Штрафи за несплату податків: скільки доведеться заплатити

Багато хто вважає, що якщо вчасно не сплатити податок, достатньо просто доплатити 5% штрафу. Насправді розмір санкції залежить від того, наскільки прострочений платіж і чи доведе податкова, що порушення було навмисним. У деяких випадках штраф становить 5% або 10% від погашеної суми податкового боргу. Якщо ж податкова доведе умисне порушення, штраф може зрости до 25%, а за повторне умисне порушення або прострочення понад 90 днів — до 50%.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на адвоката Богдана Янківа.

Коли прострочення загрожує штрафом

Відповідальність за статтею 124 Податкового кодексу стосується несплати або несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов’язань. При цьому ця норма не поширюється на штрафні санкції та пеню, які вже були нараховані раніше.

Розмір базового штрафу залежить від тривалості прострочення:

• до 30 календарних днів включно — 5% погашеної суми податкового боргу;
• понад 30 календарних днів — 10% погашеної суми податкового боргу.

Для окремого випадку порушення строку сплати акцизного податку, передбаченого абзацом другим підпункту 222.1.2 ПКУ, встановлено штраф 10% суми такого акцизного податку.

Є також виняток для ПДВ: якщо кошти з електронного рахунку за уточнюючим розрахунком зараховані на наступний операційний день, штраф за пунктом 124.1 не застосовується.

Коли штраф зростає до 25% або 50%

Підвищені санкції застосовують, якщо порушення було вчинене умисно. За умисну несплату або несвоєчасну сплату передбачений штраф 25% від суми несплаченого або несвоєчасно сплаченого грошового зобов’язання.

Штраф зростає до 50%, якщо таке умисне порушення:

• вчинене повторно протягом 1095 календарних днів;
• або призвело до прострочення сплати більш ніж на 90 календарних днів.

Що вважається умисним порушенням

Податковий кодекс пов’язує підвищену відповідальність саме з доведеним умислом. Діяння вважається умисним, якщо контролюючий орган доведе, що платник податків цілеспрямовано створив умови, які не могли мати іншої мети, крім невиконання або неналежного виконання вимог податкового законодавства.

Тому саме прострочення платежу не є автоматичним доказом умислу. Для застосування штрафів у 25% та 50% контролюючий орган має обґрунтувати відповідну кваліфікацію порушення.

Як заперечити проти штрафу

Якщо порушення встановили під час перевірки, платник може подати заперечення на акт перевірки та додаткові документи й пояснення. Зокрема, вони можуть підтверджувати:

• відсутність вини платника;
• обставини, через які виникла затримка;
• пом’якшуючі обставини;
• обставини, що звільняють від фінансової відповідальності.

Податкове повідомлення-рішення приймається у встановлені Податковим кодексом строки після вручення акта перевірки. Тому заперечення та документи важливо подавати саме в межах передбаченої процедури.

Коли нараховується пеня

Штраф і пеня — це різні види фінансової відповідальності. Пеня нараховується за правилами статті 129 ПКУ. Якщо грошове зобов’язання визначив сам платник, пеня за відповідною нормою починає нараховуватися з 91-го календарного дня після останнього дня граничного строку сплати. Вона нараховується за кожен день прострочення, включно з днем погашення, виходячи зі 100% річної облікової ставки НБУ, яка діє у відповідний день.

Для зобов’язань, визначених контролюючим органом у передбачених ПКУ випадках, правила нарахування пені можуть відрізнятися; зокрема, застосовується розрахунок із 120% річної облікової ставки НБУ.

Адміністративна відповідальність посадових осіб

Фінансовий штраф за статтею 124 ПКУ та адміністративна відповідальність — не одне й те саме. Для посадових осіб підприємств передбачена адміністративна відповідальність, зокрема за неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування податків і зборів за статтею 163-2 КУпАП.

Коли відповідальності може не бути

Податковий кодекс передбачає окремі випадки, коли штраф не застосовується. Зокрема, для ПДВ це ситуація із зарахуванням коштів з електронного рахунку на наступний операційний день у випадку, передбаченому пунктом 124.1 ПКУ.

Окремі правила діють і щодо податків на майно для фізичних осіб, якщо контролюючий орган не надіслав або не вручив податкове повідомлення-рішення у встановлені строки.

Раніше Новини.LIVE писали, що несплата податків в Україні може обернутися арештом коштів та майна. За наявності податкового боргу виконавці можуть заблокувати банківські рахунки, списати кошти та накласти арешт на автомобіль чи нерухомість. У деяких випадках боржнику також можуть тимчасово обмежити виїзд за кордон. 

Також Новини.LIVE розповідали, що українці можуть платити менше податків із зарплати. Податкова соціальна пільга у 2026 році становить 1 664 гривні, якщо дохід працівника не перевищує 4 660 гривень на місяць. Для окремих категорій громадян розмір пільги може бути у 1,5 або 2 рази більшим.