Українці в розшуку ТЦК за кордоном: ризики повернення

Трапляються випадки, що українці, які легально виїхали за кордон кілька років тому, раптом знаходять себе у базах розшуку через непройдені медкомісії. Правозахисники пояснили, чому сплата штрафу в застосунку "Резерв+" не вирішує проблему, і поїздка додому може обернутися неможливістю повернутися назад до Європи.

Зокрема пояснення надав юрист В'ячеслав Кирда, передає Новини.LIVE.

Як ТЦК штрафує мігрантів за непройдену медкомісію

Чоловіки, що роками мешкають поза межами України на законних підставах, масово стикаються з адміністративним розшуком. Яскравим прикладом є історія 53-річного громадянина, яку дослідив юрист В'ячеслав Кирда.

Українець, який жодного разу не служив в армії, офіційно переїхав до Німеччини у грудні 2023 року. Перед від'їздом, 2 жовтня 2023 року, він успішно пройшов військово-лікарську комісію, а згодом чесно вказав свою актуальну іноземну адресу в електронному реєстрі "Резерв+". Попри це, ТЦК та СП оголосив його в розшук поліції з вимогою доставити чоловіка для складання протоколу. 

Як пояснив юрист, проблема виникла через зміну законодавства. Скасування медичного статусу обмежено придатних згенерувало автоматичний обов'язок пройти обстеження заново для всіх, хто отримав його раніше, зокрема й для чоловіка. Тому позначка від 25 березня 2026 року фіксує лише юридичне невиконання цієї нової норми, а не факт реального фізичного відправлення нової повістки за кордон. Хоча проживання в Німеччині не звільняє чоловіка від військово-облікових обов'язків, ТЦК та СП не має права штрафувати, поки не отримає документального підтвердження належного інформування особи про виклик.

Чому не варто платити у "Резерв+"

Система дозволяє розшукуваним врегулювати питання дистанційно та добровільно сплатити 50% від загальної суми штрафу, що складає 8 500 гривень. Однак юрист категорично не радить одразу визнавати провину і перераховувати кошти. Стягнення дійсно закриє конкретне адміністративне провадження та зніме з людини статус розшуку, але обов'язок відвідати ВЛК залишиться чинним.

"Я б не радив зараз сплачувати 8 500 грн просто для того, щоб зникла червона позначка, не перевіривши, що саме Ви цим штрафом закриваєте", — зауважують юристи.

Окрім цього, важливо враховувати строки давності, на які звернув увагу ще один адвокат Ярослав Турчин. За порушення статей 210 та 210-1 накласти адміністративне стягнення можна впродовж трьох місяців від дня, коли факт недотримання закону був виявлений. Проте документ встановлює, що це має відбутися не пізніше ніж через один рік з моменту безпосереднього вчинення правопорушення. Після завершення цих строків будь-які дії щодо внесення особи до баз розшуку втрачають законне підґрунтя і не можуть використовуватися довільно.

Ризики тимчасового повернення в Україну

Окрему небезпеку становить бажання емігрантів приїхати на Батьківщину у справах. Адміністративний розшук не є кримінальним, тому він не створює довічної заборони на перетин українського кордону на в'їзд. Проте, опинившись на території держави, повернутися назад буде вкрай складно.

"В'їхати Ви, як громадянин України, можете, але після прибуття в Україну Ви опинитеся у зоні дії українського військового законодавства та відповідних обов'язків військовозобов'язаного", — попереджають захисники.

Перед подорожжю фахівці наполегливо рекомендують ретельно проаналізувати свої документи.

"Тому якщо Ви зараз живете в Німеччині й плануєте приїхати в Україну тимчасово, перед поїздкою я б обов'язково перевірив не лише розшук, а й актуальний статус військового обліку, наявність/відсутність порушень, актуальний статус ВЛК, наявність відстрочки, якщо вона у Вас є, чи є інші підстави, через які після в'їзду можуть виникнути проблеми, чи зможете Ви після в'їзду законно перетнути кордон назад до Німеччини", — наголосив правознавець.

Новини.LIVE інформували раніше, що оформлена відстрочка від мобілізації не позбавляє чоловіків із третьою групою інвалідності права на виїзд з України. Водночас для виїзду прикордонники вимагають обов'язковий пакет документів, що офіційно засвідчують встановлену групу інвалідності.  

Влітку в країнах Євросоюзу зафіксували випадки, коли від українок під час оформлення тимчасового захисту безпідставно вимагали надати електронний військово-обліковий документ із застосунку "Резерв+". Подібні інциденти траплялися в окремих містах Іспанії та в Бельгії і вже стало відомо, чому виникла така вимога.

Також громадяни мають законне право відмовитися від отримання повістки, якщо бланк заповнений із процедурними порушеннями або містить помилкові персональні дані. Утім, за безпідставну відмову передбачено адміністративний штраф до 25 500 гривень, а повне ігнорування так званої "бойової повістки" розцінюватиметься як кримінальний злочин і карається ув'язненням на строк від трьох до п'яти років.