ФОП, посилки і секонд-хенд — як нові податки знищать малий бізнес

Верховна Рада вчергове відмовилася ухвалювати законопроект уряду про оподаткування посилок, секонд-хенду та запровадження ПДВ для ФОП. Офіційне обґрунтування — вимоги ЄС та МВФ як обов'язкова умова подальшої фінансової допомоги. Але за цим формулюванням ховається або маніпуляція, або відверта брехня. Розберімо кожен із трьох пунктів.

Чи справді МВФ вимагає нових податків?

Надання кредитів — це бізнес. Погроза "не дати кредит" платоспроможному позичальнику — блеф. Україна, попри війну, продовжує обслуговувати борги та повертати їх у строк, і саме тому залишається привабливим позичальником для міжнародних фінансових структур. Кредитор зацікавлений у видачі кредиту не менше, ніж позичальник: щоденно через мережу "бігає" близько десяти трильйонів доларів, які шукають надійного позичальника. Пошук такого — сама по собі висококоприбуткова діяльність вузьких фахівців. Шантажувати того, хто платить, — нелогічно. До того ж на будь-які закиди з боку МВФ Україна може оголосити технічний дефолт через обставини війни — у всьому світі це буде сприйнято як виважений і раціональний крок — ознака зрілої держави.

Чому ПДВ для ФОП вдарить по всій економіці?

ФОПи забезпечують близько 30% робочих місць на ринку праці. Через фантастичну залежність від імпорту та обмежені можливості нарощування експорту внутрішній ринок залишається єдиним стабілізуючим фактором економіки. Він тримається на малому та середньому бізнесі. Запровадження ПДВ для ФОП матиме три прямі наслідки:

• масове закриття ФОП або відхід у тінь через відсутність ресурсів на адміністрування нового податку.
• зростання вартості товарів і послуг через збільшення адміністративних і бухгалтерських видатків бізнесу.
• скорочення споживчого попиту, бо у покупців немає додаткових 30–40% коштів на подорожчання.

Фіскальне навантаження на МСБ під час війни — це свідоме зниження спроможності держави. Нічого спільного зі вступом до ЄС такий крок не має.

Що дасть оподаткування посилок і секонд-хенду?

Оподаткування посилок зачіпає понад 75 мільйонів відправлень на рік. Наслідки передбачувані: зростуть ціни на побутовий дріб'язок, комплектуючі для оборонних виробників і волонтерську амуніцію для ЗСУ. Знизяться обороти поштових сервісів, що здорожчить доставку. Посилиться контрабанда. В Україні не виробляється майже нічого з того, що замовляють за кордоном, — тому зростання цін неминуче перетвориться на дефіцит конкретних товарних категорій. Ліхтарі, акумулятори, вимірювальні прилади, взуття, побутова хімія — все це відчутно подорожчає.

Оподаткування секонд-хенду — суто вітчизняна ініціатива, замаскована під "оподаткування цифрових платформ". Жодна платформа нічого додатково не сплатить. У гіршому для себе варіанті вона виступить податковим агентом — як це вже було з "податком на Facebook / Google". Тоді нас запевняли, що держава "обкладе ПДВ світових гігантів". Результат відомий: гіганти нічого не платять, а реклама та цифрові сервіси для українців подорожчали на 20%. Жодних інших наслідків те "оподаткування" не мало. Секонд-хенд повторить цей сценарій: податок сплатить покупець, а держава отримає значно менше, ніж обіцяла.

Скільки бюджет реально отримає від нових зборів?

Найбільша цифра, яку озвучували чиновники, — 34 млрд грн. Але ніхто не рахував вартість адміністрування: 75 мільйонів посилок плюс сотні мільйонів операцій із секонд-хендом потребують тисяч нових податківців і митників. За реалістичними оцінками, адміністративні видатки поглинуть половину теоретичного зиску. Запровадження цих податків — спроба працевлаштувати десятки тисяч чиновників коштом збіднення переважної більшості українців.

Чи веде цей шлях до малого бізнесу або до ЄС?

Справжній шлях до ЄС — захист прав власності як в ЄС, соціальне забезпечення як в ЄС, рівень зарплат як в ЄС. Те, що пропонує уряд, — дорога в зовсім інший бік. Малий бізнес є хребтом внутрішнього ринку: саме ФОП і малі підприємства забезпечують зайнятість, товари першої необхідності та послуги там, де великий бізнес не з'явиться ніколи. Руйнувати цей хребет під час війни заради сумнівних 17 млрд грн чистого зиску — означає підпилювати гілку, на якій сидиш.

Аргумент "так вимагають партнери" не витримує перевірки фактами. Жоден документ МВФ або ЄС не містить конкретної вимоги оподаткувати посилки чи секонд-хенд. Це вітчизняна ініціатива, прикрита зручним міжнародним посиланням. Парламент мав рацію, відмовивши. Питання лише в тому, чи вистачить цієї рації наступного разу.