Дефіцит будівельників: як війна змінює ринок праці та вартість будівництва

Будівельним компаніям в Україні дедалі складніше знаходити людей. Бракує і робітників, і фахівців, які проєктують та організовують будівництво. Водночас роботи стає більше: треба відновлювати житло, інфраструктуру, підприємства. Дефіцит кадрів уже впливає на зарплати, вартість робіт і строки здачі об’єктів.

Проблема, яку війна лише загострила

Кадровий дефіцит у будівництві з’явився не 2022 року. Частина кваліфікованих працівників давно виїхала за кордон, молодь неохоче обирає робітничі професії, а система підготовки не встигала за потребами ринку. Повномасштабне вторгнення додало до цього мобілізацію, внутрішнє переміщення людей і безпекові ризики. Частина чоловіків пішла до Сил оборони, частина працівників змінила місто або професію.

Бракує людей майже на всіх етапах: мулярів, бетонярів, зварювальників, електриків, монтажників, кранівників, машиністів будівельної техніки. Не вистачає й інженерів, архітекторів, фахівців, які організовують і контролюють виконання робіт.

За дослідженням CBR на замовлення Skills4Recovery, проведеним у лютому–травні 2026 року, будівельному сектору доступна приблизно половина потрібної кількості кваліфікованих працівників. Дослідження охопило 200 будівельних компаній і 20 інтерв’ю з представниками бізнесу, освіти та інших учасників галузі.

Справа не лише в кількості людей, а й у їхній підготовці. Роботодавцям потрібні працівники, які вміють поводитися із сучасними матеріалами, обладнанням і технологіями. Навіть після навчання новачкам часто потрібна додаткова практика на підприємстві. Важать і умови: для багатьох фахівців вирішальними стають робота неподалік від дому, передбачуваний графік, офіційне працевлаштування й безпека на об’єкті. Якщо компанія цього не пропонує, знайти й утримати людей складніше.

Водночас картина відрізняється залежно від регіону та спеціальності. Потреби компаній, які зводять житлові комплекси, не завжди збігаються з потребами підрядників на промислових чи інфраструктурних об’єктах.

Як дефіцит позначається на зарплатах і цінах

Коли людей бракує, компанії конкурують за них — передусім зарплатою та умовами праці. За даними OLX Робота, медіанна зарплата в категорії «Будівництво / облицювальні роботи» в липні 2026 року становила 38 125 грн — на 22% більше, ніж роком раніше.

На окремих вакансіях пропонують значно більше. Медіанні зарплати в оголошеннях OLX Робота за липень 2026 року:

• фасадник — 72 500 грн;
• штукатур — 71 250 грн;
• плиточник — 71 000 грн;
• муляр — 66 500 грн;
• маляр — 65 000 грн;
• будівельник — 55 000 грн;
• монтажник — 47 500 грн;
• електрик — 45 000 грн;
• зварювальник — 42 500 грн;
• різноробочий — 29 000 грн.

Це медіанні зарплати у вакансіях на платформі, а не гарантований дохід кожного працівника. Реальна оплата залежить від досвіду, регіону, складності робіт і формату зайнятості.

Зростання зарплат прямо впливає на собівартість. За словами генерального директора Perfect Group Олексія Коваля, від початку 2026 року вартість будівельних робіт і матеріалів в Україні зросла приблизно на 30%, і головним чинником подорожчання він називає саме дефіцит робочої сили. Утім, ціна будівництва залежить також від матеріалів, логістики, курсу валют і енергопостачання: через перебої зі світлом підприємства змушені працювати на генераторах та інших резервних джерелах, а це додаткові витрати.

Нестача людей зсуває й графіки. Якщо бригада не встигає завершити свій етап, наступні теж посуваються. Компанія довше утримує майданчик, довше орендує обладнання, переписує плани. Для забудовника це складніше планування бюджету і строків. Для покупця — пізніше заселення, а подекуди й вищі ціни на нові пропозиції. Хоча ціна квадратного метра залежить ще й від попиту, розташування та класу житла, тож не зростає автоматично на той самий відсоток, що й витрати на будівництво.

Де галузь шукає людей

Навчання та перекваліфікація. Найочевидніший шлях — готувати нових фахівців: короткі практичні курси, навчання безпосередньо на підприємствах, співпраця бізнесу з профтехами. Не менш важлива вища освіта — інженери, конструктори, архітектори. Інтерес до цих професій зростає: у 2026 році на спеціальність «Будівництво та цивільна інженерія» подали 23 822 заяви, на 61,6% більше, ніж роком раніше. У серпні 2026 року представили Дорожню карту розвитку кадрової спроможності будівельного сектору України на 2026–2030 роки, яка передбачає оновлення навчальних програм, підтримку практичної підготовки, наставництво й тіснішу співпрацю роботодавців з освітніми закладами. Бізнес теж готовий вкладатися: за даними CBR, 65% опитаних будівельних компаній готові брати кандидатів без досвіду й оплачувати їхнє навчання.

Залучення жінок. Жінки працювали в будівництві й раніше — малярками-штукатурками, плиточницями, оздоблювальницями, машиністками крана. Тепер ця тема стала ще актуальнішою. У листопаді 2024 року в Дніпрі запустили проєкт «Жіночий будівельний батальйон»: 30 переселенок навчалися на малярок-штукатурок і плиточниць-облицювальниць. Жінки опановують і керування будівельною технікою: за словами засновниці школи операторок Юлії Скічко, станом на березень 2026 року 54 випускниці отримали посвідчення категорії D1. Державна служба зайнятості розширила безоплатне навчання жінок професій, де традиційно переважали чоловіки: у грудні 2025 року навчалися 945 учасниць, 601 уже працевлаштувалася. Серед спеціальностей — машиністка екскаватора і крана, монтажниця систем утеплення будівель, будівельна столярка та теслярка.

Престиж робітничих професій. Його формують конкурентна зарплата, офіційне працевлаштування, можливість бронювання за наявності законних підстав і перспективи розвитку. Важливо, щоб перехід від навчання до роботи був зрозумілим: оплачувана практика, партнерства компаній із профтехами та університетами, можливість згодом навчатися далі за технічними й інженерними напрямами. Додатковим стимулом можуть стати державні програми підтримки для тих, хто опановує дефіцитні професії.

Механізація. Екскаватори, навантажувачі, автокрани дають змогу виконувати частину операцій швидше й зменшувати обсяг важкої ручної праці. За дефіциту кадрів це дозволяє робити більше наявними силами. Але механізація змінює й саму потребу в людях: менше потрібно працівників на ручних операціях, більше — кваліфікованих операторів, які вміють керувати технікою.

Іноземні працівники. Вони можуть частково закрити дефіцит, але тут є витрати на переїзд і проживання, питання легального працевлаштування та оформлення статусу. Для самих іноземців вирішальними будуть безпекові ризики, рівень зарплат і умови праці. Є й суспільно чутливий бік: на тлі виїзду українців за кордон і загибелі чоловіків на війні залучення іноземців, які не підлягають мобілізації на тих самих підставах, може викликати невдоволення. Тому потрібні чіткі державні правила, обґрунтування реальної потреби та прозорий відбір за кваліфікацією. І головне: іноземні працівники не повинні підміняти підготовку українських фахівців, а ті, хто обирає дефіцитні професії тут, мають отримувати належні стимули й підтримку.

Техніка не замінить людину, але допоможе

На п’ятому році повномасштабної війни дефіцит кадрів у будівництві та інших трудомістких галузях був цілком очікуваним. Одним рішенням його не компенсувати: потрібні перекваліфікація, залучення жінок і молоді, стимули для працевлаштування і, за потреби, залучення іноземців за чіткими правилами. Держава та бізнес мають паралельно розвивати підготовку українських фахівців і створювати умови, за яких люди захочуть залишатися в галузі.

Ще один ресурс — ефективніше використовувати будівельну техніку. Вона механізує окремі операції, скорочує ручну працю й дає змогу виконувати більше завдань тими самими силами. Проте машина сама по собі проблему не розв’язує: їй потрібен кваліфікований оператор. Тож рахувати варто не лише вартість обладнання, а й витрати на персонал.

Перш ніж купувати техніку, оцініть, наскільки регулярно вона буде потрібна. Порівняйте вартість купівлі з орендою екскаватора чи автокрана разом з оператором, з урахуванням тривалості й частоти робіт. Якщо машина потрібна лише для окремих завдань, оренда може виявитися вигіднішою. Якщо ж компанія купує власну техніку, варто дивитися не тільки на ціну, а й на те, наскільки актуальною вона залишатиметься через кілька років. Машини із сучасними системами керування довше відповідатимуть потребам бізнесу й полегшуватимуть роботу. До того ж новим фахівцям, які зараз опановують професію, цікавіше вчитися саме на такому обладнанні.

Потреба в будівельниках не зникне й після завершення війни: відбудова житла, інфраструктури та промислових об’єктів лише збільшуватиме попит. Тому навчання, перекваліфікація й технологічне оновлення галузі потрібні не тільки для того, щоб пережити нинішній дефіцит, а й для того, щоб бути готовими до відновлення країни.