Переказ грошей за кордон може закінчитися штрафом: що потрібно знати бізнесу

Для української компанії звичайний переказ грошей іноземному партнеру за консультацію, рекламу, ІТ-послуги чи транспорт може мати наслідки не лише з точки зору бухгалтерії. Такі операції можуть потрапляти під валютний нагляд, а тому бізнесу важливо контролювати строки виконання договору та мати документи, які підтверджують отримання послуг.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Державну податкову службу.

Які послуги нерезидентів потрапляють під контроль

Українські підприємства можуть оплачувати іноземним компаніям широкий перелік послуг — від маркетингу та реклами до програмного забезпечення, консалтингу, інжинірингу й перевезень. Водночас сама оплата нерезиденту не означає, що операцію можна залишити без подальшого документального оформлення. Для валютного нагляду важливо підтвердити, що зобов’язання за договором були виконані.

ДПС нагадує, що у випадку імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав банк може завершити валютний нагляд після отримання відповідного документа — зокрема акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору підтверджує виконання нерезидентом зобов’язань.

Коли починається відлік строку

Особливу увагу потрібно приділяти ситуаціям, коли українська компанія спочатку перераховує іноземному партнеру аванс, а послуги мають бути надані пізніше. Саме на цьому етапі для бізнесу виникає ризик затягування розрахунків. Чинне валютне законодавство передбачає граничні строки розрахунків для відповідних експортно-імпортних операцій, а банки здійснюють валютний нагляд за їх дотриманням.

Під час воєнного стану базовий граничний строк для відповідних операцій становить 180 календарних днів, хоча для окремих категорій операцій можуть діяти винятки та спеціальні строки. Тому перед перерахуванням авансу компанії варто перевірити не лише умови контракту, а й те, чи вкладається передбачений договором строк виконання зобов’язань у встановлені законодавством межі.

Які документи потрібні бізнесу

Самого факту банківського переказу недостатньо. Після отримання послуг підприємству необхідно мати документальне підтвердження виконання договору. Залежно від умов контракту це можуть бути:

• акт наданих послуг;
• інвойс;
• інший документ, передбачений договором і міжнародною практикою;
• платіжні документи;
• бухгалтерські записи, що підтверджують проведення операції.

Для валютного нагляду принципово важливо, щоб документ дозволяв підтвердити факт виконання нерезидентом своїх зобов’язань.

Що буде, якщо нерезидент не надав послугу вчасно

Найбільші ризики виникають тоді, коли компанія вже перерахувала гроші, але іноземний контрагент не виконав свої зобов’язання. У такій ситуації підприємству не варто просто чекати завершення строку. Потрібно з’ясувати причини затримки, перевірити можливість повернення авансу та заздалегідь подбати про документи, які підтверджують обставини невиконання договору.

Законодавство передбачає окремі випадки, коли строк розрахунків може бути продовжений або відповідальність за його порушення не застосовується. Серед іншого, значення можуть мати висновок уповноваженого органу про продовження строків, форс-мажорні обставини, а також звернення до суду чи міжнародного арбітражу — залежно від конкретної ситуації.

Окремо потрібно враховувати ПДВ

Валютний нагляд — не єдина вимога, яку має врахувати підприємство під час роботи з іноземним постачальником. Якщо нерезидент надає послуги, місце постачання яких відповідно до Податкового кодексу розташоване на митній території України, відповідальність за нарахування та сплату ПДВ у визначених законом випадках покладається на отримувача послуг.

Зокрема, датою виникнення податкових зобов’язань може бути дата списання коштів за послуги або дата оформлення документа, який підтверджує їх постачання, залежно від того, яка подія відбулася раніше. Тому міжнародний контракт на послуги для української компанії потребує одночасної уваги до валютних, податкових і документальних вимог.

Що варто перевірити перед оплатою

Щоб не створити для підприємства проблем через звичайний платіж іноземному контрагенту, перед перерахуванням коштів варто перевірити:

• умови договору та строки виконання послуг;
• порядок оформлення акта або іншого документа, що підтверджує виконання;
• банківські реквізити та дані нерезидента;
• можливі валютні обмеження та граничні строки розрахунків;
• порядок повернення авансу, якщо послуги не будуть надані;
• податкові наслідки операції, зокрема щодо ПДВ.

Після отримання послуг документи також варто оформлювати без затримок. Саме вони дозволяють підтвердити виконання зобов’язань перед нерезидентом і завершити відповідні процедури валютного нагляду.

Раніше Новини.LIVE розповідали, що ФОПи 3 групи мають сплатити єдиний податок і військовий збір за II квартал 2026 року до 19 серпня включно. Ставки становлять 5% та 1% від доходу відповідно, а за прострочення платежу підприємцю загрожує штраф від 5% до 10% суми боргу.

Також Новини.LIVE писали, що частина ФОПів в Україні може законно не сплачувати податки та ЄСВ. Йдеться про підприємців 1–2 груп, які працюють або зареєстровані на територіях бойових дій чи тимчасово окупованих територіях. Станом на серпень 2026 року до відповідного переліку входять понад 10 800 населених пунктів у 15 областях.