Чому мед у 2026 році дорожчає і що буде з цінами далі

Банка меду в АТБ за рік подорожчала майже вдвічі, акацієвий мед на полицях сягає 600 гривень за літр, а перехідних запасів минулого сезону цьогоріч фактично не залишилось. При цьому офіційна статистика каже, що бджіл в Україні навіть побільшало. Як це поєднується і чи чекати подальшого зростання цін? Розбираємось, що відбувається з українським бджільництвом під час війни.

Чому зникають пасіки, але не бджоли?

Тут криється головний парадокс галузі. Пасік справді поменшало: за оцінкою директора Інституту бджільництва імені Прокоповича Володимира Постоєнка, до 30% довоєнних пасік опинилися на територіях, які стали окупованими або недоступними.

А от загальна кількість бджолосімей не впала. За даними Мінекономіки, на 1 січня 2022 року в Україні налічувалося 2 028 585 бджолосімей, а на 1 січня 2026-го — 2 201 485. Тобто показник навіть трохи зріс.

Пояснення просте: втрата окремих господарств не означає пропорційну втрату бджіл. Частина пасічників зберегла чи відновила господарства, хтось наростив кількість сімей, хтось перевіз пасіки в безпечніші регіони. Галузь зазнала потрясінь, але вистояла.

Щоправда, у 2026 році окремі учасники ринку говорять про зменшення кількості вуликів порівняно з минулим роком. За словами голови асоціації "Об'єднання українських експортерів та переробників меду" Вадима Паньковського, це скорочення компенсується кращою врожайністю, тому загальний медозбір 2026-го може залишитись приблизно на рівні 2025 року — близько 100,5 тисячі тонн.

Що б'є по пасічниках найболючіше?

Проблеми діляться на дві групи. Воєнні очевидні: через бойові дії та окупацію частину пасік втрачено або залишено. У прифронтових районах землі не використовуються через замінування, а це менша кормова база. Кочівля — звична практика перевезення вуликів до місць цвітіння — ускладнилась через небезпечні маршрути й закриті території. А тим, хто релокувався, довелося шукати нові місця й нести додаткові витрати.

Але є й проблеми, що існували завжди. Погодні аномалії, коли різкі похолодання чи посухи зривають медозбір. Хвороби та паразити — варроатоз, нозематоз, гнилець, які без лікування вбивають цілі сім'ї. І окрема болюча тема — обробка полів пестицидами, коли аграрії порушують правила або не попереджають пасічників, і бджоли масово гинуть у розпал цвітіння.

Для частини виробників поєднання цих факторів робить утримання пасіки надто складним. Хтось скорочує кількість вуликів, хтось зовсім припиняє роботу.

Чим сезон 2026 року виявився таким складним?

Погода цьогоріч била з усіх боків. Почалося ще із зимівлі 2025–2026 років, коли сильні морози чергувалися з відлигами та дощами. Через такі гойдалки бджолосім'ї витрачали більше корму, а частина вийшла із зимівлі ослабленою — звідси додаткові витрати на підгодівлю.

Далі затяжне весняне похолодання загальмувало розвиток сімей. Низькі температури й вітер обмежили льотну активність саме під час цвітіння ранніх медоносів, тож на півдні недоотримали акацієвий і ріпаковий мед. На Закарпатті заморозки вдарили по акації — регіон повідомляв про гірший акацієвий медозбір, ніж торік. Літо додало посухи: у червні дефіцит вологи фіксували на заході, у липні ґрунтова посуха дійшла до Харківщини та південних областей.

Саме тому результати різняться від регіону до регіону. Десь усе вирішила зимівля, десь нестача вологи, а для прифронтових територій головним залишався безпековий фактор. Але краща врожайність в одних регіонах компенсувала втрати в інших, тож загальний медозбір утримався приблизно на торішньому рівні.

Чому мед уже подорожчав?

На ціну меду впливають обсяг пропозиції, попит на внутрішньому та зовнішньому ринках, собівартість і ціна експортерів. У 2026 році склалась особлива ситуація: ринок увійшов у сезон з дефіцитом. Зазвичай до нового врожаю залишалось 10–20 тисяч тонн перехідних запасів, а цьогоріч їх фактично не було.

Це одразу вдарило по цінниках. Середня ціна меду в АТБ зросла з 98,37 гривні за банку у 2025 році до 172 гривень у 2026-му. У мережі Varus квітковий мед подорожчав із 198 до 348 гривень за кілограм. Різняться ціни й за сортами: ріпаковий продавали приблизно по 280 гривень за літр, липовий — близько 370, акацієвий — по 450, соняшниковий — по 260–290. А окремі партії акацієвого в роздрібі вже сягають 500–600 гривень.

Підганяє й зовнішній ринок. За даними заступника міністра економіки Тараса Висоцького, середня вартість тонни українського меду при експорті до Німеччини зросла з 1 850 доларів у квітні 2024 року до 2 280 у 2025-му та 3 700 у 2026-му. Високий світовий попит підтягує внутрішні ціни.

Чи подорожчає мед іще?

Тут експерти розходяться, і це важливо розуміти. Сергій Гриньов, президент Спілки пасічників України, чекає зростання: через прогнозоване скорочення медозбору приблизно на 10%, літню посуху й дефіцит окремих сортів. За його оцінкою, закупівельна ціна зараз 85–90 гривень за кілограм, а експортери можуть підняти її до 125–130, окремі сорти додадуть ще близько 50 гривень.

Вадим Паньковський дивиться інакше. Якщо краща врожайність компенсує скорочення пасік і медозбір залишиться на рівні 2025 року, загального подорожчання він не очікує. Навпаки, допускає зниження закупівельної ціни після основного медозбору — приблизно зі 130 до 80–100 гривень за кілограм.

Правда, найпевніше, посередині. У 2026 році варто чекати не однакового подорожчання всіх видів меду, а різної динаміки за сортами. Найбільше ризикують злетіти в ціні ті сорти, чия пропозиція скоротилась, — той самий акацієвий. А достатній загальний медозбір і висока пропозиція масових сортів стримуватимуть ціну на них.

Чому бджоли важливі не лише заради меду?

Бджільництво — це набагато більше, ніж баночка на полиці. Від запилення бджолами залежить врожайність багатьох сільськогосподарських культур. У світі стан популяцій запилювачів вважають індикатором здоров'я екосистем: їхнє суттєве скорочення загрожує не окремим культурам, а продовольчій безпеці загалом.

До того ж пасіка може мати кілька джерел доходу, окрім продажу самого меду:

• послуги із запилення у зв'язці з рослинницьким господарством
• крафтова продукція та прямі продажі для невеликих виробників
• експорт меду та продуктів бджільництва
• виробництво медових напоїв, солодощів та інших продуктів переробки
• поєднання пасіки з туризмом і відпочинком
• постачання сировини у косметичну та фармацевтичну галузі

Важливим кроком стала цифровізація. У лютому 2025 року в Державному аграрному реєстрі запустили перший етап "Є-Бджільництва" — сервісу для взаємодії пасічників і аграріїв та завчасного інформування про обробки полів. Офіційна реєстрація пасіки дає не лише сповіщення про застосування пестицидів поруч, а й фіксує розташування пасіки та кількість сімей, що в разі отруєння бджіл спрощує підтвердження збитків.

Ціну на мед у 2026 році визначить конкретний сорт

Головний висновок простий: оцінювати стан українського бджільництва лише за кількістю втрачених пасік було б помилкою. Галузь зазнала втрат, але зберегла виробничий потенціал. Скорочення господарств частково компенсується продуктивністю тих пасік, що працюють, і високим попитом на український мед за кордоном.

Для покупця це означає, що масштабної цінової паніки чекати не варто. Зростуть насамперед дефіцитні сорти на кшталт акацієвого, тоді як масовий мед триматиметься стабільніше. А сама галузь попри війну й погодні гойдалки залишається перспективним напрямом АПК — особливо там, де інтегрується з рослинництвом, переробкою, експортом і туризмом.