Гіпертонія без болю — чому варто перевіряти тиск без симптомів

Головний біль. Запаморочення. Втома й безсоння. Часто це не асоціюється з артеріальним тиском. Але гіпертонія — це не завжди про очевидне. У більшості випадків вона протікає тихо, без жодного натяку на проблему. Або ж дає про себе знати вже у швидкій допомозі — після кризу.

В Україні серцево-судинні захворювання залишаються однією з головних причин смертності. Один з основних чинників — гіпертонічна хвороба. Вона вражає не тільки судини. Наслідки відчувають серце, нирки, мозок, очі. І найнеприємніше — ускладнення часто лікуються складно.

Симптоми, які можуть бути неочевидними

Гіпертонія рідко проявляється яскраво. Але варто звернути увагу на сигнали, які легко ігноруються. Наприклад, регулярний головний біль у потилиці. Або періодичне запаморочення, стомлюваність, розлади сну. Це можуть бути перші підказки організму.

І все ж, найчастіше високий тиск виявляють випадково. На профогляді. Або під час гострої ситуації, коли вже викликають швидку. Саме тому контроль артеріального тиску має стати звичкою.

На жаль, багато пацієнтів відкладають візит до лікаря. Вони намагаються "перетерпіти" або пояснюють симптоми втомою, стресом, зміною погоди. Такий підхід небезпечний. Зволікання з діагностикою може призвести до того, що тиск уже стабільно високий, а органи-мішені — пошкоджені.

Як часто перевіряти тиск

Для молодої здорової людини достатньо раз на рік — на медогляді. Якщо ж діагноз уже встановлено — контроль має бути регулярним. У середньому — кожні 3–6 місяців. Частіше — якщо є скарги або змінюється терапія.

Щоденний домашній моніторинг тиску — не лише для літніх. Це проста дія, яка дає змогу вчасно виявити зміни. І уникнути ускладнень. Головне — дотримуватись правил вимірювання: тиск міряють у спокої, сидячи, з опорою на спину. Перед цим не варто пити каву, курити чи нервуватись. Результати краще записувати — це допоможе лікарю обрати правильну тактику лікування.

Ускладнення, про які варто знати

Підвищений тиск діє на організм повільно, але підступно. Він уражає найуразливіші органи — ті, які потребують стабільного кровопостачання. Наслідки можуть бути непомітними спочатку, але з роками накопичуються.

Гіпертонія — одна з головних причин інсультів та інфарктів. Вона також може призводити до хронічної ниркової недостатності, порушень зору, когнітивного зниження. Саме тому профілактика має ключове значення.

За даними дослідження INTERHEART, підвищений артеріальний тиск є ключовим фактором ризику серцевого нападу у всьому світі. Інше велике когортне дослідження — SPRINT (2015) — показало, що зниження систолічного тиску до 120 мм рт. ст. замість стандартних 140 зменшує ризик серцево-судинних подій на 25% і загальну смертність на 27%.

Крім того, дані Європейського товариства кардіологів (ESC) свідчать: навіть помірне зниження тиску на 10 мм рт. ст. суттєво зменшує ризик інсульту. Це означає, що кожне контрольоване підвищення має значення.

Що допомагає запобігти гіпертонії

Щоб знизити ризик розвитку гіпертонічної хвороби, достатньо дотримуватись кількох принципів:

• Відмовитися від паління та алкоголю. Вони підвищують тиск і шкодять судинам.
• Скоригувати харчування. Менше солі, більше овочів і цільних продуктів.
• Спати не менше 7–8 годин. Без повноцінного сну організм не відновлюється.
• Регулярно рухатись. Помірне навантаження — ходьба, плавання, йога.
• Слідкувати за вагою. Зайва маса тіла — прямий фактор ризику.
• Регулярно перевірятись у сімейного лікаря. Особливо після 40 років.

Один з моїх пацієнтів — чоловік 42 років, активний, без шкідливих звичок. Прийшов на звичайний профогляд за вимогою роботодавця. Виявили тиск 160/100. Пацієнт здивувався: "Я почуваюсь добре". Ми почали обстеження і зʼясували, що вже є початкові зміни в серці й підвищений креатинін. 

Завдяки своєчасній діагностиці вдалося уникнути серйозних наслідків. І почати лікування на етапі, коли ще можна повернути контроль.

Гіпертонія — не вирок, якщо знати про неї вчасно. Виміряти тиск — справа хвилин. А от наслідки зневаги — можуть змінити життя надовго.