Бар’єри для будівництва: що заважає появі нового житла в Україні

В Україні необхідно формувати прозорі та справедливі правила розвитку житлового будівництва. Ринок нерухомості стикнувся з проблемами відсутності актуальних генеральних планів міст, затримок видачі дозвільних документів, бездіяльності місцевих органів тощо. Як результат — не вдається забезпечити потреби українців у новому житлі.

Про це розповідає Новини.LIVE з посиланням на виступ голови Української асоціації девелоперів Євгена Фаворова на Forbes Development 2026.

Темпи житлового будівництва в Україні

Близько 85% житлового фонду — це старі об’єкти, збудовані до 90-х років минулого століття. Величезну кількість квартир і приватних будинків частково або повністю зруйнували російські окупанти. Забезпеченість українців квадратними метрами вдвічі менша, ніж у Європейському Союзі.

"Ми будуємо близько 80 000 квартир на рік. Але фактична потреба — мільйони квартир. Як досягти цієї мети, ніхто не може відповісти. Є окремі показники: обсяги будівництва, кількість іпотечних кредитів, дозволів, сертифікатів введення в експлуатацію. Але немає головного — державної цілі", — зауважив спікер.

За його словами, йдеться не про бізнес і прибутки девелоперів, а про доступність житла для громадян, повернення біженців додому, створення комфортних умов для ветеранів, ВПО, військовослужбовців і молодих родин.

Бар’єри на шляху будівництва

Однією з головних проблем компаній довгий час залишається відсутність актуальних генеральних планів населених пунктів. У містах роками не оновлюють детальні плани територій та комплексні плани просторового розвитку. Девелопери не можуть отримати дозволи на початок робіт, оскільки цільове призначення земельних ділянок не відповідає цілям будівництва.

"Ми не можемо десятиліттями перебувати в ситуації, коли генплани чи детальні плани територій не затверджуються, а розвиток житла фактично блокується. Ми маємо створювати запобіжники від бездіяльності місцевої влади", — констатував Євген Фаворов.

Через ризики скасування дозвільних документів на будь-якому етапі робіт дуже складно залучати інвесторів, розвивати іпотечні програми, отримувати банківське фінансування та створювати масштабні житлові проєкти.

Довга адміністративна підготовка

Ще один бар’єр на шляху компаній — велика тривалість адміністративних процедур. Згідно з опитуванням Української асоціації девелоперів, від оформлення землі до отримання дозволу на будівництво в середньому потрібно 14,4 місяця. Найбільш часозатратним є:

• видача права власності на ділянку;
• отримання містобудівних умов та обмежень (МОУ);
• оформлення технічних умов і дозволу на проведення будівельних робіт.

Така тривалість адміністративних процедур впливає на строки реалізації проєктів, вартість нерухомості, доступність квартир для покупців і готовність банків/інвесторів фінансувати будівництво.

Новий ресурс для житлового фонду

Вільного місця для зведення житла з кожним роком меншає, тому необхідно шукати територіальні ресурси. Значний потенціал у містах мають промислові зони, які часто не використовуються, не відповідають потребам населеного пункту чи перебувають у занедбаному стані.

"На таких ділянках можуть з’являтися комплексні проєкти з житлом, соціальною та транспортною інфраструктурою, школами, просторами для роботи й життя. Але без дій місцевої влади неможливо затвердити містобудівну документацію", — констатував очільник УАД.

За даними Української асоціації девелоперів, загальна площа промислових зон у Києві всього в півтора рази менша, ніж уся площа житлової забудови станом на червень 2026 року. Іншими словами, в доступі є багато вільної території, яку неможливо корисно використати через застарілу містобудівну документацію.

Що ще варто знати українцям

Раніше Новини.LIVE писали, чому деякі об’єкти нерухомості можуть ніколи не ввести в експлуатацію. Проблеми виникають через невідповідність цільовому та функціональному призначенню. Це найпоширеніші причини затримок на ринку.

Також Новини.LIVE розповідали, що в тимчасово окупованому Маріуполі російська адміністрація оголосила "безхазяйними" 4 000 квартир. Майже половину з них передали стороннім людям. Водночас законні власники нерухомості не можуть повернутися до міста.