Як пандемія змінила здоров'я дітей — підсумки п'яти років

Минуло п’ять років від початку пандемії COVID-19, і тепер можна підбити підсумки її впливу на здоров’я дітей в Україні. Вона торкнулася всіх сфер дитячого життя: від змін у сезонності респіраторних захворювань до наслідків для психоемоційного стану та доступу до медичних послуг.

Поширеність респіраторних захворювань серед дітей змінила свою сезонність та тривалість протягом року. Часті карантини, суворе дотримання правил особистого захисту, елементарне часте миття рук загальмували звичну передачу вірусів та бактерій у дитячих колективах. Як наслідок, деякі діти стали менше хворіти на типові ГРЗ. Ба більше, традиційна епідемія грипу змінила часові рамки: якщо раніше вона припадала на листопад-грудень, то в останні роки спостерігається в лютому-березні.

Протягом перших років пандемії спостерігалося зменшення рівня планової вакцинації дітей перших двох років життя. Це пояснюється зниженням відвідуваності медичних закладів через страх інфікування та проблеми з постачанням вакцин. Згодом ситуація покращилася: батьки частіше приводили дітей на профілактичні огляди, а вакцинація, хоч і з деякими змінами у виробниках, відновилася.

Одним із найсуттєвіших наслідків пандемії стало погіршення психоемоційного стану дітей. Довгі періоди ізоляції та обмеження соціальних контактів змінили уявлення дітей про комунікацію. Досі не відновилася колишня інтенсивність життя у дошкільних та шкільних закладах. Деякі діти, які з перших класів не мали можливості адаптуватися до колективу, відчувають страх, невпевненість, труднощі у спілкуванні. Частіше спостерігаються тривожні розлади, а також неврологічні ускладнення після перенесеного коронавірусу. Якщо дитина стала менш успішною у навчанні, уникає школи, варто звернути увагу на її психоемоційний стан і за потреби звернутися до фахівця.

Перебіг COVID-19 у дітей різного віку відрізняється. Хоча вважається, що діти хворіють легше за дорослих, є винятки. Немовлята через незрілість імунної системи залишаються групою ризику тяжкого перебігу. Загалом у дітей COVID-19 мав грипоподібний перебіг: висока температура, симптоми інфекцій дихальних шляхів.

Однак у 2023-2024 роках до лікарень стало надходити більше дітей із мультисистемним запальним синдромом (МВС) або Кавасакі-подібним синдромом, який виникає через 2-3 тижні після хвороби і може зачіпати серце, легені, судини, шлунково-кишковий тракт та нервову систему.

Пандемія також змінила підходи до медичної допомоги: значно поширилися онлайн-консультації, які стали рятівним засобом у період обмеженого доступу до лікарень і досі залишаються популярними.

Не всі штами коронавірусу однаково небезпечні. Наприклад, FLiRT, підвид Омікрону, є більш заразним, але має м’якший перебіг. До того ж діти віком 5-17 років уражаються ним найменше.

На відміну від грипу чи ГРВІ, COVID-19 може потребувати тривалої реабілітації, яка інколи триває місяцями. Вірус впливає на легені, судини, кровоносну систему, шлунково-кишковий тракт і навіть головний мозок, що призводить до ослаблення імунітету.

Щоб підтримати здоров’я дітей після перенесеного захворювання, важливо дотримуватися простих, але ефективних заходів:

• регулярні фізичні навантаження (плавання, прогулянки);
• питний режим (1-2 літри води на день);
• збалансоване харчування, багате на фрукти й овочі;
• повноцінний сон (10-12 годин для дітей до 12 років);
• мінімізація часу перед гаджетами перед сном.

Доказова медицина не рекомендує безконтрольне вживання мультивітамінів, адже найкраще вітаміни засвоюються саме з продуктів харчування. Крім того, важливим фактором для імунітету є відсутність хронічного стресу в дитини — як психологічного, так і пов’язаного з матеріально-побутовими умовами.
Будьте здорові та бережіть себе!

Нагадаємо, 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила про початок пандемії COVID-19.

Також ми писали, що від початку епідемічного сезону у 18 829 пацієнтів було підтверджено COVID-19.