Торговельний дефіцит України — перехід на військову економіку

За перші шість місяців 2026-го року дефіцит торгівельного балансу України зріс до 31,5 мільярда доларів, що на 44 відсотків більше, ніж минулого року. При такому темпі дефіцит може перевищити 60 мільярдів доларів на рік — 30 відсотків ВВП. Це сигнал про системну економічну кризу, яка трансформує українську економіку в модель, залежну від постійного зовнішнього фінансування.

Чому експорт стагнує, а імпорт зростає стрімко

Експорт товарів у порівнянні з аналогічним періодом 2025-го року збільшився не суттєво — лише на 4,6 відсотків до 19,8 мільярда доларів. Але головна проблема полягала в надвисокій динаміці зростання імпорту, який збільшився на 25,7 відсотків до 51,3 мільярда доларів. Простими словами, імпорт росте у 5,5 рази швидше, ніж експорт.

Структура експорту розповідає про втрату конкурентоспроможності. Аграрна продукція, переважно сировина, становить 12,5 мільярда доларів з зростанням 11,3 відсотків. Металургія впала на 4,8 відсотків до 2,15 мільярда доларів. Мінеральні продукти впали на 14 відсотків до 1,25 мільярда. Машинобудування — майже знищено, лише 0,8 мільярда доларів з падінням на 25,1 відсотків.

Імпорт, з іншого боку, зростає в секторах, де Україна втрачає експорт. Машинобудування імпортує 20,65 мільярда доларів з зростанням на 40 відсотків. Мінеральні продукти імпортує 7,47 мільярда з зростанням на 45,1 відсотків. Хімічна продукція 6,81 мільярда доларів. Продовольство 4,48 мільярда. Металургія 2,24 мільярда.

Це прямолінійна заміна експорту на імпорт в кожній ключовій гравці економіки.

Яка роль логістичної кризи у посиленні дефіциту

Одеські порти практично зупинили роботу, хоча через них проходило більше 50 відсотків експорту аграрної продукції та гірничо-металургійного комплексу. Один день зупинки портів означає втрату не менше ніж 50 мільйонів доларів експортної виручки.

Гірничо-збагачувальні комбінати припинили роботу. Простій Полтавського ГЗК означає втрату приблизно 40 мільйонів доларів на місяць.

За останні роки спостерігалось поступове заміщення експорту металургійних напівфабрикатів на залізну руду. З одного боку, це втрата доданої вартості. З іншого, металургійні компанії отримували хоча б потік валютної виручки, що дозволяв триматись на плаву. Зараз ця система зламана.

Як енергетична криза посилює торговельний дефіцит

Логістична криза накладається на енергетичну. Ціни на електроенергію зросли на 22,3 відсотків, тарифи передачі на 53,1 відсотків. За таких умов великі підприємства не можуть конкурувати на світовому ринку. Три кризи накладаються одна на одну: логістика, залізниця, енергетика. Результат — системна економічна блокада для експортерів.

Чому НБУ підвищив облікову ставку

На тлі цього Національний банк України підвищив облікову ставку до 15,5 відсотків. НБУ повідомив: "Правління ухвалило рішення підвищити облікову ставку з огляду на стійке посилення фундаментального цінового тиску та суттєвіше пришвидшення загальної інфляції до кінця року".

Регулятор також зазначив: "Останніми місяцями посилення фундаментального цінового тиску набуло ознак стійкої тенденції через зростання витрат бізнесу, насамперед на логістику, оплату праці та енергоресурси".

Але виступити проти цього валютним інструментом неможливо. Підвищення облікової ставки — це лише паління перев'язок на кораблі, що тоне.

Яка нова модель економіки прогнозує НБУ

НБУ очікує на структурну видозміну економіки України. Її майбутнє буде базуватись не на експорті аграрної продукції та товарів гірничо-металургійного комплексу, а на виробництві зброї за кошти зовнішніх партнерів.

Як заявили в НБУ: "Цей чинник фундаментально змінить парадигму як економічного зростання, так і функціонування валютного ринку країни".

Регулятор очікує "збільшення потреб в імпорті компонентів для виробництва озброєння та відповідно розширення структурного попиту на іноземну валюту, що вимагатиме нарощування інтервенцій НБУ для задоволення потреб економіки й водночас збереження стійкості валютного ринку. Посередницька роль НБУ на валютному ринку посилиться".

Результат видно в цифрах: дефіцит торговельного балансу може зрости до 40 відсотків ВВП, імпорт до 60 відсотків ВВП. Такі космічні показники означають, що економіка живе майже повністю за рахунок імпорту.

Що означає сервісно-військова модель для України

Таким чином, ми спостерігаємо ключову структурну трансформацію. У цій новій парадигмі значення експортних сировинних галузей буде поступово нівелюватись, але не за рахунок збільшення рівня доданої вартості в реальному секторі, а за рахунок перетворення економіки на сервісно-військову.

Ця економіка матиме два стовпи. По-перше, сектор послуг, який формуватиметься за рахунок виплат зарплат у бюджетному секторі та соціальних трансфертів залежно від зовнішньої бюджетної підтримки. По-друге, сектор ОПК, який залежатиме від програм на кшталт Ukraine Support Loan.

У цій моделі дефіцит торговельного балансу продовжуватиме зростати. Сектор послуг буде спиратись на імпортні товари. Сектор ОПК на імпортні комплектуючі. НБУ замість експортерів ставатиме ключовим продавцем валюти на валютному ринку.

Ринок праці звузиться або до сектору послуг, або до сектору ОПК. Широку палітру економічної активності минулим Урядам створити не вдалося. Завдяки розвитку програм переробки сировини та малої мережевої індустріалізації все було по-іншому, але цього не сталося.

Наразі шансів на таку інклюзивну модель розвитку стало ще менше. Українська економіка поступово стає сервісно-військовою машиною, залежною від постійних потоків зовнішнього фінансування. Торговельний дефіцит в 40 відсотків ВВП — це не прогноз на далеке майбутнього, це реальність, яка наближається.