Втрачений козир — скільки НПЗ в Росії та де вони розташовані

Попри воєнну агресію щодо України, Росія залишається одним із найбільших гравців світового нафтового ринку, і ключову роль у цьому відіграють її нафтопереробні заводи (НПЗ). Саме вони забезпечують перетворення сирої нафти на бензин, дизель, авіаційне пальне та інші нафтопродукти, що формують основу внутрішнього споживання й експорту.

Новини.LIVE розповідають, скільки нафтопереробних заводів є в Росії та де вони розташовані. 

Найбільші російські НПЗ

На території РФ діє кілька десятків НПЗ різної потужності — від гігантських промислових комплексів до менших регіональних підприємств. Їхнє розташування охоплює всі ключові економічні зони: від Центральної Росії та Поволжя до Сибіру та Далекого Сходу.

За даними U.S. Energy Information Administration, станом на 2025 рік, найбільшими працюючими нафтопереробними заводами у РФ є такі:

• Омськ НПЗ (Газпром нафта, Омськ) — переробляє 440 тис. барелів нафти на добу;
• Киришинефтеоргсинтез (Сургутнефтегаз, Ленінградська область) — 400 тис. барелів/доба;
• Рязанська НК (Роснефть, Рязанська область) — 340 тис. барелів/доба;
• Нижегороднефтеоргсинтез (Лукойл, Нижегородська область) — 340 тис. барелів/доба;
• Ярославнафтагеосинтез (Газпром та Роснефть, Ярославль) — 300–320 тис. барелів/доба;
• Танеко (Татнефть, Татарстан) — 170–320 тис. барелів/доба;
• Волгоградський НПЗ (Лукойл, Волгоград) — 290 тис. барелів/доба;
• Пермнефтеоргсинтез (Лукойл, Перм) — 260 тис. барелів/доба;
• Московський НПЗ (Газпром нафта, Москва) — 210–260 тис. барелів/доба;
• Туапсинський НПЗ (Роснефть, Туапсе) — 180–240 тис. барелів/доба;
• Ангарська нафтохімічна компанія (Роснефть, Іркутська область) — 200 тис. барелів/доба;
• Нафтехим (Салават, Башкорстан) — 200 тис. барелів/доба;
• Комсомольськ (Роснефть, Хабаровський край) — 170–200 тис. барелів/доба.

Що відбувається з російськими НПЗ зараз

Після початку повномасштабної війни проти України та запровадження масштабних міжнародних санкцій нафтопереробна галузь РФ опинилася під серйозним тиском. Багато заводів скоротили або повністю зупинили виробництво через атаки дронами.

До того ж завдяки санкційним обмеженням країна-агресор втратила доступ до значної частини західних технологій, запчастин і каталізаторів, необхідних для модернізації та безперервної роботи НПЗ. В результаті обладнання швидше зношується, а його ремонт і обслуговування ускладнені.

Обмеження на транспортування нафти й нафтопродуктів морем, заборона страхування танкерів, а також закриття окремих ринків у ЄС і США змусили РФ переорієнтовувати поставки на Азію. Це потребує додаткових витрат і створює перебої у роботі частини підприємств, які раніше орієнтувалися на західні ринки.

Проте, навіть за наявності надлишку сирої нафти, не всі заводи здатні її ефективно переробляти через технологічні обмеження. Це призводить до накопичення сировини й нерівномірного завантаження різних НПЗ.

У результаті сумарна фактична переробка нафти в Росії знижується, навіть якщо теоретичні виробничі потужності залишаються високими. За оцінками аналітиків, у 2024–2025 роках рівень завантаження НПЗ у деякі місяці падав до 70–75%, що є одним із найнижчих показників за останнє десятиліття.

Раніше ми писали, що РФ втратила 40% переробки на Кіришському НПЗ.

Також ми розповідали, що Сили оборони уразили Саратовський НПЗ, та пояснювали, чим він важливий для РФ.