Пенсії за 35 років: на яких реформах українці втрачали гроші

За 35 років незалежності пенсійна система України пережила десятки змін — відносно простої формули поступово замінили страховий стаж, коефіцієнти зарплати та складні правила перерахунку. Законодавство переписували понад 130 разів, а окремі норми згодом визнавали неконституційними. Водночас деякі реформи дозволили мільйонам пенсіонерів отримати вищі виплати. 

Про те, як змінювалися правила та на яких етапах українці могли втрачати гроші, розповіло видання "На пенсії", передають Новини.LIVE.

Коли запрацював Пенсійний фонд

Історія сучасної пенсійної системи України фактично розпочалася 21 грудня 1990 року. Саме тоді створили Українське республіканське відділення Пенсійного фонду СРСР. Уже із січня 1992 року воно стало Пенсійним фондом України.

За наступні 35 років пенсійне законодавство змінювали так часто, що пересічному громадянину стало складно самостійно розібратися у правилах.

Як розраховували пенсію у 1991–2003 роках

Перший закон незалежної України про пенсійне забезпечення Верховна Рада ухвалила 5 листопада 1991 року. Закон № 1788 діяв понад 12 років — до 1 січня 2004-го — і передбачав значно простішу систему розрахунку виплат.

Умови виходу на пенсію були такими:

• чоловіки — у 60 років за наявності щонайменше 25 років стажу;
• жінки — у 55 років за наявності щонайменше 20 років стажу.

Формула також була доволі простою. Основний розмір пенсії за віком становив 55% від заробітку, але не міг бути нижчим за встановлений мінімум. За понаднормовий стаж — понад 25 років для чоловіків та 20 років для жінок — за кожен додатковий рік додавали ще 1% від заробітку.

Закон також визначав умови дострокового виходу на пенсію, виплати у разі інвалідності та втрати годувальника, пенсії за вислугу років, пенсійне забезпечення військовослужбовців та їхніх сімей, а також право на соціальну пенсію.

У 1999 рік постановою Кабміну № 1902 у Львівській області запровадили експеримент із персоніфікованого обліку страхових внесків. Саме він став одним із етапів підготовки до майбутньої масштабної пенсійної реформи.

Що змінилося у 2024 році

Із 1 січня 2004 року набув чинності Закон "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058. Саме тоді з’явилося поняття страхового стажу та нова математична формула визначення пенсії.

Відтоді розмір виплати почав залежати від кількох основних показників:
Зс — середня заробітна плата в Україні за рік, що передує року звернення;
Кз — індивідуальний коефіцієнт заробітної плати;
Кс — коефіцієнт страхового стажу;
Дпс — доплата за понаднормовий стаж (понад 20 років для жінок і 25 років для чоловіків);
Др — інші доплати до основного розміру пенсії.

Формула набула такого вигляду:
П = Зс х Кз х Кс + Дпс + Др
де П — загальний розмір пенсії.

Чому пенсіонери могли втратити виплати

Для визначення коефіцієнта заробітної плати враховували будь-які 60 місяців поспіль до липня 2000 року та весь період роботи після липня 2000-го.

Напередодні реформи у ЗМІ пенсіонерам радили надати довідки про найбільш вигідні п’ять років заробітку до 2000 року. Це могло дозволити збільшити розмір майбутньої пенсії.

Проте чимало людей так і не скористалися цією можливістю. У результаті вони роками отримували менше, ніж могли б. Після звернення до юристів або фахівців із пенсійного забезпечення деяким пенсіонерам вдалося надати нові довідки, зробити перерахунок і збільшити виплати на кількасот гривень. Водночас за попередні роки були безповоротно втрачені тисячі гривень.

Цікавий факт: закон 1991 року № 1788 та закон 2004 року № 1058 і сьогодні застосовуються паралельно — залежно від конкретних умов призначення пенсії.

Яка реформа у 2011 році викликала протести

У жовтні 2011 року набув чинності закон № 3668, спрямований на збалансування доходів і видатків Пенсійного фонду. Однак нововведення викликали значний суспільний спротив, оскільки запропоновані рішення не усували всіх причин проблеми.

Ситуація мала одразу кілька складових:

• тіньова економіка: значна частина зарплат виплачувалася "в конвертах", через що не сплачувалися необхідні внески;
• демографічний дисбаланс: у квітні 2011 року на 13,8 млн пенсіонерів припадало лише 18,4 млн людей працездатного віку;
• падіння економіки: після запровадження Податкового кодексу зростав рівень безробіття, що негативно позначалося на надходженнях до бюджету Пенсійного фонду.

Що змінилося для українців із жовтня 2011 року:

• мінімальний стаж: право на пенсію за віком встановили після досягнення 60 років і за наявності щонайменше 15 років страхового стажу;
• середня зарплата: при призначенні пенсії почали враховувати середню зарплату в Україні за три попередні роки замість одного;
• оптимізація заробітку: збільшили кількість періодів заробітку, які можна було виключити з розрахунку, щоб покращити коефіцієнт;
• переведення з одного виду пенсії на інший: за бажанням пенсіонера могли враховуватися додаткові періоди роботи, а показник середньої зарплати залишався тим, який використовували під час попереднього призначення пенсії;
• перехід з інвалідності на пенсію за віком: якщо після призначення пенсії по інвалідності людина продовжувала працювати та набувала щонайменше 24 місяці страхового стажу, під час першого переходу на пенсію за віком можна було застосувати новий показник середньої зарплати за три попередні роки;
• суворі перевірки: скасували обов’язкове застосування 60 місяців заробітку до 2000 року, а довідки про зарплату за цей період почали ретельно перевіряти за первинними бухгалтерськими документами;
• спецпенсії: виплати державним службовцям, прокурорам, науковцям, народним депутатам і військовослужбовцям зменшили з 80–90% до 80% відповідного заробітку;
• максимальна величина заробітку: для всіх видів пенсій максимальну величину зарплати, з якої сплачувалися внески та яка враховувалася під час розрахунку, підвищили з 15 до 17 прожиткових мінімумів.

Попри окремі позитивні зміни, реформа не змогла вирішити ключову проблему — збалансувати доходи та видатки Пенсійного фонду. Тому закон продовжили коригувати. За наступні шість років — із жовтня 2011-го до вересня 2017-го — до нього внесли зміни ще близько 50 разів. Два рішення згодом були визнані Конституційним судом такими, що містять окремі неконституційні положення.

Як "осучаснили" пенсії у 2017 році

У жовтні 2017 року закон № 2148 започаткував чергову масштабну пенсійну реформу.

Близько 10 млн пенсіонерів отримали перерахунок із використанням єдиного показника середньої зарплати в Україні — 3 764,40 грн замість попереднього діапазону від 1 198,91 грн. Це дозволило збільшити виплати на кількасот гривень на місяць.

Водночас вартість одного року страхового стажу у формулі знизили з 1,35% до 1%.

Також почалося поступове підвищення вимог до страхового стажу. У період із 2018-го до 2028 року для виходу на пенсію у 60 років необхідний стаж має зрости з 25 до 35 років; у 63 роки — з 15–25 до 25–35 років; у 65 років — із 15 до 15–25 років.

Із 1 січня 2018 року до страхового стажу почали зараховувати:

• підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування або фіксованим податком — із 1998 року до 31 грудня 2017 року включно;
• декретну відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами — з 1 січня 2004 року, хоча раніше враховувався лише період із липня 2013 року;
• догляд за дитиною до шести років — період із 1 січня 2004 року до моменту запровадження сплати єдиного внеску за матерів, які перебували у відпустці по догляду за дитиною до трьох років.

Окрім того, українцям дозволили офіційно докуповувати до п’яти років страхового стажу.

Із 2021 року запровадили щорічну індексацію пенсій за формулою: 50% від зростання середньої зарплати за три роки плюс 50% від рівня інфляції за попередній рік.

Для працюючих пенсіонерів скасували обмеження виплати пенсії на рівні 85% та запровадили автоматичний перерахунок страхового стажу з 1 квітня кожного року.

Жителям гірських районів встановили 20-відсоткову надбавку. Водночас скасували право на додаткову пенсію для чорнобильців 4-ї категорії, а також для науковців і держслужбовців, які виходять на пенсію після жовтня 2017 року.

Також встановили обмеження максимальної пенсії на рівні десяти прожиткових мінімумів.

Після жовтня 2017 року пенсійне законодавство змінювали ще близько 60 разів. Три з цих рішень згодом були визнані такими, що містять окремі неконституційні положення.

Що з пенсіями у 2026 році

За 35 років існування української пенсійної системи законодавство змінювали понад 130 разів. Частину норм пізніше визнавали неконституційними. При цьому значна кількість змін була спрямована не стільки на підвищення добробуту пенсіонерів, скільки на стримування видатків бюджету Пенсійного фонду.

Серед основних проблем, які залишаються сьогодні:

1. Штучні обмеження. Діють обмеження коефіцієнта стажу під час перерахунків — не більше 0,75 для звичайних пенсіонерів та 0,85 для пільговиків. Є й обмеження коефіцієнта зарплати: заробіток, який береться для розрахунку пенсії, не може бути більш ніж у 5,6 раза вищим за середню зарплату в Україні.
2. Несправедливість залежно від дати народження. Люди з однаковими коефіцієнтами стажу та зарплати, але народжені у різні місяці року, можуть отримувати різні виплати. Ті, хто народився у перші місяці року — до жовтня, — під час призначення пенсії можуть отримати на кількасот гривень менше, ніж люди, народжені у жовтні, листопаді чи грудні. Причина — можливість застосування різних показників середньої зарплати по країні.
3. Дискримінація працюючих пенсіонерів. Після звільнення під час перерахунку не враховується заробіток за період, менший за два відпрацьовані роки. Крім того, застосовується неоптимальний механізм вилучення невигідних місяців із низькою зарплатою, що впливає на коефіцієнт виплати.
4. Велика різниця між пенсіями. Більшість пенсіонерів отримують виплати, нижчі за середню пенсію по країні — 7 236 грн. Приблизно кожен четвертий живе на близько 3 500 грн на місяць. Водночас виплати так званої пенсійної еліти можуть становити десятки й навіть сотні тисяч гривень.

Отже, ключовий виклик для української пенсійної системи залишається незмінним: як забезпечити людям гідні виплати, якщо кількість отримувачів пенсій є великою, а фінансові можливості солідарної системи обмежені.

Зростання пенсійних видатків збільшує дефіцит бюджету Пенсійного фонду, тоді як погіршення демографічної ситуації додатково звужує можливості для вирішення проблеми.

І що далі, то складнішими можуть бути рішення, необхідні для фінансового оздоровлення системи. Україні потрібна нова пенсійна реформа, яка врахує недоліки чинної моделі та водночас забезпечить людям справедливий рівень пенсійного забезпечення. Тож залишається чекати на зміни та сподіватися, що наступна реформа буде системною, а не черговим тимчасовим "латанням" пенсійної системи.

Раніше Новини.LIVE розповідали, від якого податку залежить ваша пенсія. Попри поширену думку, що на виплати після виходу на заслужений відпочинок впливає лише сплачений ЄСВ, є ще один важливий страховий внесок. Його базова ставка для зарплатних доходів становить 18%.

Також Новини.LIVE писали, яку доплату можуть отримати пенсіонери за утримання неповнолітніх дітей. Ці гроші додають до пенсії за віком, по інвалідності чи за вислугу років. Для оформлення необхідно виконати обов’язкові умови.