Не тільки комфорт — чому в хрущовках двері відкривалися всередину

Після Другої світової війни СРСР стояв перед завданням — швидко забезпечити мільйони людей житлом. У 1955 році була ухвалена постанова про спрощення будівництва, і так з’явилися масові хрущовки. Вони були компактними, дешевими й максимально функціональними. Навіть дрібні деталі на кшталт напрямку відкривання дверей мали практичне та символічне значення.

Двері у хрущовках спроєктували так, щоб вони відчинялися всередину. І це мало низку технічних і навіть політичних пояснень, зазначає автор каналу "Історик" на YouTube.

Пожежна безпека та евакуація

Офіційно будівельні стандарти пояснювали все безпекою. Якщо виникала пожежа чи аварія, двері, що відкривалися всередину, не блокували вузькі сходові клітки. Це зменшувало ризик тисняви під час панічної евакуації.

"У випадку надзвичайних ситуацій головне — щоб люди могли вибігти з квартир і не заважати одне одному. Внутрішні двері це дозволяли", — зазначає автор відео.

Вузькі сходові клітки та економія простору

Хрущовки проєктувалися максимально компактними. Кожен квадратний метр сходової клітки був на рахунку. Двері, що відкривалися назовні, займали б дорогоцінний простір і створювали побутові конфлікти між сусідами.

Тому внутрішнє відкривання було найпростішим і найдешевшим рішенням.

Кліматичний фактор

У північних регіонах СРСР також часто робили двері внутрішніми через клімат. Якщо двері завалить снігом, відчинити назовні буде складно, а зсередини — легко. Це було ще одним практичним поясненням.

Міфологія та контроль держави

Попри офіційні пояснення, серед людей побутувала інша думка: двері всередину встановлювали, аби їх було легше вибити міліції чи співробітникам КДБ. У тоталітарній державі, де приватність була умовною, цей міф звучав переконливо.

"Двері, що легко вибити, — символ відсутності приватності", — додає автор відео. 

І хоча в документах про це прямо не згадувалося, сама логіка системи породжувала таке відчуття.

Символ епохи

Таким чином, внутрішні двері поєднували кілька факторів:

• офіційні — пожежна безпека, компактність планувань, економія ресурсів;
• практичні — зручність у холодних регіонах;
• ідеологічні — відчуття, що держава завжди може втрутитися у приватний простір.

Зміни після розпаду СРСР

У 1990-х з’явилися масово металеві двері, які відкривалися назовні. Це стало символом нової доби — коли люди отримали не лише фізичний захист, а й відчуття приватності та власності.

Тепер мешканці самі визначали, як виглядатиме їхній вхід, і вже не залежали від стандартів, продиктованих державою.

Як повідомлялось, хоча і сталінки, і хрущовки є знаковими для української архітектури, вони представляють різні періоди історії, що відображається в їхніх унікальних особливостях. Відмінності в конструкції та плануванні цих будівель суттєво впливають на рівень комфорту та повсякденне життя мешканців.

Також ми розповідали, що за радянських часів під'їзди часто оформлювали однотипно: нижня частина стіни фарбувалася у синій або зелений колір, а верхня — білилася. Цей практичний "дизайн" був не лише для естетики, а й мав глибоке ідеологічне підґрунтя, відображаючи систему мотивів епохи.