"Україна вже інша": омбудсмен вперше відреагував на рішення КСУ щодо української мови

КСУ визнав мовний закон: Кремінь пояснив суть рішення

Попри політичні баталії, що точаться навколо голови Конституційного суду та окремих суддів, він проявив позицію, громадянський хист та високу професійність. А загалом, дискусія навколо питання української мови в Україні має політичне підґрунтя, яке закидає п’ята колона та апологети "русского міра".

Про це Новини.LIVE сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, коментуючи рішення КСУ про визнання конституційним мовний закон.

Читайте також:

"Попри політичні баталії, які зараз точаться навколо голови КС, окремих суддів, я вражений, що КС проявив свою позицію, громадянський хист і високу професійність. Це висока оцінка тому і велике підґрунтя нашим перемогам", – зазначив політик.

За його словами, КСУ абсолютно однозначно розтлумачив 10-ту статтю Основного закону України 1996 року, вивчив т.з. всі наявні докази, які були подані 51 народним депутатом. Саме вони у 2019 році підготували конституційне подання про визнання закону про забезпечення функціонування української мови, як державної, неконституційним.

"Це політичний трагіфарс деяких політиків, які за політичними гаслами не побачили і не зрозуміли одного: Україна стала іншою. Волевиявлення українців на збереження і право застосовувати державну мову в усіх сферах суспільного життя – є обов’язком країни", – підкреслив Кремінь.

На його думку, символічно, що це сталося в дні, коли дехто із народних депутатів відкликали свої правки до деяких законодавчих актів України, як от про телебачення та радіомовлення.

"16 липня стане днем, коли української мови стане більше у різних сферах: культури, телебачення, книговидання чи книгорозповсюдження. Це дата старту іспитів на рівень володіння державною мовою майбутніх державних службовців", – підкреслив омбудсмен.

На уточнення Новини.LIVE, чому в Україні досі, попри 30-річну незалежність точаться дискусії навколо української мови, Кремінь відповів, що всі вони мають політичне підґрунтя. Сенси закидає п’ята колона та апологети "русского міра".

"Це не вартує того, за чим стоять консолідовані українці. Українська – єдина державна мова для всіх українців, де би вони не мешкали. Всі розмови не мають нічого спільного з тим, що продовжує виборювати український народ за свою незалежність", – підсумував Кремінь.

Нагадаємо:

  • Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. Він набув чинності 16 липня.
  • 14 липня 2021 року Конституційний суд України визнав конституційним закон про забезпечення функціонування української мови як державної.

  • Справа розглядалася за конституційним поданням 51 народного депутата. Серед них - Михайло Добкін, Сергій Ківалов, Тарас Козак, Нестор Шуфрич, Наталія Королевська, Юлія Льовочкіна, Юрій Бойко.

  • Вони ініціювали подання про нібито неконституційність закону, вважаючи, що він дискримінує російську та інші мови нацменшин в Україні, а також утискає громадян за мовною ознакою.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram та Viber Новини.LIVE.