Житло для ВПО і компенсації — на що можна розраховувати

Всередині України проживають мільйони внутрішньо переміщених осіб. Ще сотні тисяч залишаються у прифронтових регіонах і стоять перед вибором — залишити дім чи опинитися в епіцентрі війни. І для всіх них однією з головних проблем є питання житла. Страх покинути оселю, а потім не мати грошей на оренду чи купівлю — реалії ВПО в Україні. Частина людей наважуються на кредити і державні програми, а хтось роками продовжує жити у модульних містечках чи гуртожитках.

Про гостру потребу в житлі для переселенців, можливості державної підтримки у вигляді програм та експертні поради щодо вкладень у нерухомість — в матеріалі Новини.LIVE. 

Оренда житла для ВПО

На четвертий рік повномасштабної війни варто дивитися правді в очі – держава не забезпечує житлом всіх переселенців, тому страх деяких людей виїжджати з прифронтових регіонів через відсутність  житла і грошей дуже зрозумілий. 

ВПО можуть розраховувати на грошову підтримку держави у розмірі 2000 грн на дорослого та 3000 грн на для дітей і людей з інвалідністю щомісяця. Якщо члени родини працюють, то ці гроші можуть частково покрити оренду житла. Однак, ринок на сьогодні не готовий надавати ВПО дешеві пропозиції. 

"Через те, що орендодавці встановлюють свої правила гри і норми, ми можемо констатувати, що є нестача доступної оренди для ВПО. Це пов'язано  з психологічними факторами, коли власники не готові до ВПО, і з економічної — бо ця категорія населення здається орендодавцям менш платоспроможною і благонадійною", — прокоментувала Новини.LIVE експертка з ринку нерухомості Вікторія Берещак. 

За її словами, 98% ринку оренди перебуває в тіні, отже власники житла діють не за законом, а встановлюють власні правила. Саме тому і зʼявляються оголошення на кшталт "Здам квартиру тільки не для переселенців", або ж навпраки "Здам квартиру ВПО". Варто зазначити, що через незаконну діяльність орендодавці можуть завищувати ціну на свій лот, подекуди на 30%. 

"На законодавчому рівні зараз випрацьовується механізм нової житлової політики, в ній з'являється поняття соціальної оренди. Вона прописується в перш чергу і для ВПО. Але цей механізм ще в роботі", — додала експертка. 

Купівля житла для ВПО  

Паралельно з державними виплатами для переселенців діють дві житлові програми. "єВідновлення" — нею можна скористатися для отримання відшкодування за зруйноване житло. А також "єОселя" — особливі умови для різних категорій громадян для купівлі свого житла. 

Як варіант, переселенці можуть поєднати ці дві програми, щоб придбати собі житло — використати сертифікат за зруйноване житло як перший внесок у програмі "єОселя". Однак, банк буде звертати увагу і на платоспроможність родини, чи зможе вона обслуговувати кредит. Тобто, такий варіант можливий лише для працездатних переселенців. 

Окремо варто зазанчити, що відіграє роль і географія — в який регіон люди переїхали і де збираються чи то орендувати чи купувати житло. Адже з війною ринок нерухомості суттєво змінився. 

"Раніше за програмою "єОселя" можна було вибрати для себе житло, якому не більше 3 років. У регіонах це було дуже важко знайти, особливо в маленьких містах. Це термін збільшили до 10 років. Відтак збільшилась кількість варіантів житла", — додала експертка Берещак.  

Допомога ВПО — де і як жити 

Велику роль в допомозі переселенцям відіграють агентства ООН та їхні партнери, які надають сімʼям грошову допомогу. Окрім того, допомагають українцям з ремонтами пошкоджених будинків та ремонтами укриттів.

Ще на початку війни партнери побудували в багатьох регіонах модульні містечка, куди заселили переселенців. Велика частина людей використовує це житло не як тимчасове, а як постійне, очікуючи на подальшу допомогу держави або ж повернення додому. 

"Ми не можемо знати конкретну ситуацію в якій перебуває кожна родина ВПО. Але незалежно з якого вони регіону і населеного пункту, я вважаю, якщо в них є можливість скористатися державними програмами або в них є певні заощадження і капітал, який можна використати як частину для их програм, їм 100% треба розглянути купівлю нерухомості. Саме там, де вони перебувають. І розглядати це як інвестицію, навіть якщо вони планують повертатися додому. А потім за потреби вони могли б продати і мати капітал на відновлення житла в своєму регіоні", — додала експертка Берещак. 

Переселенці не можуть вплинути на безпекову ситуацію, щоб спланувати де і як їм жити. Частина з них не в змозі покращити своє економічне становище, а отже їм не доступна іпотека.

Тому і виходить, що попри невизначеність значна частина людей планують повертатися дододому і живуть "на чемоданах" у місці, на яке зараз вистачає грошей.