Фестиваль документального кіно DC/DOX як віддзеркалення американського суспільства

Другі вихідні червня в Вашингтоні — час, коли відбувається один із найбільших фестивалів документального кіно на Східному узбережжі країни. Місто для проведення фестивалю обрали не випадково. На думку відвідувачів, саме Вашингтон є найкращим місцем для такої події, адже місцева аудиторія найбільш відкрито сприймає подібні культурні заходи.

Що такого показували та які соціальну теми піднімали на фестивалі — розкаже журналістка Новини.LIVE Уляна Бойчук, яка вже вдруге працює на фестивалі документального кіно у Вашингтоні DC/DOX. 

DC/DOX — кінофестиваль документального кіно, який вже вчетверте відбувається у другі вихідні червня у Вашингтоні DC – столиці Сполучених Штатів. Дуже часто на ці дати планується багато інших суміжних подій, таких як День народження Президента США та поєдинок UFC на території Білого Дому, чи військовий парад, як це було минулого року, однак любителі документально кіно не зважають на це та цілеспрямовано йдуть переглядати фільми та відвідувати розмовні та режисерські воркшопи у Вашингтоні

"Немає кращого місця, ніж Вашингтон, для проведення цього кінофестивалю" — таким був інсайд від кількох журналістів, які неодноразово модерували дискусії із режисерами після премʼєри. Щодо прем'єр, то фестиваль розпочинав фільм про американську легенду тенісу Біллі Джин Кінг "Give me the ball". Окрім того, інші стрічки на фестивалі дуже віддзеркалювали те, чим живе нині американське суспільство. 

Give me the Ball

Фільм-відкриття кінофестивалю "Give me the Ball" розповідає про життя однієї із найвідоміших тенісних гравців світу Біллі Джин Кінг. У 1960-1970-х роках вона чи не вперше говорила про несправедливість із якою стикаються і досі продовжують стикатись жінки у спорті: тут багато про те, як у тенісі жінкам менше платять, не сприймають за рівних та навіть не пропонують стипендіальні програми в університетах тощо. Головною лінією фільму є поєдинок Біллі Джин Кінг із Боббі Ріггсом у вересні 1973-го року, де Джин Кінг обіграма конкурента з рахунком 6:4, 6:3, 6:3, у матчі, де переможець отримував весь приз – 100 000 доларів. Цей матч тоді у 1973-му році подивились щонайменше 90 мільйонів глядачів по всьому світу і саме він став ключовою подією в русі за права жінок і боротьбі за рівність у спорті. І пані Кінг Джин у фільмі розповідає про тактику, яку використовувала на цьому матчі, про свої особисті переживання тощо. Пізніше, почала боротись за права жінок, заснувала фундацію і паралельно медіа — Woman in Sports — перше видання, яке говорило про жінок у тенісі.

На премʼєру свого фільму на DC/DOX Біллі Джин Кінг прийшла особисто, де відповідала на питання аудиторії після, але окрім того, не зрадила свою традицію, та після панелі  розкидала підписані тенісні м’ячики в аудиторію. На моє питання, де Біллі Джін Кінг бере сили, відповіла, що у людях, які поруч. 

"Я вірю, що існує щось більше за нас самих. І саме завдяки зв’язку між людьми ми підтримуємо одне одного. Ця невидима нитка, яка поєднує нас усіх, дарує мені відчуття свободи. Я люблю працювати в команді, люблю людей. Насправді я щиро люблю людей. Для мене кожна людина важлива. Мені не має значення, хто ти і якої ти статі — кожен має значення. Я завжди це відчував: і серед гравців, і серед усіх людей, з якими доводилося працювати та зустрічатися. Саме люди дають мені силу".

Вагітна в 16 по-американськи

Американський південь лідирує в країні за кількість підліткової вагітності — найгірших за цим показником штатах, — а це Арканзас, Міссісіпі, Алабама та Техас, — кількість підліткових пологів може становити приблизно 25 і більше випадків на 1000 дівчат, тоді як у штатах з найнижчими показниками (наприклад, Нью-Гемпшир) цей показник ледве перевищує 4 випадки. У штаті Арканзас для підлітків, які завагітніли, є спеціально облаштовані будинки, де вони можуть перебувати останні місяці вагітності та кілька місяців після народження дитини. Там за їхньою поведінкою свідкують спеціалісти, а для того, щоб покинути такий заклад, потрібно довести, що дівчина самостійно готова брати відповідальність за новонароджених дітей, здати іспити, які пропустила в школі. Пропускати школу, чи навіть просто не випускатись із старших класів у такій ситуації в Арканзасі — це норма, а дівчат, які завагітніли, дуже часто в школі булять вчителі, а не однолітки. Причин підліткової вагітності в Америці багато, серед найпоширеніших найпростіші — низька якість освіти, відсутність нормального сексуального виховання у школах, бідність, спадковість, та не вміння розуміти секс та власні почуття.  

Стрічка  "Baby Girls" якраз про це. Режисери показують життя трьох дівчат, які жили спочатку у спільному будинку, а пізніше, після народження дітей, взяли на себе відповідальність, яка можга бути нелегкою, і багато хто з нею не впорався так, як обіцяв собі спочатку. Фільм показує життя дівча протягом перших років їхнього підліткового дорослішання. За словами творців фільму, робота над проєктом стала для команди не лише професійним, а й глибоко особистим досвідом, що допомагає краще зрозуміти героїнь та їхню боротьбу.

"Ці дівчата — повноцінні особистості: добрі, цікаві та щирі. Іноді було дуже важко повертатися додому до Нью-Йорка, залишаючи їх у непростих ситуаціях. Це був дуже емоційний досвід. Ми досі підтримуємо зв’язок із ними й продовжуємо про них піклуватися. Думаю, ця історія зробила всіх нас більш співчутливими. Саме на це ми й сподіваємося від документального фільму — щоб глядачі не засуджували цих дівчат, а побачили, через які складні обставини вони проходять. Це не їхня провина, вони просто намагаються впоратися з тим, що мають, хоча цих ресурсів часто недостатньо", — розповіли автори стрічки на дискусії опісля перегляду. 

Безпека в інтернеті 

Дуже популярно нині є знайти собі пару в додатках знайомств. Люди, які наполегливо шукають собі щастя, реєструються щонайменше на п'яти-семи платформах, купують додаткові підписки, супер лайки та троянди, щоб вихопити свою любов. Відповідно великі корпорації, користуючись емоційної слабкістю та бажаннями людей знайти собі пару, публічно обіцяють цим людям безпеку та любов, але насправді, створюють поле, де люди часто стають залежними від цих додатків, витрачають багато часу, щоб знайти собі пару, і дуже часто, малоуспішно. Окрім того, додатки знайомств за незрозумілою схемою рейтингують людей, що може створювати барʼєри для пар, які можливо мали б можливість познайомитись там. І поки великі корпорації із пошуку знайомств лише нарощують собі популярність, підписки, бюджети та споживачів, люди самі по собі нарощують недовіру до людей та зменшують шанси знайти свою людину. Про це розповідає у своєму фільму "Love Apptually" режисерка Шаліні Кантая, номінантка премії "Еммі". На думку режисера, повернути розвиток цифрових технологій назад уже неможливо. Водночас суспільство має усвідомити ризики, які вони несуть для приватності та громадянських свобод. Вона наголошує, що технологічні компанії здатні збирати величезні обсяги даних про користувачів і формувати детальні психологічні профілі, часто без повного розуміння цього з боку людей. Саме тому, за її словами, ключовим завданням сьогодні є створення чітких механізмів регулювання та контролю за новими технологіями.

"Це справді небезпечні речі, і нам потрібне належне врядування. Я не думаю, що ми можемо повернути ці технології назад, але громадянське суспільство має почати встигати за їхнім розвитком. Моя надія полягає в тому, що після перегляду такого фільму люди вже ніколи не дивитимуться на ці застосунки так само. Коли ти бачиш проблему — можеш її поставити під сумнів, коли ставиш під сумнів — можеш кинути їй виклик, а коли кидаєш виклик — можеш змінити її. Сподіваюся, що після цього люди почнуть говорити зі своїми представниками у владі та вимагати змін у політиці", — зазначила вона.

Проблема зникнення локальних друкованих медіа

"Seized" — це історія невеликого локального видання, яке, попри тиск і труднощі, продовжує боротися за право розповідати правду своїм читачам. Фільм порушує проблему занепаду друкованих медіа та показує, як великі корпорації поступово витісняють незалежні місцеві газети та попри це маленькі редакції не здаються й намагаються вижити.

У центрі сюжету — журналіст, який приїжджає з великого мегаполісу у маленьке містечко і стикається з тим, що бачить конфлікт між редакцією та місцевою владою. Причина — серія журналістських розслідувань, після яких місцевий шериф організував рейд на редакцію, щоб зрозуміти, над чим саме працюють журналісти. Останні обурились та називали це переслідуванням свободи слова. Наступного дня після рейду мати головного редактора, яка також була власницею видання, померла. Родина переконана, що пережитий стрес значно погіршив її стан. До слова, саме завдяки їй газета свого часу залишилася незалежною: вона викупила видання, аби не допустити приходу великих медіакорпорацій до міста.

Судова справа триває й досі, але головний редактор продовжує боротьбу — не лише за справедливість, а й за майбутнє місцевої журналістики. Попри серйозність теми, у фільмі багато гумору, оскільки журналіст, який приїхав із мегаполісу, стикається із реаліями глибинки Америки, де в редакції досі користуються дротовими телефонами, старими комп'ютерами, а в малекому містечку, де всі один одного знають, інколи дуже тяжко приховати правду, вдяти коментар, чи залишитись непоміченим. 

"Seized" глибоко розкриває проблеми локальних медіа — від економічного тиску великих корпорацій до викликів цифрової епохи. Водночас це надихаюча розповідь про людей, які не відмовляються від своєї місії. Документальна історія про маленьку газету з американської глибинки залишає відчуття надії та нагадує, що незалежна журналістика все ще має силу змінювати суспільство.

Як повідомляли Новини.LIVE, стримінгова платформа Netflix анонсувала вихід нового корейського серіалу "Східний палац", прем'єра якого запланована на 17 липня 2026 року. Майбутня дорама поєднає історичну драму, горор, темне фентезі та містичний детектив, а в центрі сюжету опиняться палацові інтриги й надприродні сили з корейського фольклору.

Як повідомляли Новини.LIVE, студія Illumination підготувала новий сімейний анімаційний проєкт "Посіпаки і монстряки", який вийшов в український прокат та IMAX 26 червня. У новій історії жовті бешкетники опиняються в Голлівуді 1920-х років, де випадково пробуджують монстрів за допомогою магічної книги. Український дубляж персонажів виконали Анна Кошмал, Антон Тимошенко та Роман Щербан.