"Наша справа": гроші на дощові каналізації виділяють, а Київ продовжує затоплювати

Однією з головних проблем транспортної інфраструктури Києва є неефективна робота дощової каналізації під час злив. Ось і цього літа в червні та липні в столиці під час потужних дощів відбувались підтоплення, які значно ускладнювали рух транспорту та пересування мешканців Києва, а попереду ще вся дощова осінь. 

Ця проблема в Києві існує роками, однак чомусь так навіть і не наблизилась до вирішення. У причинах розбирались журналісти проєкту "Наша Справа".

Проблема дощових каналізацій

Щороку у сезон дощів кияни потерпають від одного й того ж лиха: вулиці столиці паралізовано водою, яка зносить все на своєму шляху, а дощова каналізація явно не справляється зі стихією. Терпець киян врешті-решт урвався, і вони звернулися до столичної влади з вимогою провести реконструкцію системи дощової каналізації. Про це йдеться в петиції, яку опублікували 10 липня на сайті Київради. 

"Вимагаю від влади міста Києва провести аналіз стану всіх мереж дощової каналізації міста Києва, їхньої пропускної здатності, визначити пріоритетність місць для реконструкції та негайно запустити процес реконструкції системи дощової каналізації міста Києва", — йдеться в петиції.

Питання проблеми дощової каналізації постає чи не щороку. Ще в 2011 році в КМДА заявляли, що, у зв'язку зі зливами, було зафіксовано 208 проблемних місць в столиці. Тоді активно обговорювали можливу реконструкцію зливових систем. Проте, за весь цей час проблему так і не було вирішено.

24 липня 2020 року під час онлайн-конференції мер Києва Віталій Кличко  зазначив, що у столиці є 800 кілометрів комунікацій зливової каналізації, більшу частину яких не ремонтували десятиліттями. 

"Там, де роблять сьогодні реконструкцію та капітальний ремонт доріг, обовʼязково міняють або прокладають нову дощову каналізацію", — повідомив Віталій Кличко. 

Утім, 22 липня 2021 року на засіданні Київради знову підняли це питання.

"Віталій Володимирович, у нас біда, я б сказала навіть катастрофа, сталось непередбачуване. Саме на ваш день народження пішов дощ, не тримісячна норма, навіть не місячна, а просто звичайний дощ, але місто знову затопило. Це є наслідком системного ігнорування питань каналізації", — зазначила Лілія Пашинна, депутатка Київради від фракції "Слуга Народу" 

Тоді Віталій Кличко доручив провести перевірку стану дощових систем та створити робочу групу, яка займатиметься цими питаннями. Та й це не вирішило проблему з затопленням столиці.

У Київраді запевнили, що основною причиною виникнення таких підтоплень є неспроможність системи дощової каналізації впоратися із миттєвою, великою кількістю опадів. 

Водночас експерти виділяють декілька причин постійних затоплень вулиць столиці.

Причина перша: стара система

Столичні зливові каналізації були прокладені ще за радянських часів, зазначає Лілія Пашинна:

"Уся ця мережа, вона будувалася з 1950 по 1980 роки, 80% усього збудованого було саме в цей час. Тобто ми розуміємо, що вона дуже стара, 80% — це аварійні ділянки, і вона потребує постійного оновлення".

На цій же проблемі акцентує увагу й Київавтодор, один з балансоутримувачів зливової каналізації в Києві.

"Комунальні підприємства корпорації "Київавтодор" постійно в цілодобовому режимі виконують покладені на них обов’язки, але враховуючи те, що 80% міської дощової каналізації спроєктовано та побудовано в період з 1950 по 1980 роки, існуючі перерізи колекторів на окремих ділянках не в змозі приймати понад розрахункові норми дощових вод і таким чином виникають місця підтоплення", — повідомив Київавтодор у відповіді на запит журналістів "Наша Справа".

У департаменті інфраструктури КМДА на запит журналістів проєкту повідомили, що за останні 10 років було замінено лише близько 10% від загальної протяжності каналізаційної мережі.  

"Окрім того, при проведенні робіт з реконструкції або капітального ремонту проєктною документацією у відповідності до результатів проведеного обстеження дощової каналізації передбачається заміна зношених мереж", — повідомили в Департаменті транспортної інфраструктури КМДА

Можна було б припустити, що така повільна заміна та реконструкція старих зливових каналізацій проводиться через недостатнє фінансування. Але ні — кошти з місцевого бюджету на це виділяють, ще й немалі.

Як повідомляє Київавтодор, за період з 2019 по 2023 на роботи з утримання, ремонту та реконструкції систем дорожнього водовідведення спрямували аж 260 мільйонів гривень. 

Але при цьому, як стверджує Лілія Пашинна, не всі кошти освоюють:

"У місті є муніципальна програма, яка називається "з розвитку житлово-комунальної інфраструктури", і ось у нас вона є з 2021 по 2025 роки, вона періодично приймається на кожні 5 років. Вдумайтесь лише в цифру, що по цій програмі лише за попередній період було реалізовано робіт тільки на 9 мільйонів. Це дуже  мало, зважаючи на те, що навіть заміна 1 кілометру каналізації — це 56 мільйонів, тобто це зовсім косметичні, незначні речі".

Окрім цієї муніципальної програми в кінці 2020 року Віталій Кличко розпорядився щодо реконструкції об'єктів Київської міської дощової каналізації. Її доручили комунальному підприємству "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва". 

Це, до речі, те саме підприємство, яке зараз здійснює роботи по Подільсько-Воскресенському мосту, з будівництвом якого повʼязано безліч корупційних скандалів. 

Що цікаво, цьогоріч директору цього КП було повідомлено про підозру за фактом розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах під час будівництва цього ж Подільсько-Воскресенського довгобуду. 

Також Лілія Пашинна додає, що двічі оголошувались тендери по реконструкції дощової каналізації, але вони жодного разу не були реалізовані:

"Загальна сума тендерів оцінювалась в 464 мільйони гривень. Існує схема, коли не реалізуються кошти в кінці поточного року на реконструкцію дощової каналізації, то вони перекидаються на ремонт Подільсько-Воскресенського мосту, тому що виконавець обох цих робіт однаковий — КП "Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва". Я регулярно сварюсь з КМДА з цього приводу".  

Причина друга: забудова столиці

За останні 10 років столиця активно розростається, у місті з'являються все нові й нові житлові комплекси. Це зменшує кількість зелених насаджень та відкритих ґрунтів. Саме це й стає однією з причин затоплення вулиць Києва, як зазначає експерт з містобудування Георгій Могильний.

"Будь-яка нова забудова — це збільшення площі асфальту, дахи, будинки, воно все збирається і інтенсивно направляється в дощову каналізацію, не затримується зеленими насадженнями травою і так далі. Сама по собі забудова призводить до того, що у вас постійно зростає потреба в збільшенні потужності дощової каналізації", — розповів Георгій Могильний.

Також дуже часто під час зведення нового житлового масиву, забудовники не роблять дощові каналізації, які передбачені проєктом, або прокладають їх з меншою пропускною спроможністю. Про це журналістам проєкту "Наша Справа" розповів перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань ЖКГ Олексій Кучеренко.

"Наприклад, на станції метро Лівобережна біля Виставкового центру, коли там будувались об'єкти під Чемпіонат Європи з футболу Євро-2012, тодішнє керівництво КМДА або не виконало необхідний комплекс робіт з прокладання дощової каналізації, або ці гроші просто вкрали за часів правління Віктора Януковича", — розповів Олексій Кучеренко. 

Тож і виходить, що деякі забудовники економлять в такий спосіб кошти, а держструктури чи то не контролюють ці процеси, чи то в схематозі закривають на це очі. 

Причина трети: забруднення дощоприймачів

У 2018 році після чергової зливи столицю вкотре затопило. Де-не-де утворились водоспади, залило підземні переходи. Тоді соцмережами активно розповсюдились фото, де гори сміття просто пливуть підземкою. Саме сміття в колодязях та дощоприймачах часто призводить до затоплень під час злив.

"Я згадую що ми з відомим активістом і архітектором Віктором Глебою ходили Києвом. Підіймали люки ливнівки і показували, що дощова каналізація нечищена, і вода не проходить фізично через ці споруди. Наприклад, у Києві під час сильних злив регулярно затоплює район метро Берестейська", — розповідає Олексій Кучеренко.

Але в департаменті транспортної інфраструктури КМДА запевняють, що очисні роботи проводять регулярно та відповідно до планів.

"За період з 1 січня поточного року було очищено 7971 оглядових та 18677 дощоприймальних колодязів, також 61,5 км дощової каналізації", — йдеться у відповіді Департаменту транспортної інфраструктури КМДА.

Команда проєкту "Наша Справа" власноруч перевірила в якому стані насправді зливові системи столиці. Для цього вони звернулись до людини, яка не з чуток знає, що відбувається в зливових колекторах.

Артем вже близько 10 років досліджує підземелля Києва. Разом з ним знімальна група відправилась до річки Либідь, куди потрапляє дощова вода. На вході до колекторної системи було доволі чисто, але чим далі, тим більше сміття можна було побачити. Утім, Артем зазначає, що наразі цей колектор вже очистили.

"Раніше воно було настільки забито сміттям, що коряги та все сміття, яке намивало сюди водою стирчало звідси, з цього навісу, воно прямо випирало і діставало просто стелі", — розповідає сталкер Артем Шенон.

Попри те, що цей колектор привели до ладу, комунальникам залишається ще багато роботи. При цьому варто не забувати ще й про малі річки, які впадають в ту ж Либідь. 

Заради справедливості, варто зазначити, що проблема дощоприймачів стосується не тільки Києва. У багатьох світових столицях трапляються затоплення, як наприклад цьогоріч у Гонконзі. 

Експерти зазначають, що існують методи боротьби з дощовими зливами. Наприклад, у розвинених країнах застосовують спеціальний гідрофобний асфальт, який всмоктує воду, пропускаючи її через себе. Це так званий дренажний асфальт, і вода під час дощів не тече ріками по вулицях, а потрапляє в водоприймачі. Але в Києві такого асфальту, звісно, немає. 

У сухому залишку виходить, що коштів на реконструкцію зливових систем, як виявилося, достатньо, але при цьому вони не реалізуються. Деякі забудовники нехтують будівництвом зливостоків, передбачених проєктом. Дощові каналізації та річки забруднюються побутовим сміттям. Тож виходить, що на кожному з етапів необхідний ретельний контроль, який має забезпечити влада столиці.