У Чорнобилі знайшли живий організм, який може "харчуватися" радіацією

У Чорнобильській зоні відчуження виявили чорну плісняву, яка здатна виживати в умовах високого рівня іонізуючого випромінювання. Вчені припускають, що гриб може не лише витримувати радіацію, а й отримувати від неї користь.

Про організм, який знайшли у руїнах 4-го енергоблоку ЧАЕС, пише редакція Новини.LIVE з посиланням на ScienceAlert.

Що виявили в Чорнобильській зоні

У зоні відчуження виявили чорний гриб Cladosporium sphaerospermum. По суті, це різновид плісняви, який росте на внутрішніх стінах однієї з найбільш радіоактивних будівель у світі.

Йдеться про укриття над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.

Після аварії на четвертому енергоблоці ЧАЕС майже 40 років тому зона відчуження стала домівкою для багатьох живих організмів. Частина з них змогла пристосуватися до екстремальних умов.

Одним із таких організмів виявився Cladosporium sphaerospermum, який здатен виживати за високого рівня іонізуючого випромінювання.

Перші масштабні дослідження розпочалися наприкінці 1990-х років. Тоді команда під керівництвом української мікробіологині Неллі Жданової досліджувала укриття над зруйнованим реактором. Учені виявили там цілу спільноту грибів — загалом 37 видів. Найпоширенішим серед них був саме Cladosporium sphaerospermum.

Він демонстрував один із найвищих рівнів радіоактивного забруднення. Згодом дослідники під керівництвом радіофармакологині Катерини Дадачової та імунолога Артуро Касадевалла встановили, що іонізуюче випромінювання не лише не шкодить цьому грибу, як більшості інших організмів, а навіть може сприяти його росту.

Ці спостереження стали підставою для появи гіпотези про так званий радіосинтез. Йдеться про процес, за якого меланін у клітинах гриба потенційно може виконувати роль, схожу на хлорофіл у рослин. У такому разі гриб міг би перетворювати енергію випромінювання на корисну для себе.

Однак ця теорія досі не отримала остаточного підтвердження. Фактичний радіосинтез ученим ще належить довести.

Попри десятиліття досліджень, науковці досі не можуть точно пояснити, чи справді гриб використовує випромінювання як джерело енергії. Інше можливе пояснення полягає в тому, що його незвичайна поведінка є лише механізмом виживання в екстремальних умовах.

Раніше Новини.LIVE писали, що тема Чорнобиля знаходиться в центрі уваги не лише як сторінка великої трагедії, а й як образ, що глибоко закріпився в сучасній культурі. У відеоіграх Прип'ять, ЧАЕС і Зона відчуження давно стали не просто локаціями, а впізнаваним символом покинутості, тривоги й небезпеки.

Також Новини.LIVE розповідали, що сорок років тому сталася одна з найстрашніших техногенних катастроф у світі — аварія на Чорнобильській атомній електростанції. У ніч на 26 квітня 1986 року вибухнув реактор, а трагедія змінила життя мільйонів людей і пришвидшила розпад Радянського Союзу.