Банківська таємниця — яку інформацію не можна розголошувати

Укладаючи договір про обслуговування з банком, клієнти хочуть мати гарантії нерозповсюдження конфіденційної інформації, яка стала відома фінансовій установі. Йдеться про діяльність і стан рахунку клієнта, а також інші персональні відомості. Спеціальний закон визначає інформацію, яка підпадає під визначення банківської таємниці.

Про це йдеться в законі "Про банки і банківську діяльність".

Що є банківською таємницею

Фінансові установи дізнаються різні відомості про клієнта у процесі взаємовідносин і надання послуг. Але більша частина інформації залишається конфіденційною, за винятком ситуацій, коли розкриття необхідне за рішенням суду. Клієнти банків можуть не хвилюватися за збереження в таємниці таких даних:

• про особисті рахунки;
• про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта;
• про фінансово-економічний стан;
• про організацію та здійснення охорони банку, а також осіб, які перебувають у приміщеннях установи;
• про організаційно-правову структуру юридичної особи, її керівників, напрями діяльності;
• про комерційну діяльність, внутрішні проєкти, винаходи, зразки продукції тощо;
• звітності по окремому банку, за винятком тієї інформації, яка підлягає опублікуванню;
• кодів, що використовуються для захисту даних;
• про фізичну особу, яка планує укласти договір на отримання споживчого кредиту (стосується відомостей, одержаних під час оцінки кредитоспроможності);
• про організацію та здійснення інкасації коштів та/або перевезення валютних цінностей;
• про банки чи їх клієнтів, яка збирається під час здійснення банківського нагляду, валютного нагляду, нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, оверсайту платіжної інфраструктури, нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
• про банки чи клієнтів, яка отримана НБУ відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави;
• рішень НБУ про застосування заходів впливу, крім рішень про накладення штрафів, про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідальність за розголошення

В деяких випадках розголошення банківської таємниці є законною дією. Розкривати конфіденційну інформацію про клієнтів можна за рішенням суду та у відповідь на запит державних установ (Національної поліції, НАБУ, Бюро економічної безпеки, Державного бюро розслідувань тощо). А також за запитом юридичної/фізичної особи, яка безпосередньо пов’язана з відомостями.

Установи та посадові особи, винні в незаконному розголошенні банківської таємниці, несуть цивільно-правову і кримінальну відповідальність. Наприклад, українці мають право вимагати відшкодування завданих збитків і моральної шкоди.

За статтею 232 Кримінального кодексу, умисне розкриття комерційної, банківської чи професійної таємниці без згоди її власника карається штрафом у розмірі від 1 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 51 000 грн).

Нагадаємо, ПриватБанк надає клієнтам кредитні пільги. Ними можуть скористатися військовослужбовці та їхні дружини / чоловіки до завершення служби.

Також ми писали, що чимало українців скаржаться на слабку систему безпеки ПриватБанку. Побільшало випадків незаконного зняття коштів з рахунку шахраями.