Таємниці Алазанської долини — чим дивує регіон

Район Алазанська долина — це серце грузинського виноробства, але її роль значно ширша. Цей регіон вже не просто локація для дегустації вина, а цілий культурно-туристичний простір, що поєднує екотуризм, гастрономію, історію та агроінвестиції.

Редакція Новини.LIVE розповідає, що робить Алазанську долину такою особливою, і чому вона варта вашої уваги.

Туризм в Алазанській долині приваблює новизною

Алазанська долина розташована на сході Грузії, між Великим Кавказьким хребтом і горами Цив-Гомборі. Основні міста регіону — Телаві, Сігнагі та Гурджаані. Але справжня цінність — у селах, виноградниках і вузьких стежках, що ведуть до старовинних монастирів.

Попри давню історію виноробства, масовий туризм у долині почав стрімко зростати лише після 2020-х років. Зараз регіон вийшов за межі сезонного туризму. Тут працюють цілорічні готелі з панорамними краєвидами, глемпінги на схилах, фермерські господарства для гастротуристів.

Сігнагі, одне з міст долини, вже називають "грузинською Тосканою" або "містом кохання". Старовинні вулички, фортечні стіни, червоні дахи та численні винні погреби створюють особливу атмосферу.

"Більшість туристів повертаються саме через автентичність, якої вже майже не залишилось у комерціалізованих регіонах Європи", — каже керівник винного маршруту Wine Route Georgia Давид Церцвадзе.

Вино Алазанської долини залишається її візитівкою

Алазанська долина — це місце, де зосереджено понад 60% усіх виноградників Грузії. Сорти сапераві, ркацителі, цинандалі та кісі вирощують тут на м’яких схилах унікального мікроклімату.

Зараз зростає інтерес до традиційного способу ферментації вина у квеврі — глиняних глеках, закопаних у землю. Цей метод визнано ЮНЕСКО частиною нематеріальної культурної спадщини.

Сучасні виноробні відкриті для відвідувань, а деякі — навіть для проживання. Від дегустацій у підвалах XVI століття до майстер-класів із купажування вина — туристи отримують повноцінний досвід.

Унікальний клімат Алазанської долини

Клімат у регіоні помірно вологий, з м’якою зимою та теплим літом. Це дозволяє вирощувати не лише виноград, а й персики, гранати, інжир, грецький горіх і навіть цитрусові.

Такий клімат сприяє також розвитку локальної гастрономії. Туристи везуть із долини не лише вино, а й фермерські сири, чурчхелу, прянощі, органічні соуси та мариновані овочі.

Крім того, Алазанська долина приваблює любителів піших маршрутів, велотурів та етнографічних фестивалів — завдяки тому, що більшість маршрутів розташовані у м’якій кліматичній зоні та доступні майже увесь рік.

Що робить Алазанську долину особливою 

Раніше її асоціювали лише з вином, сьогодні — із цілісним досвідом. В Алазанській долині можна зупинитись у гостьовому будинку, де хазяїн — винороб у п’ятому поколінні. Можна замовити вечерю з дев’яти страв просто на терасі виноградника. Або ж узяти участь у зборі винограду й побачити, як народжується сапераві.

Зараз році спостерігається також активізація культурних подій — фестивалі традиційної музики, ремесел, гастровікенди та винні змагання. Усе це підтримує місцева громада та Міністерство культури Грузії.

Алазанська долина в майбутньому 

Попит зростає не лише серед туристів. Молоді грузини повертаються з міст, щоб розвивати бізнес у рідних селах. Тут з’являються нові моделі агротуризму, екоферми, альтернативні школи. В Алазанській долині формуються нові правила співіснування: природа, бізнес і культура вже не суперечать одне одному.

Очікується, що до 2030 року потік туристів у регіон зросте вдвічі, а долина стане частиною великого міжнародного маршруту "Винна спадщина Кавказу".

Як повідомлялось, в Одеській області було підписано меморандум про співпрацю між "Асоціацією виноградарів, виноробів та дистиляторів Болградського району" та КП "Фонд підтримки підприємництва". Ця угода відкриває нові перспективи для розвитку виноробства, зокрема через підвищення якості продукції та розширення можливостей для місцевих виробників.

Також ми розповідали про винну столицю Європи. Розташоване в італійському регіоні Трентіно-Альто-Адідже, Тренто є чарівним містом, де середньовічна архітектура гармонійно поєднується з величними альпійськими краєвидами.