Угода щодо копалин — чого тепер хоче США і які ризики для України

Після скандальної сварки з Трампом у Білому домі президент Зеленський заявив про готовність підписати угоду, але тепер умови для України можуть стати менш вигідними.

Новини.LIVE з'ясували, чи можливе повернення до переговорів, у чому реальна зацікавленість США, а також які вигоди чи ризики очікують на Україну.

Чи можливе відновлення переговорів зі США

Через кілька днів після сварки Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті Білого дому і скасування всієї американської допомоги, президент Зеленський заявив, що Україна готова сісти за стіл переговорів якомога швидше, щоб наблизити міцний мир.

"Моя команда і я готові працювати під сильним керівництвом президента Трампа, щоб домогтися міцного миру", — написав президент у соціальній мережі Х.

У своєму пості Зеленський визнав, що зустріч у Білому домі "пройшла не так, як передбачалося", і висловив жаль у зв'язку з цим.

"Шкода, що так вийшло. Настав час усе виправити. Ми хотіли б, щоб подальша співпраця і спілкування були конструктивними", — написав Зеленський.

Він підкреслив, що Україна все ще готова підписати угоду про корисні копалини.

Чи готовий Трамп повернутися за стіл переговорів, поки невідомо. Виступаючи перед обома палатами Конгресу США ввечері 4 березня глава Білого дому повідомив, що Зеленський надіслав йому листа раніше того самого дня, у якому запропонував підписати угоду "в будь-який зручний час".

Тим часом як повідомили в телекомпанії CBS із посиланням на анонімне джерело, знайоме з перебігом переговорів, параметри домовленостей можуть змінитися, оскільки тепер Трамп хоче "більшої та кращої угоди", а сам переговорний процес не завершено.

Навіщо Україні угода

Варто зазначити, що конкретних деталей угоди громадськості не показували. А сам документ, який планувалося підписати, має формат рамкової угоди про наміри.

"Щоб вийти на підписання угоди про інвестиційний фонд відновлення України, Київ і чиновники Білого Дому пішли на хитрощі. І роздробили її на 3 частини. На рамкову угоду про принципи співпраці, на угоду про створення фонду і положення самого фонду. З цього всього тільки рамкова угода була готова. Але в ній немає нічого практичного. Ні прав і обов'язків сторін, ні розподілу прибутку, ні чіткого розуміння обсягу інвестицій і внеску сторін. У ній немає нічого", — зазначає політолог Руслан Бортник.

За його словами, для Трампа — це не стільки спосіб повернути гроші, як можливість застовпити за собою вплив в Україні.

"Економічна складова проєкту дуже сумнівна. Йдеться максимум про 10% від суми 15 трлн дол., яку було озвучено раніше. Це те, що може бути вилучено. Гроші не малі, але зовсім не ті, які підносили. А враховуючи, що в угоді йдеться не тільки про ресурси, а ще й про інфраструктурні об'єкти, порти, енергетику тощо, то це скоріше спосіб отримати контроль над українською економікою та політикою. Тому Білий дім залишається зацікавленим у її підписанні", — вважає Бортник.

Для України, це спосіб зберегти відносини з ключовим партнером. "Україна бачить цю угоду, як документ, який відкриє дорогу для подальшого фінансування і підтримки України. Але, ні того, ні іншого в документі немає", — зазначив політолог.

"Якщо американці почнуть отримувати прибуток в Україні, то захищати нас будуть усією військовою машиною США"

Важливо зазначити, що початковий проєкт угоди не передбачав надання Україні конкретних гарантій безпеки з боку США. Це стало однією з причин відмови президента Зеленського від підписання документа.

В оновленій версії угоди від 24 лютого 2025 року також немає зобов'язань надати США 500 млрд доларів, але й гарантій безпеки для України не було включено. Таким чином, угода не може бути прирівняна до гарантій безпеки для України.

З іншого боку, як написав на свій сторінці в соціальній мережі facebook співвласник і CEO групи компаній Велта з активами з видобутку титановмісних руд, у разі підписання угоди, американці куди охочіше захищатимуть свої інвестиції. Зокрема й військовим шляхом.

"Я впевнений, якщо американські компанії почнуть отримувати прибуток від діяльності в Україні, якщо в них будуть матеріальні, виміряні й оцінені за міжнародними стандартами активи, якщо північноамериканський ринок буде критично залежним не від Китаю, а від України, то захищати нас будуть усією військовою машиною США. Таке партнерство є очевидним і взаємовигідним", — резюмував Бродський.

Цінні ресурси в Україні — міф чи реальність

Україна володіє одними з найбільших у Європі запасів стратегічних і критично важливих мінералів, включно з літієм, графітом, титаном, берилієм і ураном. Ці ресурси стають дедалі більш затребуваними у світі, особливо в умовах глобального переходу на відновлювальні джерела енергії та зниження залежності від поставок з Китаю і Росії.

Наразі в Україні ведеться видобуток урану, титану і графіту, але їхнє перероблення і використання у високотехнологічних ланцюжках виробництва обмежені. Літій, незважаючи на його величезний потенціал, поки що не видобувається — кілька родовищ перебувають на стадії ліцензування та пошуку інвесторів.

• Графіт — Україна входить до п'ятірки країн з найбільшими запасами графіту у світі. У країні діє кілька рудників, але обсяг виробництва залишається невеликим порівняно зі світовими лідерами.
• Титан — Україна видобуває близько 7% світового титану, але через застарілу інфраструктуру значна частина сировини переробляється за кордоном.


• Уран — Україна забезпечує від 20 до 40% потреб своїх атомних електростанцій, але його видобуток міг би бути значно розширений.
• Літій — незважаючи на підтверджені запаси, розробку родовищ поки що не розпочато.
• Берилій — Україна має найбільші в Європі запаси, але його видобуток не ведеться.

Частина українських родовищ рідкісноземельних металів розташована на окупованих Росією територіях у Донецькій і Запорізькій областях, зокрема це Мазурівське родовище в районі Волновахи в Донецькій області та Новополтавське родовище в Запорізькій області на північ від Бердянська.

У своєму огляді українська Держслужба геології та надр називає останнє найперспективнішим місцем видобутку рідкоземельних металів. У презентації вказані й кілька родовищ на територіях, що перебувають під контролем Києва, — у Вінницькій, Криворізькій, Житомирській та Запорізькій областях.

Чи може Україна самостійно видобувати рідкісні ресурси без США

Теоретично Україна може здійснювати видобуток своїх корисних копалин без участі США. Однак для ефективного розроблення та переробки рідкісноземельних металів необхідні значні інвестиції, технології та інфраструктура. В останні 15 років в Україні з державного бюджету не фінансувалися системні геологічні роботи, що ускладнює самостійну розробку родовищ.

Тому, як вважає співзасновник Фонду енергетичних стратегій Юрій Корольчук, у нас для американців є тільки старі, перевірені й досліджені газ, нафта і руда (зокрема титан).

"Вигода США точно не буде в рідкоземельних металах, не в приватизації. Адже чекати 20-30-40 років для отримання результату — це невигідно. Адже неможливо розробляти те, чого не існує. І навіть якщо намагатися розвідати й облаштувати родовища таких металів, то скільки часу і грошей на це піде — ніхто, взагалі ніхто не знає. Реальний інтерес США (і Європи) залишається в трикутнику — газ, руда, трохи нафти", — вважає Корольчук.

За його словами, США не вперше "качають" тему корисних копалин України. Ту саму схему інвестицій у надра намагалися реалізувати у 2012-2013 роках, коли президент Янукович домовлявся зі США про прихід Shell, Chevron і ExxonMobil у континентальний газовидобуток України і видобуток газу на шельфі Чорного моря.

"Тоді красиві історії про видобуток сланцевого газу з часом би плавно перейшли у видобуток традиційного газу", — згадує Корольчук.

Також не варто забувати, що для того, щоб США могли працювати з українськими надрами, дозволи на видобуток потрібно відібрати у нинішніх власників. Серед яких, Рінат Ахметов, Дмитро Фірташ, Ігор Коломойський, Костянтин Жеваго, Миколи Злочевського та інших. Частково володіння олігархів уже зачистили. Але процес націоналізації та передачі родовищ точно простим не буде.

Нагадаємо, 28 лютого 2025 року в Овальному кабінеті Білого дому відбулася зустріч між президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським, на якій планували підписати угоду про розробку українських рідкоземельних металів. Однак зустріч завершилася скандалом, коли між лідерами сталася публічна перепалка. У результаті американські чиновники попросили українську делегацію покинути Білий дім, що призвело до скасування запланованого підписання угоди про рідкоземельні метали.

Також Новини.LIVE писали, як дипломатичний скандал вплине на життя українців у США.