Що змінилося в підходах до оподаткування ФОПів?

На даний час Уряд розглядає можливість підвищення порогу для обов'язкової реєстрації ПДВ з одного до чотирьох мільйонів гривень, що скорочує кількість підприємців, які можуть попасти під додаткове оподаткування з 660 до 257 тисяч. Термін набрання чинності обговорюється – або 2028 рік, або момент вступу України до Євросоюзу.

Практика країн Європейського Союзу свідчить про системний підхід до захисту малого та мікробізнесу від надмірного податкового й адміністративного навантаження, зокрема у сфері податку на додану вартість. У більшості європейських юрисдикцій ПДВ розглядається як складний у адмініструванні податок, який є доцільним насамперед для середнього та великого бізнесу, тоді як для малих підприємств держава застосовує пороги звільнення, спеціальні режими та спрощені процедури.

Водночас в ЄС діє спеціальна SME VAT Scheme, яка закріплює верхню межу національного порогу у 85 000 євро річного обороту та передбачає спрощені правила звітності для малого бізнесу. У Франції, Італії та Ірландії поріг реєстрації платником ПДВ становить 85 000 євро, у Чехії — близько 82 500 євро, у Словаччині — понад 60 000 євро, у Польщі — еквівалент 56 000 євро, причому в окремих країнах ці пороги регулярно підвищуються з урахуванням інфляції та економічного зростання.

Рекомендації Комітету експертів ООН з податкових питань додатково підтверджують цей підхід. У своїх висновках ООН наголошує, що низькі пороги ПДВ призводять до зростання тінізації, збільшення витрат на дотримання вимог та перевантаження податкових органів, тоді як підвищення порогів і спрощення процедур сприяють добровільній сплаті податків та розвитку підприємництва.

Зазначимо, що додатковим ризиком для малого бізнесу в Україні є сама система  адміністрування ПДВ, яка містить значні корупційні ризики (блокування ПН) та військові ризики (тривала відсутність світла, обстріли, повітряні тривоги). Тому, синхронізація з європейськими стандартами має відбуватись без шокової терапії для підприємців та з урахуванням усіх ризиків.

Відміна пільг з оподаткування посилок та запровадження обміну даними з цифрових платформ

Директива ЄС про цифрові платформи передбачає лише обмін даними про осіб, які отримують дохід понад дві тисячі євро та здійснюють більше тридцяти транзакцій на рік. Законопроект Мінфіну містив значно жорсткіші норми: цифрова платформа - податковий агент та оподаткування виплат з першої гривні.

Якби Мінфін пішов шляхом європейської директиви, це торкнулося б значно меншої кількості людей і стосувалося саме тих, для кого платформа є основним джерелом доходу. Детінізація економіки має сенс, але методи її впровадження мають бути співмірними з затратами і здоровим глуздом, а не впроваджувати тотальний контроль, звітність і штрафи.

Відносно пільг у 150 євро для міжнародних посилок. Сьогодні громадяни України мають можливість придбати товари,  одяг чи іграшки на іноземних (переважно китайських) сайтах без сплати ПДВ та митних зборів. Водночас, придбання такого ж чи аналогічного товару на вітчизняних сайтах (в українських компаніях) передбачає сплату усіх податків, видачу фіскального чеку, виконання певних додаткових регуляторних умов. Тобто ми конкуруємо з іноземцями на нерівних умовах, які самі для себе і встановили. Інакше як абсурдом це складно назвати.

Як народні депутати реагують на законопроєкти Мінфіну?

У Верховній Раді законопроєкт про цифрові платформи отримав різку критику практично від усіх політичних сил. Данило Гетманцев, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики від партії "Слуга народу", і Ніна Южаніна, член того ж комітету від "Європейської Солідарності", незважаючи на політичні розбіжності, одностайно вказували на недолугість підготовленого документа.

Відносно законопроекту Мінфіну щодо встановлення ліміту реєстрації ПДВ для спрощеної системи оподаткування у розмірі 1 млн грн, висловились усі (критично), у тому числі і Державна регуляторна служба України.

На законопроект про відміну пільг на міжнародні посилки в Уряді немає політичної волі, є лише гроші на "кешбек" та інші програми підтримки вітчизняних виробників.

Неможливість виконати prior action маяків МВФ стала наслідком неякісної роботи Уряду в частині підготовки самих текстів законопроектів та їх комунікації із бізнесом, народними депутатами та суспільством. Такій підготовці мала б передувати грунтовна аналітична робота, аналіз проблем та вартісний розрахунок усіх варіантів рішень.

Як Beautiful Tax Bill впливає на бізнес-клімат?

Голова фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія запропонував об'єднати всі податкові новації з prio action в один законопроєкт під назвою Beautiful Tax Bill. Документ має містити положення щодо ПДВ для спрощенців, оподаткування посилок, обміну даними  з цифрових платформ.

Ключове питання – чи буде цей законопроєкт доопрацьований з урахуванням критики експертів та народних депутатів? Чи будуть враховані особливості ведення бізнесу в умовах війни, корупції в адмініструванні ПДВ, безпідставних бажань Мінфіну контролювати все і вся.

На тлі провалу законотворчої роботи у Міністерстві фінансів України  було б доцільно перейняти досвід наших сусідів з Польщі, де створено Урядовий центр законотворчості, який готує проєкти нормативно правових актів за дорученням Прем'єр міністра. Більш детально цей досвід викладено у матеріалах дослідницької служби Верховної Ради України за посиланням.

Позитивне рішення МВФ щодо зняття prior actions дає Україні шанс зробити ці реформи якісно, без поспіху та з урахуванням реалій воєнного часу. Цей шанс треба використати.