Китай навчився виробляти залізо на водні — що очікує металургію

Китай став першою країною, де повністю реалізували пілотний проєкт із виробництва заліза за допомогою відновлюваної енергії та "зеленого" водню. Металургійна компанія Anshan Iron & Steel Group (Ansteel, Angang) завершила цикл запуску виробничої лінії на заводі в Баюйцюані. 

Потужність цього експериментального комплексу становить 10 тисяч тонн на рік, і вже в серпні він успішно випустив залізо прямого відновлення зі ступенем металізації 95%, пише видання Kallanish.

Цей прорив відкриває для Китаю шлях до переходу від вуглецевої металургії до водневої. Для глобальної індустрії це означає зменшення залежності від традиційних методів плавки, які спричиняють найбільші викиди CO₂.

Зелене залізо як новий етап металургії

Класичне виробництво сталі спирається на коксування та спікання руди – процеси, що генерують величезні обсяги парникових газів. Нова технологія Ansteel уникає цих етапів, адже водень виступає відновником заліза замість вуглецю. Таким чином, зникає ключове джерело викидів, а сама продукція має нижчий рівень домішок.

Експерти наголошують, що це важливо для сучасної економіки, де попит на "чисті" матеріали зростає. Особливо актуально це для виробництва електромобілів та високотехнологічних приладів, де якість сталі має бути максимальною.

Перспективи розвитку промислових масштабів

Ansteel не планує зупинятися на пілотному рівні. Компанія оголосила про створення демонстраційного проєкту потужністю 500 тисяч тонн на рік. Це дозволить вибудувати повний ланцюг виробництва "зеленої" сталі — від генерації водню до використання готової продукції.

Якщо цей план буде реалізований, Китай отримає конкурентну перевагу на глобальному ринку сталі. Водночас інші країни будуть змушені прискорювати впровадження подібних технологій, щоб залишатися конкурентоспроможними.

Вплив на світову металургію

Металургія традиційно належить до галузей з найвищим рівнем викидів СО₂. На неї припадає близько 7-9% усіх викидів у світі. Запуск "зеленого" виробництва в Китаї може стати каталізатором для глобальних змін.

Європа, США та Японія вже тестують подібні методи, проте китайський приклад показує, що країна здатна швидко інтегрувати інновації у промисловий масштаб. У майбутньому це може призвести до формування нового стандарту для всієї індустрії.

Виклики та обмеження

Попри оптимістичні прогнози, існують і проблеми. Основна з них — висока вартість виробництва "зеленого" водню. Для запуску масового виробництва необхідна широка мережа джерел відновлюваної енергії. Крім того, транспортування та зберігання водню залишаються складними й дорогими процесами.

Фахівці наголошують, що поки що економічна ефективність нової технології нижча, ніж традиційної. Але з розвитком відновлюваної енергетики та зниженням вартості водню ця ситуація може кардинально змінитися.

Що означає прорив для майбутнього

Успіх Ansteel свідчить про реальний рух до декарбонізації однієї з найбільш "брудних" галузей. Якщо Китай зможе масштабувати виробництво, то у світі з’явиться новий центр сили у сфері "зеленої" металургії.

Для глобальної економіки це може означати зміну балансу: попит на "чисту" сталь зростатиме, а країни, які зволікатимуть, ризикують втратити позиції на ринку.

Як повідомлялось, науковці виявили, що так звані "кола фей" — порожні ділянки землі в деяких країнах світу — можуть відігравати ключову роль у пошуку нових джерел чистої енергії. Це відкриття вважається революційним і може суттєво вплинути на розвиток "зеленої" енергетики.

Також зазначимо, щоб перейти до сталої енергетики та економіки з нульовим рівнем викидів, найбільші країни світу активно шукають нові можливості. Так, Саудівська Аравія оголосила про будівництво одного з найбільших у світі заводів з виробництва "зеленого" водню.