Не просто відбудувати: як бізнес може допомогти створити стійкішу медицину
Дмитро Борзаниця про роль бізнесу у відновленні медицини України: сучасне обладнання, навчання лікарів, доступність діагностики та стійкість лікарень.
Коли говорять про сучасну медицину, зазвичай згадують технології: нове обладнання, штучний інтелект чи цифрові рішення. Але навіть найдорожчий апарат сам по собі не рятує життя. Важливо, як побудовано процес навколо нього: як пацієнт потрапляє до лікарні, наскільки швидко проходить діагностику, чи готова команда надати необхідну допомогу і чи може медичний заклад стабільно працювати в складних умовах.
Тому, коли ми говоримо про модернізацію української медицини, насамперед йдеться про створення системи, у якій технології, люди, інфраструктура та організація допомоги працюють на спільний результат — своєчасне та якісне лікування пацієнтів.
Відновлення, яке враховує майбутнє
Війна завдала українській медицині величезних втрат. Пошкоджені та зруйновані лікарні, порушена логістика, нерівномірний доступ до спеціалізованої допомоги — усе це потребує відновлення.
Але відбудова — це можливість не просто повернути систему до довоєнного стану, а переосмислити саму організацію медичної допомоги та одразу закласти сучасніші й стійкіші підходи. У міжнародній практиці цей принцип відомий як build back better — відновлювати так, щоб система краще відповідала майбутнім викликам.
Для галузі це означає глобальну зміну фокуса. Раніше питання часто звучало так: якого обладнання не вистачає лікарні? Під час масштабного відновлення зʼявляється інша оптика: яку саме допомогу має отримати пацієнт, де вона повинна бути доступною та що для цього потрібно?
У такому випадку обладнання перестає бути першочерговою метою, воно стає інструментом реалізації плану. Такий підхід передбачає участь різних сторін — держави в особі Міністерства охорони здоров’я як лідера та координатора дій, медичних команд, міжнародних організацій, технологічних компаній. Кожна з них вносить свою частку експертизи.
Показовим прикладом є меморандум про співпрацю, який МОЗ України та Philips Medical Systems підписали у грудні 2021 року. Його зміст виходив далеко за межі постачання обладнання: йшлося про розвиток онкологічної допомоги, планування інтегрованого маршруту пацієнта, роботу з медичними даними та зображеннями, стратегічне планування медичних послуг, пацієнтоцентричні проєкти та розширення доступу до сучасної діагностики й лікування.
І цінність такого підходу саме в зміні послідовності — спочатку визначити потребу системи, а вже потім інтегрувати технології, які допоможуть її закрити.
Інсультна мережа як приклад того, як технології стають системою
Інсультна допомога — один із тих напрямів, де системна трансформація медицини вже дає конкретні та вимірювані результати.
При ішемічному інсульті рахунок іде на хвилини. Механічна тромбектомія дає змогу видалити тромб і відновити кровотік, збільшуючи шанси пацієнта на повне одужання та повернення до повноцінного життя без інвалідності. Ще у 2018 році в Україні частка таких втручань становила лише 0,1%. У 2025 році вона зросла до 3,35%.
Розширення доступу до тромбектомії стало результатом роботи одразу за кількома напрямами. У межах спільного проєкту Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ) у співпраці зі Світовим банком з розбудови медичної мережі для лікування інсультів у межах контракту з МОЗ Philips встановила 25 інтервенційних ангіографічних систем Azurion для підтримки малоінвазивних методів лікування інсультів у ключових регіонах, включно з Дніпром, Сумами, Харковом, Львовом, Запоріжжям, Одесою та Києвом.
Водночас відбувається й розвиток самої мережі інсультної допомоги: створюються та посилюються спеціалізовані центри, формуються клінічні маршрути, медичні команди отримують необхідну підготовку. Частиною цієї роботи стало навчання українських лікарів у Клінічній лікарні імені Святої Ядвіги Королеви в Жешуві. Там вони могли спостерігати за роботою інсультного центру, розбирати реальні клінічні випадки та планувати організацію допомоги у своїх установах.
Цей кейс дуже показовий, адже він показує, як технологія ефективно вбудовується в медичну потребу та підсилює результат.
Працездатність технологій в реальних умовах — від фронту до тилу
Важливо й те, наскільки технології відповідають умовам, у яких працюють лікарні, і потребам людей, для яких вони створені.
Пацієнтоцентричність
Показовий приклад — медичний центр Garvis у Дніпрі, створений за підтримки програми Ukraine Partnership Facility.
Довідка: Завдяки Ukraine Partnership Facility (UPF) — програмі, яку реалізує Нідерландська агенція з питань підприємництва (RVO) на замовлення Міністерства закордонних справ Нідерландів — медичний центр Garvis отримав сучасне діагностичне обладнання Philips.
Тут діагностичні системи Philips працюють разом із підходами, орієнтованими на досвід пацієнта. Для дітей, наприклад, використовуються єдиний в Україні Kitten Scanner та Pediatric Coaching — технологію для полегшення діагностики у маленьких пацієнтів і тим самим підвищення її точності.
Вони допомагають заздалегідь пояснити дитині, що відбуватиметься під час МРТ, і зменшити тривогу перед процедурою і під час самого сканування.
Тому пацієнтоцентричність починається не лише з комунікації медичного персоналу. Вона може бути закладена і в те, як організовані простір, процедура та взаємодія людини з технологією.
Доступність
Не завжди пацієнта можна швидко доправити до потрібного обладнання. Особливо це відчутно в лікарнях прифронтових регіонів, де медична інфраструктура може бути обмежена або працювати під постійними загрозами.
У 2026 році Philips Foundation, Philips та Гуманітарний фонд Сергія Притули передали 38 портативних ультразвукових систем Lumify 19 лікарням у прифронтових областях. Ця передача суттєво підвищить рівень екстреної діагностики як безпосередньо у приймальних відділеннях та операційних, так і під час виїздів мобільних медичних бригад у віддалені населені пункти. Передача цих комплектів є продовженням тривалої та послідовної співпраці Philips, Philips Foundation та Гуманітарного фонду Сергія Притули. Загалом за час спільної роботи для підтримки українських медзакладів та мобільних медичних місій було передано вже 88 одиниць передового медичного обладнання.
Стійкість
Є й питання, яке стає важливим уже після встановлення обладнання: що потрібно для його стабільної роботи протягом усього терміну експлуатації.
Показовий приклад — технологія BlueSeal у МРТ-системах Philips. Традиційна МРТ-система потребує близько 1500 літрів рідкого гелію, тоді як у системах із BlueSeal використовується лише 7, герметично запаяних усередині магніта. Така конструкція усуває потребу в поповненні запасу гелію протягом експлуатації системи або його заміні при екстреному вимкненні.
Для українських лікарень це має не лише технічне, а й практичне значення. Складна логістика, перебої з постачанням і необхідність підтримувати медичну інфраструктуру в нестабільних умовах змушують оцінювати обладнання ширше: не тільки за тим, що воно вміє робити, а й за тим, наскільки передбачувано воно працюватиме в наших обставинах.
Якою може бути українська медицина через 5–10 років
Мета залишається простою: щоб людина могла отримати необхідну допомогу вчасно, а лікар мав для цього потрібні технології, знання та умови праці.
На цю мету працюють різні за масштабом проєкти. Великі партнерства та державні програми допомагають оновлювати медичну інфраструктуру та робити доступними технології, яких раніше в Україні було недостатньо. Локальні гуманітарні ініціативи дають змогу швидко закривати конкретні потреби лікарень і пацієнтів.
Наступне десятиліття може стати періодом, коли ці зміни складуться в цілісну систему. Сучасна діагностика поєднуватиметься з цифровими інструментами, підготовкою медичних команд і продуманими маршрутами пацієнтів. Штучний інтелект допомагатиме працювати з великими масивами медичних даних, нове обладнання розширюватиме можливості діагностики та лікування, а розвиток мережі закладів скорочуватиме шлях пацієнта до потрібної допомоги.
Саме тут я бачу роль бізнесу та технологічних партнерів. Не лише постачати обладнання, а приносити в Україну досвід його практичного застосування, навчати фахівців, ділитися цифровими інструментами та підходами, які вже довели свою ефективність у світі, і водночас адаптувати їх до українських реалій.
Інші колонки з розділу
Які кроки необхідно зробити для впровадження розподіленої генерації і чому ці рішення важливі в довгостроковій перспективі?
Які кроки необхідно зробити для впровадження розподіленої генерації і чому ці рішення важливі в довгостроковій перспективі?