Вихід з Мінських угод, "легалізація" російської армії на Донбасі. Що означатиме визнання Путіним "Л/ДНР"

У Росії депутати схвалили проєкт постанови, в якому закликають Володимира Путіна визнати самопроголошені так звані республіки "ЛНР" і "ДНР" незалежними державами. За кілька годин до голосування у Держдумі, Верховна Рада ухвалила звернення до міжнародних інституцій з проханням не визнавати незалежність ОРДЛО. Відповідний документ, підтриманий 331 депутатом, Рада адресувала ООН, Єврокомісії, Європарламенту, Раді Європі, ОБСЄ і Парламентській асамблеї НАТО. У ЄС і НАТО засудили голосування російського парламенту.

Якщо Путін підтримає рішення Думи, Росія де-факто вийде з Мінського переговорного процесу. Детальніше читайте у Новини.LIVE.

Дума хоче незалежності для "Л/ДНР"

Перший проєкт звернення до Володимира Путіна про визнання ОРДЛО у російському парламенті з'явився 20 січня. Ініціював документ Геннадій Зюганов разом з 10 іншими депутатами Комуністичної партії РФ. Зміст постанови відповідає духу російської пропаганди. У ній говориться, що "нова влада України прославляє фашистів", "стала нетерпимою до історично сформованих норм, побуту, волевиявлення та віросповідання мешканців Донецької та Луганської областей", а тому визнання "республік" створить підстави для "забезпечення гарантій безпеки та захисту населення цих територій від зовнішніх загроз".

На момент реєстрації постанови в російських експертних колах здебільшого скептично оцінювали перспективу її ухвалення. Мовляв, Дума, звісно, "не місце для дискусій", як говорив теперішній посол у Білорусі Борис Гризлов, але КПРФ все ж таки найбільш опозиційна до Кремля партія, а тому її пропозиція не може бути підтримана. Вважалося, що це власна ініціатива Зюганова заради самопіару.

Згодом до Держдуми подали ще один проєкт звернення про визнання "республік" Донбасу. Цього разу його зареєструвала провладна партія "Єдина Росія". На відміну від комуністів, "єдинороси" запропонували направляти звернення не напряму президенту, а в МЗС. З висновками міністерства Сергія Лаврова документ мав відправитись у Кремль. Словом, "ЄР" пропонувала довшу процедуру розгляду питання. Обидві постанови Дума запланувала розглянути 15 лютого.

Власне, так і сталося. Щоправда, результати голосування у Держдумі стали дещо неочікуваними. Несподівано найбільше голосів (351 проти 310) набрала постанова КПРФ, а не "ЄР". Тобто, Кремль вирішив не гратися у затяжні процедури, а поставити "ребром" питання визнання "Л/ДНР". Спікер Думи Вячеслав Володін негайно підписав ухвалений документ і направив його на розгляд президента.

Що означатиме визнання Путіним "Л/ДНР"

Подальші події будуть розвиватися за одним з двох сценаріїв. Перший:  Путін не поспішатиме з указом, даючи зрозуміти, що рано чи пізно може це зробити. Другий: Путін видасть указ про визнання незалежності самопроголошених "республік".

Реалізація першого сценарію фактично буде означати посилення шантажу і схиляння Києва до виконання Мінських угод в російській інтерпретації.

Як відомо, останні переговори у Берліні радників глав "нормандської четвірки" не увінчалися успіхом. Кожна сторона залишилася при своєму. Андрію Єрмаку і Дмитру Козаку не вдалося дійти до компромісу, якою має бути послідовність виконання пунктів "Мінська". Переговори за участю французького президента і німецького канцлера також не дали особливих результатів.

Читайте також: Відмова від НАТО неможлива. Чому позаблоковий статус - не панацея для України

Після невдалих перемовин Кремль, ймовірно, вирішив підвищувати ставки. Мовляв, або ви призначаєте вибори на окупованих територіях, розпочинаєте прямий діалог з тамтешніми адміністраціями, закріплюєте у Конституції особливий статус для ОРДЛО - тобто, реінтегруєте "республіки" за розписаним у Москві планом. Або ж ми починаємо інтегрувати "Л/ДНР" у російський простір.

Якщо ж голосування Думи - не блеф, і Путін справді визнає "республіки" державними утвореннями, це означатиме вихід Росії з Мінських угод. Оскільки основна суть "Мінська" - відновлення територіальної цілісності України, то визнання "Л/ДНР" де-факто анулює підписані у лютому 2015 року домовленості.

За словами експерта-міжнародника Ярослава Божка, відповідне рішення стане грубим порушенням міжнародних норм з боку Росії. "Визнання "республік" не може іти всупереч із недоторканістю кордонів держав, які визнала ООН", - пояснив він.

Москва, за словами Божка, ризикує серйозно зіпсувати відносини з Францією і Німеччиною, які залишаються прагматиками і вважають, що Мінські угоди все ще можуть бути реалізовані.

Крім того, не варто забувати, що наразі "Мінськ" є єдиним документом про мирне врегулювання війни на Донбасі, який підписали представники РФ і України.

"Вихід Росії з Мінських домовленостей стане загрозою нової війни на Донбасі. Тепер сторони не будуть пов'язані жодними документами", - відзначив експерт. І додав: "Якщо РФ під виглядом "миротворчого контингенту" почне розміщувати свої війська в ОРДЛО, питання повернення окупованих територій стане ще проблематичнішим".

У Росії вже є досвід присвоєння статусу "незалежних держав" Південній Осетії і Абхазії, які де-юре залишаються частинами Грузії. Це сталося у 2008 році. Вслід за РФ, їх визнали лише чотири держави - Нікарауга, Венесуела, Науру і Сирія.

Світового визнання Абхазія і Південна Осетія не отримали. З усім тим, це дозволило Москві "легалізувати" свою армію на території самопроголошених "республік". РФ відкрито розмістила там війська, пославшись на прохання керівництва новоутворених "держав". В аналогічний спосіб Росія зможе поступити в "Л/ДНР" у випадку їхнього визнання. 

Читайте також: Знову глухий кут. Чи можливо по-справжньому оживити "Нормандію"

Наразі Кремль, схоже, вирішив рухатися за першим сценарієм. Після голосування Держдуми, на спільній конференції з Олафом Шольцом Путін заявив, що "ми повинні зробити все для розв'язання проблем Донбасу, виходячи з не до кінця реалізованих можливостей за Мінськими угодами". Якщо ж посилення тиску на Київ не спрацює - хто знає, чи не перейде російська влада до другого сценарію.