Банківська таємниця — які дані про клієнтів захищені від розголошення

В Україні діє заборона на оприлюднення конфіденційної інформації. Клієнти ПриватБанку, Ощадбанку, ПУМБ та інших фінансових установ можуть розраховувати на збереження банківської таємниці. Однак трапляються випадки, коли відомості розкривають, і таких ситуацій чимало. 

Розповідає Новини.LIVE з посиланням на закон "Про банки і банківську діяльність".

Що є банківською таємницею

Банки гарантують збереження інформації щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відома у процесі обслуговування. Перелік конфіденційних відомостей, які вважаються банківською таємницею в України, доволі широкий. Він міститься у статті 60 профільного закону і включає інформацію про:

• відкриті рахунки;
• операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта;
• фінансово-економічний стан;
• організацію та здійснення охорони банку, а також осіб, які перебувають у приміщеннях установи;
• організаційно-правову структуру юридичної особи, її керівників, напрями діяльності;
• комерційну діяльність, включно з даними про проєкти, винаходи, зразки продукції тощо;
• звітність по окремому банку (за певними винятками);
• коди, які використовуються банками для захисту інформації;
• фізичну особу, яка планує укласти договір про надання споживчого кредиту;
• організацію та здійснення інкасації коштів та/або перевезення валютних цінностей;
• банки чи клієнтів, яка збирається під час здійснення банківського/валютного нагляду, нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, оверсайту платіжної інфраструктури, нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;
• банки чи клієнтів, отриману НБУ відповідно до міжнародного договору чи за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої країни;
• рішення НБУ про застосування заходів впливу (крім накладення штрафів), віднесення установи до категорії неплатоспроможних, відкликання ліцензії та ліквідацію банку.

Водночас положення статті 60 закону не поширюються на інформацію, що підлягає обов’язковому опублікуванню (список формує НБУ), а також на відомості про боржників, які прострочили платіж (за основною сумою і відсотками) перед банком на понад 180 днів.

Коли банківську таємницю можуть розкрити

Стаття 62 закону "Про банки і банківську діяльність" містить перелік випадків, коли конфіденційну інформацію можуть розкрити. Фінансовим установам дозволяється розсекречувати відомості щодо юридичних/фізичних осіб:

• на запит або з письмового дозволу клієнта;
• за рішенням суду;
• органам прокуратури, СБУ, ДБР, Національної поліції, НАБУ, НАЗК, Антимонопольного комітету — на їх запити щодо рахунків та операцій, проведених на користь або за дорученням клієнта (про наявність рахунків, номери, унікальні ідентифікатори, залишок коштів, списання та/або зарахування, призначення платежу, дані контрагента тощо);
• центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику — на запит щодо рахунків/електронних гаманців, дотримання строків розрахунків за операціями з експорту/імпорту товарів;
• центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;
• органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям — на запити з питань виконання рішень судів та рішень, які підлягають примусовому виконанню;
• Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку;
• центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову/бюджетну політику, з метою верифікації чи моніторингу державних виплат;
• особам, зазначеним власником рахунку в розпорядженні, у разі його смерті — на запит щодо рахунків (вкладів)/електронних гаманців померлого та залишку коштів;
• нотаріусам, консульським установам;
• держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
• арбітражним керуючим — на запити стосовно боржників.

У більшості випадків не йдеться про повне розкриття банківської таємниці: фінансові установи розсекречують лише ту частину інформації, яка стосується конкретної обставини і потрібна тому чи іншому контролюючому органу для вирішення справи.

Якщо банк розкрив конфіденційні дані клієнта, не дотримуючись встановлених норм, то відповідальні особи можуть нести відповідальність за неправомірне розголошення — від цивільно-правової до кримінальної. А клієнт має право вимагати відшкодування збитків і моральної шкоди.

Скандал з monobank і Гороховським

У соціальній мережі Threads розгорівся скандал навколо співзасновника monobank Олега Гороховського, якого звинуватили у розкритті банківської таємниці. 9 березня він опублікував фото клієнтки, яка нібито намагалася пройти відеоідентифікацію, знаходячись у кімнаті з прапором Росії.

В дописі співзасновник monobank пожартував, що дівчині відмовили в обслуговуванні "через немиту голову". Як з’ясувалося пізніше, клієнткою була українка Карина Кольб. Вона стояла на тлі прапора Словенії, коли вийшла за зв'язок із банком через блокування картки.

Ситуація спровокувала хейт у бік Олега Гороховського. Виникли жваві дискусії на тему розкриття банківської таємниці та права публікувати в мережі особисті дані людини. Дійшло до того, що Національний банк надіслав офіційний запит до monobank із вимогою пояснити обставини поширення інформації.

"НБУ в межах здійснення функції захисту прав споживачів та нагляду аналізує обставини ситуації та направив до банку запит щодо надання пояснень", — розповіли в "Економічній правді".

Якщо за результатами перевірки будуть виявлені порушення встановлених українським законодавством вимог, регулятор може застосувати заходи впливу. Йдеться про штрафні санкції та інші методи, передбачені постановою НБУ №346.

Що ще варто знати українцям

Нагадаємо, українці часто скаржаться в НБУ на блокування рахунків через нібито підозрілі фінансові операції. Клієнти банків повинні надати документи і пояснення щодо походження коштів на картці.

Також ми писали про критерії фінансового моніторингу в березні 2026 року. Банки можуть вважати підозрілим велику кількість P2P-переказів між фізичними особами чи різке збільшення обороту.