Нафта з РФ — що відповів Китай на ультиматум США

Китай рішуче відстоює своє право самостійно визначати енергетичну стратегію, незважаючи на тиск США щодо припинення закупівель російської та іранської нафти. Міністерство закордонних справ Китаю заявило, що країна не піддасться зовнішньому впливу, коли йдеться про національні інтереси.

Ця позиція стала відповіддю на заклики Вашингтона обмежити торгівлю з Росією та Іраном, які США вважають ключовими джерелами фінансування військових конфліктів, пише Associated Press.

Китай, як один із найбільших імпортерів нафти, не бажає переглядати свої торговельні зв’язки, що забезпечують стабільність його економіки.

"Китай завжди забезпечуватиме своє енергопостачання у спосіб, що відповідає нашим національним інтересам. Примус і тиск нічого не дадуть. Китай буде рішуче захищати свій суверенітет, безпеку та інтереси розвитку", — йдеться в офіційній заяві МЗС Китаю.

Переговори США та Китаю

Переговори між США та Китаєм щодо цього питання виявилися напруженими. Міністр фінансів США Скотт Бессент підкреслив, що Пекін сприймає питання закупівлі нафти як частину свого суверенітету.

"Ми не хочемо заважати їхньому суверенітету, тому вони хотіли б платити 100% мито", — заявив Бессент, коментуючи хід переговорів.

Він також зазначив, що китайська сторона є "жорстким" учасником діалогу, але це не завадило прогресу. За словами Бессента, є всі передумови для досягнення компромісу.

"Я вірю, що ми маємо всі передумови для укладення угоди", — додав він.

Проте експерти сумніваються, що погрози США запровадити 100-відсоткові мита на китайські товари будуть реалізовані. Габріель Вілдау, керівний директор консалтингової компанії Teneo, вважає, що такі дії можуть зруйнувати перспективи торговельної угоди між США та Китаєм.

"Реалізація цих погроз зірве всі останні досягнення і, ймовірно, знищить будь-які шанси для Трампа і китайського президента Сі Цзіньпіна оголосити про укладення торговельної угоди, якщо вони зустрінуться восени", — підкреслив Вілдау.

Геополітика нафтового ринку

США активно чинять тиск на країни, які продовжують купувати нафту в Росії та Ірані, аргументуючи це необхідністю скоротити їхні доходи. Вашингтон пов’язує ці кошти з фінансуванням війни Росії проти України та підтримкою Іраном збройних угруповань на Близькому Сході.

Нещодавно президент США Дональд Трамп заявив про запровадження 25% мит на товари з Індії через її торгівлю російською нафтою та зброєю. Це рішення вплинуло на індійський ринок: державні нафтопереробні компанії Індії припинили закупівлі російської нафти через зменшення знижок і погрози санкцій. 

За даними Bloomberg, щонайменше чотири танкери з російською нафтою простоюють біля узбережжя Індії, а два судна були перенаправлені в інші країни після нових санкцій США.

Проте Індія, попри тиск, має намір продовжити імпорт російської нафти, що свідчить про складність реалізації американських санкцій. Це також підкреслює, що країни, залежні від доступної сировини, не поспішають відмовлятися від вигідних контрактів.

Вплив санкцій на глобальну торгівлю

Тиск США на Китай та Індію є частиною ширшої стратегії, спрямованої на ізоляцію Росії та Ірану на світовому ринку. Однак Китай, на відміну від Індії, демонструє більшу стійкість до зовнішнього тиску. Його економіка значною мірою залежить від стабільних поставок енергоресурсів, а Росія залишається важливим постачальником.

Експерти зазначають, що санкції можуть мати зворотний ефект, посилюючи торговельні зв’язки між Китаєм і Росією. Пекін може використати ситуацію для зміцнення своїх позицій на глобальному ринку, пропонуючи Росії альтернативні канали збуту нафти.

Крім того, погрози США запровадити високі мита створюють напругу в торговельних відносинах із Китаєм. Якщо Вашингтон реалізує ці заходи, це може призвести до ескалації торговельної війни, що негативно позначиться на глобальній економіці.

Як повідомлялось, Велика Британія посилила санкції проти так званого тіньового флоту Росії. Це рішення покликане зменшити прибутки країни-агресорки, отримані від продажу та перевезення нафти.

Також ми розповідали, що Німеччина, Швеція та Данія, країни-члени НАТО, почали перевірки російських танкерів у Балтійському морі. Вони вимагають страхові документи від суден, що проходять через їхні води, щоб боротися з "тіньовим флотом" Росії.