Мікрокредити в Україні — як захистити позичальників і ринок

Мікропозики рятують у кризі. Вони ж кидають у борги. Українці все частіше беруть новий займ, щоб закрити старий. Держава намагається обмежити апетити кредиторів, але ринок шукає шпарини — і знаходить. Чи можна вирватись із боргової пастки без судів — і що тут покаже Британія?

Чому мікрокредитування потребує змін

Закредитованість зросла останніми роками. Понад 40% боржників мають кілька позик. Це часто веде до пастки. Багато позичальників без офіційної роботи або стабільного доходу. Вони беруть черговий мікрозайм, щоб погасити відсотки за попередній — коло замикається.

У 2024 році запрацювали обмеження — 1% на день. Раніше ефективні ставки сягали понад тисячі відсотків річних. Це крок уперед, але не рішення. Бо закон не обмежив загальну вартість кредиту. Комісії, страхування, пролонгації, пеня і штрафи збільшують рахунок. У підсумку борг зростає, навіть коли базова ставка формально низька.

За даними ринку, середня сума мікропозики у 2025 році зменшилась. Але зобов’язання часто множаться через штрафи. У результаті невеликий займ на кілька тисяч гривень може перетворитися на десятки тисяч — особливо у вразливих груп.

Що показує Британія — уроки Debt Relief Order

Британія ще у 2009 році запустила Debt Relief Order. Це альтернатива дорогому банкрутству для людей із невеликими боргами й мінімальними активами. Програма працює просто. Людина подає заявку через уповноваженого консультанта. Її фінансовий стан оцінюють за чіткими критеріями.

Борг має бути в межах встановленої планки. Активи — мінімальні. Вільний дохід після базових витрат — дуже обмежений. Мета — відсікти випадки зловживань і допомогти тим, хто справді у скруті.

Ключ — досудовий захист у межах року. Учасник отримує "фінансовий перепочинок": кредиторам заборонено стягнення, нарахування відсотків і штрафів. Якщо за 12 місяців становище не покращується, борг із переліку DRO списують. Людина повертається до нормального життя — без довгих процесів і додаткової стигми.

Цінові обмеження — як стримати боргові пастки

Британський регулятор обмежив не лише ставку, а й кінцеву переплату. Денний відсоток для High-Cost Short-Term Credit — до 0,8%. Загальна переплата — не більш як 100% тіла боргу. Штраф за прострочення — до фіксованої суми. Така конструкція працює. Вона не дає боргу рости без межі, навіть коли позика невелика й коротка.

Що робити Україні — кроки захисту позичальників

• Оцінка спроможності — перед видачею мікрозайму перевіряти дохід, навантаження, прострочки понад 30 днів; автоматично зменшувати ліміт або відмовляти у разі ризику.
• Повна кредитна історія — зобов’язати МФО, банки, ломбарди й спілки передавати дані до бюро. Добровільний формат не працює, база неповна.
• Єдині правила даних — уніфікувати показники, стандарти обміну й "червоні прапорці", щоб десятки позик на одну особу не розчинялися в різних реєстрах.
• Ліміт загальної переплати — встановити межу на сумарну вартість: відсотки + комісії + штрафи. Без цього 1% на день не рятує.
• Фінансовий перепочинок — запровадити український аналог DRO для людей із невеликим боргом, низьким доходом і відсутністю цінних активів.
• Незалежне вирішення спорів — створити (або розширити повноваження) фінансового омбудсмена для безкоштовного досудового розгляду скарг, у тому числі компенсацій та виправлення кредитних історій.

Як це впровадити — практична рамка

Потрібні зміни до законодавства. Далі — критерії участі у "фінансовому перепочинку": максимальний розмір сукупного боргу, мінімальні активи, поріг вільного доходу. Необхідні чіткі процедури подання заявок, верифікації та ухвалення рішень. Важливо забезпечити прозорий моніторинг і запобіжники від зловживань — як з боку кредиторів, так і боржників.

Українське бюро кредитних історій уже має масштаб даних. За 20 років там — записи про понад 25 мільйонів позичальників. Варто зробити цей масив корисним для превенції, а не лише для ретроспективи. Повнота даних і єдині правила дадуть ринку сигнал: відповідальність — двостороння.

Захист працює, коли він досудовий

Мікрокредит — це про швидкий доступ до коштів. Але не про довічну кабалу. Українські домогосподарства потребують запобіжників від боргових спіралей. Обмеження загальної переплати, повні кредитні історії, фінансовий омбудсмен і "перепочинок" за зразком DRO здатні змінити правила гри. Це зніме тиск із найвразливіших, оздоровить ринок і поверне довіру.

Як думаєте, чи не час запустити такий механізм — і дати людям шанс почати спочатку?