Як зробити Програму уряду ефективною і позбутися формалізму

В Україні регулярно презентують програми з десятками KPI, більшість з яких є формальними. Як і у випадку з парламентом, про що я писав  у  колонці про ефективність Верховної Ради, планування роботи виконавчої влади також потребує системних змін.

Програма діяльності уряду Юлії Свириденко

18 серпня 2025 року уряд Юлії Свириденко презентував проєкт Програми дій і закликав експертів та бізнес протягом тижня надати пропозиції на вебресурсі priorities.gov.ua. Документ складається з опису операційних цілей та критеріїв їх досягнення у 2026 році для кожного міністерства та плану заходів на 2025 рік.

10 вересня допрацьований проєкт Програми був затверджений Урядом та переданий на розгляд парламенту.

Документ містить опис операційних цілей по кожному міністерству та план заходів з їх виконання.  Для прикладу пропонується розглянути плани Уряду та критерії їх виконання на прикладі Міністерства фінансів України.

Міністерство фінансів визначило вісім операційних цілей: макрофінансова стабільність, ефективне управління інвестиціями та боргом, оптимізація податкової і митної політики, зменшення ролі держави у банківському секторі, гармонізація стандартів обліку та аудиту з ЄС, адаптація законодавства у сфері AML, цифровізація управління державними фінансами.

Критерії досягнення цих цілей — граничні терміни підготовки законопроєктів, стратегій чи порядків, залучення кредитів, підготовка презентацій, переклад стандартів.

Це радше перелік бюрократичних дій державних службовців, ніж вимірювані результати їх роботи..

Як було у програмі уряду Олексія Гончарука?

Для порівняння: у програмі дій уряду Олексія Гончарука цілі були більш конкретними й орієнтованими на результат. Наприклад, зменшення податкового навантаження, скорочення часу на адміністрування податків, підвищення рейтингу Open Budget Index і Doing Business за показником "Оподаткування" до 25 місця, зниження дефіциту бюджету до 1,5%, підняття кредитних рейтингів країни до літер "А" .

Це були чіткі KPI, які можна було виміряти у цифрах і рейтингах. У нинішньому проєкті таких показників на жаль немає.

Плани уряду Дениса Шмигаля

Перший варіант програми зазнав критики і був суттєво доопрацьований Урядом, однак так і не був затверджений парламентом.  Проєкт програми, в частині повноважень Міністерства фінансів України, передбачав чотири напрямки: прозорі публічні фінанси, ефективна податкова система, реформування митниці та розвиток фінансового сектору. Серед очікуваних результатів — фінансування безпеки й оборони на рівні 5% ВВП, розкриття інформації про публічні фінанси, скорочення часу митного оформлення, обмін даними з іншими країнами, зниження частки проблемних кредитів.

Тобто документ мав конкретні фінальні результати, а не лише проміжні бюрократичні кроки.

Роль Міністерства фінансів України у реформуванні податкової та митної служби

Попри задекларовані наміри кожного уряду підвищити ефективність податкової та митної служб, перелік проблем залишається один і той самий. Корупційні ризики, презумпція винуватості бізнесу, значні втрати бюджету через ухилення від оподаткування, контрабанду — ці виклики жоден уряд не розв’язав. Реформи часто завершувалися кадровими змінами без змістовного результату.

Відповідно до вимог Бюджетного Кодексу Мінфін визначає показники витрат, продукту, ефективності та якості для всіх бюджетних програм, у тому числі і для програм фінансування податкової та митної служб. Аналіз паспортів цих бюджетних програм свідчить що вони містять доволі формальні показники ефективності, які не міняються роками: виконання плану надходжень, частка електронних декларацій, відсоток податкових спорів, вирішених на користь ДПС, кількість дзвінків, опрацьованих контакт-центром.

Формальність визначення таких показників оцінки не стимулює фіскальні служби до якісних змін у роботі, та толерує тиск на бізнес, безтямне оскарження судових рішень, які були прийняті на користь бізнесу, пошук зачіпок та формальних порушень для накладення штрафів та покарань..

KPI для державних службовців категорії "Б" та "В"

Чинне законодавство передбачає встановлення ключових показників результативності та якості для держслужбовців категорій "Б" і "В". За запитом до Міністерства фінансів України було отримано  дані щодо показників для керівників департаментів податкової та митної служб. І знову бачимо формальні завдання, на кшталт "забезпечення контролю за своєчасним реагуванням на порушення податкового законодавства" чи "організація роботи митниці". Відсутні будь які вимірювані результати роботи для бізнесу чи громадян.

Ця формальність особливо дисонує з тим, що країна знаходиться сьогодні у стані війни, надскладних умовах, а частина чиновників, отримавши бронь від мобілізації, має можливість працювати "на пів сили".

Чому формальні показники не працюють і який вихід

Коли країна перебуває у стані війни, кожен її громадянин має працювати максимально ефективно — від прем’єра до рядового митного/податкового інспектора. Ця ефективність повинна мати чіткі, вимірювані параметри, а не бути переліком функціональних обов'язків, які описують поточні роботу.

Добре, що уряд підготував програму дій. Погано, що вона формальна і не має чітких KPI. Добре, що паспорти бюджетних програм мають показники ефективності. Погано, що вони не змінюються роками й не відображають цільові завдання щодо якісних змін у роботі виконавчої гілки влади. Добре, що держслужбовцям встановлюють KPI. Погано, що вони фомальні, не публічні й ніхто не звітує про їх виконання.

Державний апарат сьогодні перебуває у більш комфортних умовах, ніж бізнес чи військові: стабільна зарплата, відпустки, соцпакет, бронь від мобілізації. Хотілося б, державні службовці працювали не у режимі "8 годин на день", а так, як Збройні сили України — 24/7, і щоб ефективність їхньої роботи не викликала ні в кого сумнівів.

Найбільш ефективна система управління XXI століття — OKR

OKR (Objectives and Key Results) - яка визначає результат досягнення цілі,  який можливо оцінити. За інформацію з відкритих джерел, зазначену систему управління вже запровадили у Міністерстві цифрової трансформації, Міністерстві економіки України, Національному агентстві з питань запобігання корупції та інших державних органах.

В одному із своїх інтерв'ю очільник Мінцифри Михайло Федоров зазначив, що запровадження OKR підвищило ефективність міністерства у 10 разів.

Зважаючи на це, хотілось би побажати новопризначеному Уряду успішного затвердження своєї Програми діяльності та впровадження ефективної системи з її виконання у всіх центральних органах виконавчої влади.

—---

Читайте також колонку пана Мирослава про блокування податкових накладних