Знайдені списки ухилянтів — що загрожує тим, хто платив лікарям за діагнози

Що загрожує тим, хто давав хабарі лікарям за діагнози — пояснення юриста
ДБР знайшло список тих, хто платив за діагнози. Фото: ДБР

Правоохоронці взялися за посадовців, які продавали діагнози та довідки, аби чоловіки ухилялися від військової служби. Нещодавно відбувся перший суд проти голови МСЕК Хмельницької області Тетяни Крупи, яку звинувачують в незаконному збагаченні. Під час обшуків в неї вдома, крім грошей, знайшли список ухилянтів, яким жінка нібито продавала статус інвалідності. 

Що загрожує тим, хто давав хабарі лікарям, Новини.LIVE відповіла юристка Надія Шуляк. 

Читайте також:

Корупція у МСЕК 

Після викриття керівника МСЕК та його спільників, яких підозрюють у хабарництві за встановлення інвалідностей на підставі фіктивних діагнозів, ДБР було повідомлено про наявність списків осіб, які можливо намагались ухилитись від мобілізації шляхом отримання інвалідності. Зокрема, у таких списках зазначені прізвища, ім’я та діагноз. 

Постає питання, яка відповідальність таких осіб, у випадку доведення дачі хабаря за оформлення інвалідності на підставі фіктивних діагнозів?

"Скоріш за все, щодо кожної особи зазначеної у цих списках правоохоронними органами буде проводитись ряд заходів для виявлення правопорушення. У випадку виявлення ознак кримінального правопорушення, щодо кожної особи можливе відкриття кримінального провадження", — сказала юристка. 

Юристка Надежда Шуляк
Юристка Надія Шуляк. Фото: Новини.LIVE

Обвинувачувати таких осіб можуть за кількома статтями: 

  • ст. 336 КК України (Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період). Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років. 
  • ст. 369 КК України (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Санкція якої передбачає штрафом від 17 000  до 68 000 або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

За словами юристки, призначення конкретної міри відповідальності особам, які отримали фіктивну інвалідність залежить від ряду обставин.

Зокрема, має значення:

  • чи здійснювалось службовими особами МСЕК або лікарями вимагання неправомірної вигоди, 
  • чи наявна вина особи, яка отримала інвалідність,  
  • чи доведено належними доказами відсутність у особи діагнозу, який передбачає оформлення інвалідності 

"Варто також зазначити, що наявність особи у вказаних списках її прізвища та діагнозу, не свідчить та не доводить факту ухилення від мобілізації або надання неправомірної вигоди", — додала юристка. 

Слід нагадати, що в Україні діє презумпція невинуватості, яка визначена ст. 62 Конституції України: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Нагадаємо, у понеділок, 7 жовтня, Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою очільниці Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяні Крупі.

Також правоохоронці викрили, що на Київщині голова міжрайонної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) надавав медичні висновки з фіктивними діагнозами для ухилянтів. Йому загрожує до семи років позбавлення волі.

ухилянти шахрайство ДБР