Управління РЕБ і дронами — як стандарт НАТО прибирає хаос

На лінії зіткнення паралельно живуть десятки рішень, які майже не "розмовляють" між собою. Командир бачить ситуацію в одному середовищі, а рішення про спектр ухвалює в іншому, інколи через чат. Цей "зоопарк" створює затримки, які швидко перетворюються на втрату.

Скільки коштує "зоопарк" систем без спільної мови

Військо отримує засоби від різних виробників, але кожен приносить власний пульт, телеметрію, формати подій і логіку керування — і це лише для дронів. Для засобів РЕБ такого переліку не скласти, але спільна для них проблема в тому, що вони не включені в єдину систему C2 (Command & Control). Ситуаційна картина формується в одній системі, управління РЕБ і дронами відбувається в іншій, а узгодження між ними часто тримається на дзвінках і ручних домовленостях. На полігоні такий підхід переживає будь-що, проте на вогневому контакті перетворюється на критичну затримку.

Найболючіший момент знайомий усім, хто працював із FPV та прикриттям. Немає часу питати "вимкни РЕБ, я лечу". Потрібні правила взаємодії, закладені заздалегідь і перевірені до автоматизму.

Як НАТО долає різнорідність без монолітної платформи

Альянс вирішує проблему через стандарти інтероперабельності. STANAGи задають спільні визначення, процедури та вимоги до взаємодії, щоб країни й підрозділи могли діяти разом навіть із різним обладнанням. Окремо існує рамка Federated Mission Networking (FMN), яка описує підхід до місійних мереж і обміну даними з максимальним повторним використанням наявних стандартів.

Для України важливо, що цей підхід уже проходив перевірку практикою. DELTA тестувала інтероперабельність у CWIX 2024 під егідою NATO ACT. У 2025 році Міноборони повідомляло, що система стала основною платформою командування для багатонаціональної команди на навчаннях, де координували понад 100 безпілотних платформ у різних доменах і валідовували інтеграцію STANAG.

Що має бути в Unified API для фронту

Фронту потрібен Unified API як "розетка" для всіх засобів. Це мінімальний набір інтерфейсів, через які системи різних брендів обмінюються подіями, статусами, координатами та дозволами. Такий шар не замінює продукти. Він зобов'язує їх говорити однією мовою, а ситуаційна обізнаність отримує дані напряму, без скріншотів і переказів.

На практичному рівні протокол має містити прості речі: ідентифікацію засобу, пріоритети місії, геозони, часові вікна, базові стани "працює / не працює / обмежений режим", журнал подій. Цього достатньо, щоб зв'язати карту, засоби впливу та власні платформи в один темп, не розкриваючи чутливих деталей.

Далі з'являється автоматизація де-конфлікту. Коли свої борти заходять у сектор, система погоджує режими так, щоб у спектрі залишалися контрольовані "вікна" для дружніх каналів. Після проходу повертається попередній профіль. Тут вирішує дисципліна взаємодії, закріплена протоколом і відпрацьована на тестовому контурі.

Як запустити протокол сумісності в реальних умовах

Реалістична модель запуску теж проста. Асоціації разом із виробниками формують мінімальний профіль сумісності та набір перевірок, а держава робить відповідність протоколу обов'язковою умовою для нових поставок. Хочеш бути частиною системи — проходиш тест інтерфейсу, як проходять перевірку радіостанції чи криптозасоби. Це створює єдині "правила входу" для всіх постачальників.

Аргументи

1. Менше дружнього впливу: засоби пригнічення працюють точніше і не "з'їдають" власний зв'язок.
2. Швидший цикл рішення: подія на мапі одразу перетворюється на дію суміжного засобу.
3. Конкуренція за функціями без війни форматів: виробники змагаються якістю, а не закритістю.
4. Прозорі закупівлі: держава купує сумісність як вимогу, а не як побажання.
5. Легша інтеграція з партнерами: стандартні інтерфейси пришвидшують спільні програми та адаптацію під екосистеми НАТО.

Управління РЕБ і дронами у 2026 — платити стандартом чи випадковістю

Якщо протокол сумісності не стане правилом гри, "зоопарк" розростатиметься, а управлінська ціна зростатиме швидше, ніж виробництво. Якщо ж стандарт закріпити зараз, у країни з'явиться спільна мова для сотень рішень. Тоді в бою зникне потреба домовлятися голосом там, де має працювати автоматизація, а темп стане передбачуваним.

Це і є найпрактичніша "реформа" на війні: вимога до взаємодії, яка економить секунди. У 2026 ми або почнемо платити стандартом, або продовжимо платити випадковістю.

Читайте також попередній випуск колонки Ярослава Філімонова: "Smart-РЕБ у 2026 — чи стане це роком полювання на дрони".