Венчур і жінки — як знайти гроші, нетворк та другий раунд

Стартапи рухають інновації, але у потоках венчурного капіталу жінки все ще залишаються осторонь. У 2025 році частка фінансування команд із засновницями зростала повільно, і це бʼє не лише по справедливості, а й по рентабельності ринку. Спробуймо розкласти ве по поличках і по‑суті: де саме губляться засновниці, що відлякує інвесторів і як закрити розрив так, щоб виграли всі.

Жінки у стартапах 2025: де ми є у венчурному фінансуванні

Почнімо з фактів. Наше  опитування майже 200 українських підприємиць, зокрема тих, хто поєднує класичний бізнес і технологічні проєкти, підтвердило очевидне: самофінансування лишається базовим джерелом коштів. Лише 2% респонденток отримали підтримку від бізнес‑ангелів, ще 1% залучили венчурні інвестиції. Глобальна картина схожа і не має стрімкої динаміки зростання: у 2018 році засновниці отримували приблизно 2% VC, нині — близько 3%, подекуди — до 4%. Для окремих команд ці відсотки перетворюються на сотні продуктів, робочих місць і експортних контрактів. Для системи це поки що мізерний дрейф, який не змінює правил гри.

Етапи фінансування і де губляться засновниці

Найчастіше жінки піднімають раунд на pre‑seed. У нашій вибірці 67% кейсів саме такі. На цьому кроці кошти йдуть на перші зразки, мінімальні партії, лабораторні тести, розбудову мереж і перевірку каналів збуту. Далі починаються труднощі. На seed і наступних стадіях частка проєктів із жінками суттєво зменшується, а в deep‑tech цей розрив особливо помітний. Британські дані наочно показують контраст: команди з одними засновницями отримують крихітну частку від кожного фунта на старті, тоді як чоловічі команди забирають більшість. Причина не лише у цифрах, а й у стилі розмови між сторонами.

Як питання формує рішення інвестора

Дослідження пітчів фіксує асиметрію: засновниць стартапів частіше питають про ризики та захист від втрат, а засновників — про траєкторії зростання. Такі акценти штовхають у різні наративи і зрештою задають різні очікування. Там, де дискусія зводиться до виправдовування, рішення про інвестицію ухвалюють рідше, навіть коли якість матеріалів однакова. Також дані показують, що інвестори часто віддають перевагу засновникам, які "схожі" на тих, які вже добилися успіху — зазвичай це молоді чоловіки в техно‑секторі. Аналіз 189 стартап‑презентацій із того ж TechCrunch Disrupt виявило, що чоловіків-стартаперів вважали на 60% більш привабливими для інвестування, ніж жінок із таким самим контентом. Чоловіки сприймалися як більш переконливі, логічні та надійні, особливо якщо вони були фізично привабливими. Натомість зовнішність жінок майже не впливала на оцінку їхніх презентацій.

Ключові барʼєри та рішення для підприємиць

Наше опитування показує ще одну важливу деталь. Майже третина респонденток вважає, що венчур їм не потрібен, а дві третини зізнаються: бракує розуміння, як саме працює цей інструмент. Йдеться не про відмову від амбіцій, а про відсутність карти маршруту. Коли зʼявляються доступні курси з корпоративних фінансів, відточені шаблони моделей, жива спільнота менторів і прозорі кейси траєкторій, рішення стають сміливішими, а помилок меншає. Про що саме йдеться:

• Інформаційний розрив і нерозуміння венчурної механіки. Потрібні структуровані програми навчання, зрозумілі шаблони документів і відкриті бібліотеки пітчів, фінансових документів (інвестиційних угод) щоб засновниці бачили еталон і могли швидко підтягнути рівень.
• Брак контактів з інвесторами та слабкі мережі. Допомагають системні matching‑івенти, менторські клуби і теплі інтро від корпоративних партнерів, які переводять розмови у конкретні зустрічі.
• Запитання про "захист від втрат" замість "траєкторій зростання". Вирівнюють ситуацію стандартизовані інвесторські чек‑листи і фокус на KPI, щоб оцінювали бізнес, а не гендер.
• Стигма "гендерної підтримки". Вона зникає у змішаних фондах і синдикатах, де рішення прив’язані до метрик і контрактів з контрольними етапами, а не до уявлень про "своїх".
• Просідання після pre‑seed. Закривають прогалину містки фінансування під валідацію ринку, закупівельні пілоти від корпорацій і державні ваучери на сертифікацію, які скорочують шлях до виручки.

Що можуть зробити інвестори, фонди та корпорації

Вирівнювання умов починається з процедур і прозорості. Допомагають уніфіковані критерії відбору, однакова глибина питань на інтервʼю та зрозумілі форми оцінювання. Публічні трек‑звіти із зазначенням складу команд і динаміки портфеля зменшують спокусу покладатися на інтуїцію. Корпорації здатні закрити "долину смерті" своїми пілотами та закупівлями: підписаний контракт на тестування іноді важить більше, ніж десятки неформальних знайомств. Додайте revenue‑based інструменти та поетапні транші — і ризики стають керованими для всіх сторін.

Що це означає для ринку

Стартапи із засновницями — це стратегічний резерв зростання, а не "соціальна квота". Капітал, який дисципліновано підтримує різні типи команд, отримує ширший доступ до ніш, стійкіші портфелі та нові ринки. Щоб така практика стала нормою, потрібні три речі: прозорі дані, керовані процедури і системний розвиток навичок. Коли ці елементи сходяться, гендер перестає здаватися "фактором ризику", а ринок отримує більше якісних угод.