Виїзд за кордон чоловіків до 22 років — як реагує бізнес

У серпні 2025 року уряд України офіційно пом’якшив правила перетину кордону: чоловікам віком від 18 до 22 років дозволили вільно виїжджати за межі країни. Це рішення швидко спричинило хвилю обговорень у суспільстві і бізнес-середовищі, адже молодь цієї вікової групи традиційно добре представлена у низці секторів економіки.

Новини.LIVE розбиралися, як дозвіл на виїзд вплинув на бізнеси в Україні.

Рішення про дозвіл на виїзд за межі України чоловікам від 18 до 22 років викликало помітний, але поки що переважно короткостроковий ефект відтоку, розповів Новини.LIVE фінансовий консультант Іван Осипенко.

За його словами, частина компаній вже повідомляє про звільнення або відсутність молодих претендентів на вакансії, але масового "колапсу" на ринку праці поки що не спостерігається.

"У певних галузях кадровий дефіцит загострюється саме через відтік молоді. Попри те, що за різноманітними опитуваннями, не всі чоловіки цієї вікової групи збираються їхати надовго, це не усуває негайних проблем для роботодавців", — додав Осипенко. 

Яким галузям складніше знайти працівників 

За словами експерта, нині найбільший дефіцит молодих працівників відчувають такі галузі:

• Готельно-ресторанний бізнес та ритейл (баристи, офіціанти, продавці). 
• Харчова промисловість і легке виробництво. 
• Логістика, водійські та кур’єрські послуги.
• Будівництво та сільське господарство. 

"Якщо говорити про закриття бізнесу через нестачу молоді, а саме на це скаржаться багато представників готельно-ресторанного бізнесу — то це означає, що із самого початку бізнес-модель була побудована неправильно або непрозоро. Ціль зрозуміла — уникнення додаткових податків", — вважає експерт.

В інших сферах економіки ситуація не настільки критична, як у готельно-ресторанному бізнесі, але схожа, пояснив Іван Осипенко.

"Ті, хто намагався уникнути сплати податків і наймав молодь для цього, страждають найбільше. Бо для молодих хлопців є різниця: отримувати в Україні 20 тисяч гривень офіціантом, чи у Польщі, але вдвічі більше. Однак в Україні ти отримуєш зарплату "в конверті", а у Європі — білу, і з різними соціальними "плюшками", як то страховка", — додав Осипенко.

Що ж робити роботодавцям

Фінансовий консультант наголосив, що одним з величезних плюсів для українських підприємців є здатність швидко адаптовуватися до турбулентних процесів у державі.

"Вже зараз роботодавці підвищують зарплати і пропонують додаткові бонуси. Частина компаній вже підвищує платню на початкових позиціях або вводить премії за вихід на роботу, аби зберегти людей. Це швидка, але затратна тактика. Крім того, роботодавці активніше шукають альтернативні джерела персоналу: залучають жінок у традиційно "чоловічі" професії, переводять працівників з інших регіонів. У деяких виробництвах це вже дає результат", — пояснив експерт.

Також відбувається і перегляд графіків та умов праці, наприклад більш гнучкі зміни, часткова зайнятість, навчальні програми для швидкого введення нових працівників у робочий цикл, зауважив Іван Осипенко.

Що робити із зарплатами для молоді

Фінансовий консультант порекомендував такі кроки:

• Оцінити рентабельність підвищення зарплат на ключових позиціях. 

"Підвищення — ефективний інструмент утримання, але воно має бути прицільним і економічно обґрунтованим. Короткостроковий витратний захід — це довгострокова вигода у вигляді збереження операційної спроможності", — зазначив він.

• Переглянути пакет компенсацій загалом: бонуси за продуктивність, оплачуване навчання, премії за рекомендації, немонетарні бонуси (гнучкий графік, медстрахування).

Такі зміни, на думку експерта, можуть бути менш затратними, ніж однакове підвищення всім. 

• Інвестувати у навчання і внутрішній ротаційний кадровий резерв. 
• Використовувати контрактну, сезонну та тимчасову працю, де це можливо, щоб гнучко реагувати на коливання наявності кадрів.

Які перспективи чекають на ринок праці через відтік молоді

Короткострокові

"Якщо ми говоримо про перспективу найближчих місяців, то відтік частини молоді створює локальні дефіцити в секторах із великою часткою молодих працівників. Бізнеси будуть реагувати підвищенням зарплат, активнішим найманням жінок та тимчасовими рішеннями", — підкреслив фінансовий консультант. 

Середньострокові 

Якщо говорити про перспективу 1-2 років, то, за словами експерта, багато залежатиме від того, скільки молоді поїде назавжди і як швидко повернеться або інтегрується в інші сегменти ринку праці. 

"Якщо значна частина молодих людей здобуватиме освіту чи досвід за кордоном і повернеться, це може стати позитивом. Якщо ні — кадровий дефіцит посилиться, тиснутиме на зарплати і продуктивність", — додав Іван Осипенко.

Довгострокові

"Загальна демографія і тенденції міграції формуватимуть нові норми на ринку праці. Відбудова після війни й економічне зростання потребуватимуть як якісної, так і кількісної робочої сили. Тому політика працевлаштування, освіти й підтримки сімей будуть ключовими", — зазначив Осипенко.

Також експерт вважає, що міжнародні та національні програми перенавчання й стимулів можуть пом’якшити негатив.

Раніше ми розповідали, що виїзд молоді за кордон зменшив кількість звернень до рекрутингових центрів. Також пояснювали, яких вимог і правил треба дотримуватися, щоб успішно пройти паспортний контроль на кордоні.