Одноразова допомога 15 млн — як захистити право на виплату

Навіть після загибелі воїна, держава не завжди гарантує родині автоматичне отримання належної фінансової допомоги. Одноразова грошова допомога (ОГД) у 15 мільйонів гривень, передбачена для сімей загиблих військовослужбовців, іноді виявляється недоступною через бюрократичні труднощі. Членам родини доводиться доводити право на спадкування коштів, які були призначені, але не повністю виплачені. Проблема починається на етапі, коли спадкоємець звертається до нотаріуса — часто трапляється нерозуміння: чи входить ОГД до складу спадщини і як визначити суму, що залишилася до виплати.

Такі випадки — не лише про юридичні деталі. Це — про ринок праці в секторі оборони. Адже компенсації й пільги — це частина "оплати праці" військовослужбовця. Втрата довіри до механізмів їх реалізації демотивує як діючих, так і потенційних працівників сектору безпеки та оборони. У воєнний час — це не просто проблема, а системна загроза.

Що передбачено законом і як це працює

Закон України гарантує, що сума одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця під час дії воєнного стану не може бути меншою за 15 млн грн. Вона призначається і виплачується згідно з постановою КМУ № 168 та наказом Міноборони № 45. Першу частину — 1/5 від загальної суми — виплачують одразу, решту — рівними частинами впродовж 40 місяців. Якщо особа, якій призначено ОГД, помирає, не отримавши всю суму, то залишок коштів переходить у спадщину. Це підтверджується Цивільним кодексом України, а також законопроєктом № 13549, поданим до парламенту 28 липня 2025 року.

ОГД розподіляється порівну між усіма отримувачами, передбаченими законом. Водночас, якщо один з отримувачів помирає, не отримавши повну суму, його частка не повертається державі, а переходить у спадщину, яку інші спадкоємці можуть оформити в установленому порядку.

Як діяти родині: нотаріус чи адвокат

Щоби оформити право на залишок допомоги, потрібно звернутися до нотаріуса за останнім місцем проживання спадкодавця. Він відкриває справу, надсилає запити в банк і ТЦКСП, де зберігається інформація про виплати. Але на практиці відповідей доводиться чекати місяцями. Тут на допомогу приходить адвокат: він має право отримати відповіді впродовж п’яти днів і знає, як працювати з ТЦКСП. Після отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємець має звернутися до банку або територіального центру комплектування для отримання залишку ОГД. Успіх залежить від юридичної точності оформлення всіх документів.

Багато в чому вирішальним є перший крок — вибір нотаріуса. Якщо той відмовляється оформлювати спадщину на ОГД або відкрито говорить про відсутність досвіду, варто не витрачати час і звертатися до фахівця з практикою у справах військових допомог. Якщо ж нотаріус видає письмову відмову — її можна і треба оскаржити в суді. У разі перемоги — спадщину оформлюють вже безпосередньо на підставі судового рішення.

Чому це має значення для ринку праці

Соціальні гарантії для військових — це не просто моральний обов’язок держави. Це також частина мотиваційного пакету працівника, який укладає умовний контракт на життя. Якщо виплата допомоги відбувається через суд, якщо нотаріуси уникають оформлення, а родина мусить шукати адвоката — це все руйнує довіру до самої системи. І водночас сигналізує: "твоя жертва буде знецінена". Це створює кризу для ринку праці в оборонному секторі.

У країні, що веде війну, соціальні гарантії мають працювати без затримок, оскаржень і принижень. Коли держава як роботодавець не здатна дотримуватись базових зобов’язань, це підриває не лише настрій родин, а й готовність людей йти на службу. Саме тому публічна дискусія про ОГД має відбуватись не тільки в суді, а й на рівні політики праці.